Дунеря (цинут)
| Цинут Дунеря (де Жос) | |||
|---|---|---|---|
|
Ținutul Dunării (de Jos) | |||
| |||
| Адм. центр | Галац | ||
| Країна |  Румунське королівство
| ||
| Регіон | Північна Добруджа, Бессарабія, Буджак | ||
| Офіційна мова | румунська | ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | |||
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | ||
| Дата заснування | 1938 | ||
| |||
| Цинут Дунеря на карті Румунії 1939 р. | |||
Дуне́ря (рум. Dunărea або Dunărea de Jos) — один із десятьох цинутів Румунського королівства, утворених у 1938 році як результат ініційованих королем Румунії Каролем II адміністративно-конституційних змін. Існував до вступу Червоної Армії у Бессарабію та Північну Буковину в 1940 році.
У 1938 році король Румунії Кароль II започаткував так звану Адміністративно-конституційну реформу, вносячи зміни фашистського типу[1] до Конституції Румунії 1923 року і закону про територіальне управління та запроваджуючи диктатуру. Відповідно до цієї адміністративно-конституційної реформи, 71 колишній жудець Королівства Румунія було підпорядковано десятьом цинутам. До складу цинуту Дунеря ввійшли такі 10 колишніх жудеців:
- Бреїльський (центр Бреїла)
- Ізмаїльський
- Кагульський (центр Кагул)
- Ковурлуй (Галац)
- Путна (Фокшани)
- Римніку-Серат (Римник)
- Текуч (Текуч).
- Тулча (Тулча)
- Тутова (Бирлад)
- Фелчу (Хуші)
Таким чином, він охоплював історичні області Молдова (окрім власне Молдови, також Буджак і Бессарабію), Північну Добруджу (включно з дельтою Дунаю) та частину Волощини навколо міста Бреїла. Адміністративним центром було обрано найбільше місто цього краю — Галац.
Керував цинутом королівський резидент. У 1938—1939 роках цю посаду займав румунський політик і дипломат Віктор Кедеря (рум. Victor Cădere).
Цинут перестав існувати 26—28 червня 1940 року внаслідок територіальних втрат Румунії і зречення короля.
Цинут названо на честь річки Дунай (буквально означає «Дунайський»), іноді з уточненням «Нижньо-» (рум. de Jos). В офіційній назві (рум. Ținutul Dunării) вжито форму родового відмінка іменника жіночого роду румунської мови — Дунерій (Dunării), що вказує на присвійність.
Герб цинута складається зі щита з десятьма поперечними смугами, п'ятьма лазуровими і п'ятьма багряними, що представляють колишні десять повітів (județe) Великої Румунії (71 загалом), які вона включала. Над смугами видно сріблястий вигин хвилястої форми, що символізує Дунай.
- ↑ Günther H. Tontsch, Juristische Literatur zur rumänischen Verwaltungsgeschichte im 19. und 20. Jahrhundert, în: Jahrbuch für Europäische Verwaltungsgeschichte 12 (2000), pag. 285.
Цинути Румунського королівства (1938-1940) | ||
|---|---|---|
| ||
| жудці (1917—1938) |  | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| цинути (1938—1940) | |||||
| жудці (1941—1944) | |||||