Координати: 48°44′29″ пн. ш. 24°29′21″ сх. д. / 48.74139° пн. ш. 24.48917° сх. д. / 48.74139; 24.48917

Жураки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Жураки
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Богородчанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26040030080052621
Основні дані
Населення 1903
Площа 18 км²
Густота населення 105,72 осіб/км²
Поштовий індекс 77751
Телефонний код +380 03471
Географічні дані
Географічні координати 48°44′29″ пн. ш. 24°29′21″ сх. д. / 48.74139° пн. ш. 24.48917° сх. д. / 48.74139; 24.48917
Водойми Бистриця Солотвинська, Раковець
Місцева влада
Адреса ради 77701 Україна, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н., с-ще Богородчани, вул. Шевченка, 66
Карта
Жураки. Карта розташування: Україна
Жураки
Жураки
Жураки. Карта розташування: Івано-Франківська область
Жураки
Жураки
Мапа
Мапа

CMNS: Жураки у Вікісховищі

Жура́ки — село Богородчанської селищної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Жураки відомо з 1378 року, коли воно було надано королівським намісником Русі Володиславом Опольчиком шляхтичу Жураковському у володіння за службу на правах лену. Про його наступників відомостей нема.

Згадується 30 січня 1441 року у книгах галицького суду щодо справ про спадкові володіння в селі Жураки[1].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і млин, 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі орендував Федор та ще 2 лани (50 га) — Стець[2].

Королівська люстрація 1565 року в селі перерахувала по іменах і прізвищах чотирьох власників стад худоби.[3]

У селі річка Раковець та Лукавець впадає у Бистрицю Солотвинську.

Уродженці

[ред. | ред. код]
  • Вітвицький Микола (1780—1853) — бджоляр, винахідник багатоповерхового дзвоноподібного вулика.
  • Жлудько Віра Миколаївна (нар. 1964) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва і педагог.
  • Іванків Юрій Володимирович (1734—1809) — лікар, супермольфар. Врятував село від епідемії чорної смерті.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.93, № 914. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
  2. ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. ↑ М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 72.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жураки&oldid=41856869