Каллісто (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каллісто
Каллісто
Обкладника першого видання романа
ЖанрНауково - фантастичний роман
АвторГеоргій Мартинов
Моваросійська
ВидавництвоДетгіз

«Каллісто» (інша назва «Планетний гість») — науково-фантастичний роман 1957 року радянського письменника Георгія Мартинова. Перший роман дилогії, другий роман якої «Каллістяни» (1960).

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія роману відбувається в Радянському Союзі у недалекому майбутньому щодо часу його написання.

Космічний корабель, що має форму білої кулі 30-метрового діаметру, помічений земними астрономами ще при підльоті до Землі, опускається на її поверхню на території СРСР, в Курській області, в десяти кілометрах на південь від селища Золотухино.

Навколо сівшого корабля організується тимчасовий табір живучі в якому радянські та іноземні науковці та журналісти з нетерпінням чекають зустрічі з прибульцями, проте екіпаж корабля виходить з нього лише через 19 днів, 15 серпня. Люди і прибульці (високі чорношкірі гуманоїди) починають вивчати один одного. З'ясовується, що гості прилетіли з планети системи Сіріуса, на якій давно побудований комунізм[1]. В людей ця планета отримує назву «Каллісто» (назва не має відношення до супутника Юпітера), за приблизною співзвучністю з її складною оригінальною назвою, а її мешканців називають «каллістяни».

Каллістяни вивчають життя землян і діляться з ними інформацією про свої технології (нові хімічні елементи, медичні технології, принципи конструкції реактивних двигунів і т. д.). Капіталістичні країни побоюються, що технології будуть монополізовані СРСР і використані у військових цілях. Агент розвідки якоїсь неназваної великої держави робить спробу вбити каллістян і зруйнувати їх корабель, однак ця диверсія терпить невдачу.

Каллістяни відлітають на свою планету, з ними летять два молодих землянина — лікар Петро Широков і астроном Георгій Синяєв. Опису їх польоту та перебування в системі Сіріуса присвячена друга книга дилогії — «Каллістяни».

Відгуки на роман

[ред. | ред. код]

Роман був дуже тепло прийнятий дитячою аудиторією, в рейтингу дитячих бібліотек він довго займав перші місця. Дилогія про Каллісто стала першим твором вітчизняної фантастики, породившим невідоме тоді в СРСР явище — створення фан-клубів. При дитячих бібліотеках десятками формувалися товариства шанувальників романів, які писали продовження — книги і розповіді з світу Каллісто (те, що зараз називається фанфіками), створювали музеї Каллісто, становили енциклопедію Каллісто, і так далі.[2][3]

Викликав роман Мартинова і критичні відгуки — зокрема, його критикували за штампи, відсутність фантазії і яскравих характерів.[4]

Публікації роману

[ред. | ред. код]

Російською мовою

[ред. | ред. код]
  • Мартинов Р. Планетний гість: Фантаст. повість (Скор.) /Рис. А. Вигравецького. -44 С.-63. // Юність. — 1957. — № 9 (С. 44-63), 10 (С. 72-101).
  • Мартинов Р. Каллісто: Навч.-фантаст. роман. — Л. : Детгіз, 1957. — 256 с. — 90000 прим. (Рис. Л. Рубінштейна)
  • Мартинов Р. Каллісто: Навч.-фантаст. роман. — Ташкент : Об'єднан. вид-во "Кеіл Узбекистан", "Правда Сходу", "Узбекистони сурх", 1958. — 260 с. — 45000 прим. (Рис. Л. Рубінштейна)
  • Мартинов Р. Каллісто: Навч.-фантаст. роман:[У 2-х кн.]. — Л. : Детгіз, 1962. — 541 с. — 100000 прим. (Рис. Л. Рубінштейна)
  • Мартинов Р. Каллісто: Навч.-фантаст. роман:[У 2-х кн.]. — Л. : Леніздат, 1989. — 479 с. — 200000 прим. — ISBN 5-289-00457-2. (Худож. Ст. Мішин)

Іншими мовами

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гриценко, Н. Коммунистическое будущее в романах Георгия Мартынова // Млечный путь, XXI век. - 2020. - №4 (російською) . с. 164—165.
  2. «Харитонов Е.» Зореплавун. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 13 грудня 2017.
  3. Р. Мартинов на сторінці БВІ. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 13 грудня 2017.
  4. Синявський А. Без знижок (По сучасному науково-фантастичному романі) // Питання літератури. — 1960. — № 1. — С. 45-59.

Посилання

[ред. | ред. код]