Ентоні Флю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ентоні Флю
Народження11 лютого 1923(1923-02-11)[1][2][3]
Лондон, Велика Британія
Смерть8 квітня 2010(2010-04-08)[4][1][…] (87 років)
Редінг
heart attackd
Громадянство (підданство) Велика Британія
Знання мов
  • англійська[5]
    • Діяльність
  • викладач університету
    • ВикладавАбердинський університет, Редінзький університетd, Університет Оксфорда, Йоркський університет і Кілський університетd
    ЧленТовариство "Мон Пелерін"
    Alma materКолледж Святого Іоанна, Школа східних і африканських досліджень Лондонського університетуd, Kingswood Schoold і St Faith's Schoold
    Визначний твір
  • There is a Godd
    • Конфесіядеїзм[6]
    Нагороди

    Ентоні Флю (англ. Antony Flew; 11 лютого 1923, Лондон — 8 квітня 2010) — британський філософ, спеціалізувався в аналітичній філософії і філософії релігії.

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Закінчив лондонську Школу вивчення східних і африканських країн (SOAS), Лондонський університет, служив офіцером розвідки в Королівських ВПС. Після війни закінчив Коледж Святого Іоанна (Оксфорд), був аспірантом відомого вченого Гілберта Райла.

    Викладацьку діяльність почав у коледжі Крайст-Черч при Оксфордському університеті. Відтак протягом 11 років викладав філософію в Університеті Абердіна і упродовж 12 років — у Keele University.

    У 1973-1983 роках — професор філософії Редінгського університету. Вийшовши у відставку, протягом декількох років читав лекції на півставки в Йоркському університеті в Торонто.

    Довгий час вважався одним із видних філософів-раціоналістів, одним з ідейних стовпів сучасного атеїзму, проте в 2004 році переглянув свої погляди і заявив, що Бог існує.

    Обрав для себе світогляд атеїста ще в 15 років. Популярність в академічній сфері прийшла до нього в 1950 році після публікації однієї зі статей. Відносив себе до «негативних атеїстів», вважаючи, що богословські передумови не можуть бути ні підтверджені, ні спростовані досвідом. Цьому питанню він присвятив книгу «Теологія і фальсифікація», що стала однією із найбільш цитованих філософських робіт другої половини XX століття. Стверджував, що будь-філософський спір про Всевишнього повинен починатися з презумпції атеїзму, а існування Бога слід доводити[7].

    Зміна світогляду філософа почалося з того, що він прийшов до висновку про правильність двох доказів буття Бога, запропонованих Фомою Аквінським — «від задуму» та «від першодвигуна». На його думку, результати досліджень біологами структури молекули ДНК показали неймовірну, незбагненну комплексність всіх її компонентів, необхідних для існування життя, й існування розуму, який і створив цю основу життя. Флю називав абсурдним твердження, що перша основа життя — жива клітина, що володіє незбагненною складністю побудови, — могла утворитись шляхом еволюціонування матерії без душі внаслідок якихось природних умов[7][8].

    Втім, при цьому Флю зазначав, що його позиція є деїстичною і далекою від християнських або ісламських вірувань. Таку характеристику Бога могли б дати Аристотель, Джефферсон — сутність, яка стала першопричиною всесвіту, але при цьому не втручається в людські справи[7][9]. Він також стверджував, що не вірить у життя після смерті. Але у своїй останній книзі він трохи в іншій формі описує релігійність: «Якщо ви хочете, щоб Всемогутність заснував релігію, то мені здається, що цей тандем [Ісус і святий Павло] є найкращим вибором»[10]. Його книга «Бог є» описує існування Вищого розуму як єдиний логічний феномен існування Всесвіту. У ній можна знайти також опис, на його думку, помилок книги Річарда Докінза, Деннета, Льюїса Уолперта, Сема Харріса і Віктор Стенджера.

    Основні праці

    [ред. | ред. код]
    • «Бог і філософія» (1966),
    • «Еволюційна етика» (1967),
    • «Введення в західну філософію» (1971),
    • «Презумпція атеїзму» (1976),
    • «Розумна тварина» (1978),
    • «Атеїстичний гуманізм» (1993),
    • «Шкода розчаровувати, але я все ще атеїст!» (2004),
    • «Бог є: Як самий знаменитий у світі атеїст поміняв свою думку» (2007)

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б Stefon M. Encyclopædia Britannica
    2. ↑ а б SNAC — 2010.
    3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    4. ↑ http://www.nytimes.com/2010/04/17/arts/17flew.html
    5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    6. ↑ http://mobile.nytimes.com/2010/04/17/arts/17flew.html?_r=0&referer=https://ar.wikipedia.org/
    7. ↑ а б в Умер уверовавший атеист-философ [Архівовано 4 червня 2018 у Wayback Machine.] // Богослов.ру/Regions.ru, 15.04.2010 г.
    8. ↑ Professor Antony Flew, Obituary. Telegraph. 13 квітня 2010. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 26 серпня 2019.
    9. ↑ Antony Flew, Philosopher and Ex-Atheist, Dies at 87. The New York Times. 17 квітня 2010. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 26 серпня 2019.
    10. ↑ Бог есть: как самый знаменитый в мире атеист поменял свое мнение. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ентоні_Флю