Еміль-Франтішек Буріан
Еміль-Франтішек Буріан | |
---|---|
чеськ. Emil František Burian | |
Народився | 11 червня 1904[1][2][…] Пльзень, Пльзень-місто, Чехія[4][5][…] |
Помер | 9 серпня 1959[1][2][…] (55 років) Прага, Чехословаччина[4][5][…] ·гастроентерологічні захворюванняd |
Поховання | Вишеградський цвинтар |
Країна | Австро-Угорщина Чехословаччина |
Діяльність | письменник, композитор, театрознавець, поет, журналіст, співак, актор, драматург, драматург, театральний режисер, кінорежисер, режисер, політик, диригент, музикант, педагог, сценограф, актор театру |
Alma mater | Празька консерваторія |
Знання мов | чеська |
Членство | Деветсил і D 34d |
Жанр | опера |
Партія | Комуністична партія Чехословаччини |
Батько | Еміль Буріан |
У шлюбі з | Zuzana Kočovád |
Діти | Ян Буріанd і Катерина Буріановаd |
Нагороди | |
IMDb | ID 0121506 |
Буріан Еміль-Франтішек (чеськ. Emil František Burian; 11 червня 1904, Пльзень — 9 серпня 1959, Прага) — чеський режисер, композитор, драматург.
Буріан народився в Пльзені, Чехословаччина, де походив з музичної родини. Його батько, Еміль Буріан, був оперним співаком. Сам Е. Ф. Буріан є батьком співака і письменника Яна Буріана. Він навчався під керівництвом Я. Б. Ферстера у Празькій консерваторії, яку закінчив у 1927 році, але почав брати участь у культурному житті набагато раніше. Разом з Карелом Тейге та Вітезславом Незвалом Е. Ф. Буріан був ключовим членом «Дев'ятниці», об'єднання чеських авангардистів 1920-х років.[7]
У 1926—1927 роках працював з театром «Освобожденное дивадло», але після суперечок з Їндржіхом Гонзлом разом з Їржі Фрейкою покинув театр. Пізніше вони заснували власний театр «Да-Да». Він також працював зі сценою театру-студії «Модерні». У 1927 році заснував музичний та ораторський ансамбль Voiceband.
У 1923 році Буріан вступив до Комуністичної партії Чехословаччини. Його творчість, що перебувала під сильним впливом комуністичних ідей, межувала з політичною агітацією. У травні 1933 року він заснував театр D 34 з ліворадикальною програмою.
Автор опер «Перед заходом сонця» (1924 рік), «Маріша» (1938 рік), балету «Фагот і флейта» (1925 рік), симфоній, камерно- інструментальних творів, музики до спектаклів і фільмів. У 1933 році він заснував у Празі політеатр «Д-34», в якому поставив п'єси Брехта, Гашека, Чапека, Бомарше, а також «Єгор Буличов та інші» (1934), «На дні» (1951) Горького, «Аристократи» Погодіна (1935), «Клоп» Маяковського (1956). У 1934, 1952 і 1958 роках (під час гастролей театру) він відвідав Україну.[8]
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118665235 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Gafijczuk, D., & Sayer, D., The Inhabited Ruins of Central Europe: Re-imagining Space, History, and Memory (London: Palgrave Macmillan, 2013), p. 149.
- ↑ Буріан Еміль-Франтішек // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. 77.