Зенджан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зенджан
перс. زنجان‎, азерб. [Zəncan] помилка: {{lang}}: невпізнаний код мови: az3 (допомога), زنجان
Зенджан
Зенджан
Основні дані
36°40′ пн. ш. 48°29′ сх. д. / 36.667° пн. ш. 48.483° сх. д. / 36.667; 48.483Координати: 36°40′ пн. ш. 48°29′ сх. д. / 36.667° пн. ш. 48.483° сх. д. / 36.667; 48.483
Країна Іран Іран
Регіон Зенджан
Столиця для Зенджан, Зенджан[d] і Zanjan Khanated
Населення 341 801 (2006)
Висота НРМ 1 638  м
Міста-побратими Трабзон, Малакка
Телефонний код (+98) 0241
Часовий пояс UTC+3:30
GeoNames 111453
Міська влада
Вебсайт http://www.qomict.ir
Мапа
Мапа
Зенджан. Карта розташування: Іран
Зенджан
Зенджан
Зенджан (Іран)


CMNS: Зенджан у Вікісховищі

Зенджан (перс. زنجان‎, азерб. [Zəncan] помилка: {{lang}}: невпізнаний код мови: az3 (допомога), زنجان) — місто у північно-західному Ірані, адміністративний центр провінції Зенджан. Населення — 341 801 осіб (2006). Переважна більшість — азербайджанці. Важливий культурний центр. Батьківщина традиційних перських килимів і найбільший центр їх промислового і кустарного виробництва.

Історія[ред. | ред. код]

Хамдаллах Казвіні[en], іранський мандрівник і історик, у своїй книзі стверджує, що Зенджан було побудовано Ардашіром I — першим царем імперії Сасанідів під назвою «Шахін».[1] У 1851 році місто стало центром Бабізму разом з Нейрізом та іншими містами. За наказом великого візира (прем'єр-міністр Ірану) Аміра Кабіра силами центрального уряду після тривалої облоги було захоплено форт Баби в Зенджані і вбито або вигнано його послідовників.[2]

Відомі особистості[ред. | ред. код]

У поселенні народилась:

  • Акіма Біллурі (1926—2000) — азербайджанська поетеса й літературознавець, громадський і політичний діяч.
  • Юсеф Собуті (нар. 1932) — астрофізик, засновник Інституту передових досліджень у галузі фундаментальних наук (IASBS).

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. همشهريان اردشير بابكان هنوز هم چاروق مي پوشند. rugart.org. 30 липня 2008. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 30 липня 2008.
  2. Abdu'l-Bahá, Edward Granville. «A Traveller's Narrative Written to Illustrate the Episode of the Báb», Published by Kalimat Press, 2004, ISBN 1-890688-37-1, ISBN 978-1-890688-37-0

Посилання[ред. | ред. код]