Ернст Август Брауншвейзький
| Ернст Август Брауншвейзький нім. Ernst August von Braunschweig | ||
 | ||
.png) | ||
| ||
|---|---|---|
| 17 листопада 1887 — 30 січня 1953 | ||
| Попередник: | Ернст Август Ганноверський | |
| Наступник: | герцогство ліквідовано | |
| Народження: |
17 листопада 1887[1][2][3] Пенцінг, Відень, Австрія | |
| Смерть: |
30 січня 1953[1][2][3] (65 років) Паттензен, Район Ганновер, Нижня Саксонія, ФРН[1] | |
| Поховання: | Ганновер | |
| Країна: | Німеччина | |
| Рід: | Ганноверська династія | |
| Батько: | Ернст Август Ганноверський | |
| Мати: | Тіра Данська | |
| Шлюб: | Вікторія Луїза Прусська | |
| Діти: | Ернст Август IV Ганноверський, Георг Вільгельм Ганноверський, Фредерика Ганноверська, Крістіан Оскар та Вельф Генріх | |
| Нагороди: | Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) | |
Ернст Август (нім. Ernst August III Herzog von Braunschweig und Luneburg, herzog von Hannover; 17 листопада 1887, Пенцінг — 30 січня 1953, Паттензен) — останній герцог Брауншвейзький і Люнебурзький (з 2 листопада 1913 по 8 листопада 1918), принц Ганноверський, онук короля Георга V, прусський генерал-майор (27 січня 1917). Згодом титулярний король Ганновера (як Ернст Август III).
У 1884 році помер Вільгельм фон Брауншвейг-Беверн, далекий родич спадкоємця престолу. Герцог Ганноверський, батько Ернеста Августа, як глава дому Вельфів, висунув свої претензії на князівство, але оскільки він не хотів визнавати анексію Ганновера Пруссією, Бісмарк відмовився віддати йому Брауншвейзький трон. Тож 2 листопада 1885 року землі герцогства Брауншвейг-Люнебург обрали Альбрехта Гогенцоллерна (1837—1906) регентом цієї німецької федеративної землі.
20 травня 1912 року старший брат Георг Вільгельм загинув в автомобільній аварії у Накелі (Східний Прігніц-Руппін). Ернст Август став єдиним вцілілим нащадком кронпринца, який став спадкоємцем, що зробило його шлюб можливим.
24 травня 1913 року Ернст Август одружився з принцесою Вікторією Луїзою, єдиною дочкою прусського короля та німецького імператора Вільгельма II. Це була любов з першого погляду[4]. Весілля молодят закінчило багаторічну ворожнечу між Вельфами і Гогенцоллернами.
Цей день також був 25-ю річницею престолу імператора. Вікторія Луїза і Ернст Август одружились у Міському палаці Берліна. Вперше в історії кінокамери показали благородне весілля[5].
Це також було останнє велике зібрання європейських монархів перед початком Першої світової війни. Крім герцога і герцогині Камберлендських, були запрошені на весілля король Великої Британії та Ірландії Георг V з королевою Марією та царем Миколою II, а також російську царицю Олександру Федорівну. Після оголошення про заручини Ернст Август присягнув на вірність імператору.
24 травня 1913 р. підвищено з ріттмейстера до командира 4-го ескадрону гусарського полку «фон Зітен», яким колись керували його дід Георг V та прадід Ернст Август[6].
Під час Першої світової війни отримав звання генерал-майора і служив у Головному командуванні 10-го армійського корпусу. У цей час він довірив регентство герцогства своїй дружині. Також служив у 92-му піхотному полку та 17-му гусарському полку прусської армії та 1-му важкому кінному полку «Принц Карл Баварський» Баварської армії. Нагороджений Хрестом «За військові заслуги» (Брауншвейг)[7]. За участь у війні на боці Німеччини був позбавлений всіх британських титулів.
- Ернст Август IV Ганноверський (1914—1987) — наслідний принц Брауншвейга; був двічі одружений: у першому шлюбі із Ортрудою Глюксбурзькою, від якої мав шістьох дітей; у другому — із графинею Монікою фон Зольмс-Лаубах, у другому шлюбі дітей не було.
- Георг Вільгельм Ганноверський (1915—2006) — був одружений із Софією Грецькою та Данською, від якої мав двох синів і дочку.
- Фредерика Ганноверська (1917—1981) — була одружена з королем Греції Павлом I, від якого народила сина і двох дочок.
- Кристіан Оскар Ганноверський (1919—1981) — був одружений із Мірей Дютрі, від якої мав двох дочок — Кароліну-Луїзу і Мірей; шлюб був розірваний в 1976 році.
- Вельф Генріх Ганноверський (1923—1997) — був одружений із принцесою Олександрою Ізенбург-Бюдінгенською, дітей не мав.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #124983847 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Munzinger Personen
- ↑ Becker, Claudia (14 травня 2013). Hohenzollern & Co.: Die letzte große Adelsparty vor dem großen Krieg. DIE WELT (нім.). Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Film ansehen | Die Vermählung I.K.H. der Prinzessin Viktoria Luise mit S.H. dem Prinzen Ernst August von Cumberland | filmportal.de. www.filmportal.de. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Die Zietenhusaren - Rathenow - Geschichte und Geschichten - Prinz Ernst August. www.zietenhusar.wg.am. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Kriegsverdienstkreuz des Herzogtums Braunschweig 2. Klasse, 1914 bis 1918 - Deutsche Digitale Bibliothek. www.deutsche-digitale-bibliothek.de (нім.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |