Карнотит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карнотит
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураCnt[2]
Хімічна формулаK₂(UO₂)₂(VO₄)₂·3H₂O
Nickel-Strunz 104.HB.05
Dana 840.2a.28.1
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія[3]
Просторова групапросторова група P2₁/ad[3]
Твердість2
Колір рисижовтий
Інші характеристики
Названо на честьМарі-Адольф Карно
CMNS: Карнотит у Вікісховищі
Карнотит, шахта Хеппі-Джек, штат Юта

Карнотит (рос. карнотит; англ. carnotite; нім. Karnotit m) — мінерал, водний уранованадат калію шаруватої будови.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Карнотит вперше був виявлений у «Шахті Раджа» поблизу Уравана в окрузі Монтроуз (штат Колорадо) у США та описаний у 1899 році французьким хіміком Шарлем Фріделем (1832-1899) та французьким гірничим інженером і мінералогом Едуардом Куменжем (1828-1902), які назвали мінерал на честь французького гірничого інженера та хіміка Марі-Адольфа Карно (1839–1920).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: K2(UO2)2[VO4]2·3H2O.

Містить (%): K2О — 10,44; UO3 — 63,41; V2O5 –20,16; H2O — 5,99.

Домішки Са, Ва, Mg, Cu, Pb.

Сингонія моноклінна.

Спайність досконала.

Густина 4,46,

Твердість 2,0—3,75.

Колір жовтийб зеленувато-жовтий.

Блиск матовий з шовковистим полиском.

Радіоактивний.

Руда урану й ванадію.

Вторинний мінерал урану та ванадію, який знаходиться переважно в осадових гірських породах, утворюється в зоні окиснення осадових родовищ. Знаходиться, зазвичай, у палеоканалах пісковика. Продукт зміни уранініту, монтрозеїту або давидиту.

Асоціація: тюямуніт, метатюямуніт, фольбортит, тангеїт, метаторберніт, россит, г'юетит, інші U–V оксиди, гіпс, барит.

Найбільші скупчення карнотиту відомі в районі плато Колорадо (США).

Крім того, відомий із сотень локацій у США (в штатах Колорадо, Юта, Нью-Мексико, Арізона), в Австралії (Північні території, родовища в Західній та Південній Австралії), у Ферганській долині (Киргизстан).

Карнотит в Україні зустрічається у альбітитах Українського щита[4]

Типові зразки: Університет Колорадо, Боулдер, Колорадо, 2218; Гарвардський університет, Кембридж, Массачусетс, США, 106253.

Основні методи вилучення з руд: радіометрична сепарація і гідрометалургійна переробка.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]