Еріх Яшке

Еріх Яшке
нім. Erich Jaschke
Народився	11 травня 1890(1890-05-11) Данциг, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер	18 жовтня 1961(1961-10-18) (71 рік) або 16 жовтня 1961(1961-10-16) (71 рік) Гамбург, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1909
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Штурмовий піхотний знак в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медіафайли у Вікісховищі

Еріх Яшке (нім. Erich Jaschke; 11 травня 1890, Данциг — 18 жовтня 1961, Гамбург) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 червня 1933 року — референт з кулеметних частин в інспекції піхоти. З 1 вересня 1939 року — начальник штабу генерал-інспектора піхоти ОКГ. З 1 березня 1941 року — командир 90-го мотопіхотного полку 20-ї моторизованої дивізії. Учасник Німецько-радянської війни: з червня 1941 року брав участь в боях на центральній, з вересня — на північній ділянці фронту. Відзначився в боях біля Тихвіна. З 12 січня 1942 по 3 січня 1943 року — командир своєї дивізії, яка діяла в основному біля Волхова і Старої Русси. З 3 лютого 1943 року — командир 27-го, з 10 березня 1943 року — 55-го армійського корпусу. Учасник боїв під Орлом, Брянськом і Могильовом. З 16 жовтня 1943 року — генерал піхоти при ОКГ. В травні 1945 року взятий в полон американськими військами. 30 червня 1947 року звільнений.

Звання

• Фанен-юнкер (12 червня 1909)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (1 вересня 1909)
• Фенріх (22 березня 1910)
• Лейтенант (16 листопада 1910)
• Оберлейтенант (22 березня 1916)
• Гауптман (1 жовтня 1922)
• Майор (1 квітня 1933)
• Оберстлейтенант (1 жовтня 1935)
• Оберст (28 лютого 1938)
• Генерал-майор (17 грудня 1941)
• Генерал-лейтенант (1 січня 1943)
• Генерал піхоти (1 травня 1943)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (5 листопада 1914)
  • 1-го класу (5 квітня 1915)
• Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (липень 1918)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (9 вересня 1918)
  • в сріблі (4 квітня 1936) — за 3 поранення.
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» (28 вересня 1939)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (31 травня 1940)
  • 1-го класу (8 липня 1941)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (4 грудня 1941)
  • дубове листя (№295; 7 вересня 1943)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Посилання

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.