Кетрін Камерон
| Кетрін Камерон | ||||
|---|---|---|---|---|
| шотланд. Catherine Cameron | ||||
 | ||||
| Народження |
26 лютого 1874[1][2][3] Глазго, Ланаркшир, Шотландія, Сполучене Королівство[4] | |||
| Смерть | 1965[5][6][…] або 21 серпня 1965[8] (91 рік) | |||
| Единбург, Велика Британія[4] | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія Сполучене Королівство | |||
| Навчання | Школа мистецтв Глазго | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Член | Glasgow Girlsd | |||
| У шлюбі з | Arthur Kayd | |||
| Роботи в колекції | Тейт | |||
|
| ||||
 Кетрін Камерон у Вікісховищі | ||||
Кетрін Камерон (шотланд. Catherine Cameron; нар. 26 лютого 1874, Глазго — пом. 1965, Единбург) — шотландська художниця, ілюстратор книг і офортер, працювала з аквареллю, олійними фарбами і гуашшю[9].
Біографія[ред. | ред. код]
Кетрін Камерон народилася в 26 лютого 1874 року в Глазго. Донька — преподобного Роберта Кемерона. Сестра — художника Девіда Йонґа Кемерона. Навчалася в Школі мистецтв Глазго з 1890 по 1893 рік. Потім вчилася в Академії Колароссі в Парижі у Гюстава Куртуа. У 1928 році вийшла заміж за Артура Кея, чий інтерес до якобітських і шотландських артефактів зіграв свою роль у формуванні колекції Шотландської асоціації сучасного мистецтва.
У 1892 році — обрана в Товариство леді-художниць Глазго, а в 1897 році — в Королівське шотландське товариство художників-акварелістів. Виставлялася в Королівській шотландській академії з 1894 по 1965 рік. Камерон зіграла роль королеви Медб в секції «Кельтські скачки» параду масок на Шотландській національній виставці, що проходила в парку Соутон, Единбург, в 1908 році.
Працювала в стилі «Глазго», в якому поєднувалися — модерн, кельтське відродження, рух мистецтв і ремесел і естетика японізму. Її картини, з їх «сміливими контурами і яскравими квітами», підходили для формату книжкової ілюстрації, і в 1904 році вона уклала контракт з лондонськими видавцями на поставку ілюстрацій для книг казок. Її інтерес до вишивки, тканин і костюмів відбивається в її ілюстраціях, як і вплив Вістлера у використанні символізму.
Проілюструвала серію з трьох книг казок для видавництва — «The Jacks» («In Fairyland», «The Enchanted Land» і «Celtic Tales»), за які отримала позитивні відгуки від своїх художніх сучасників. Її четверта книга «The Jacks, Legends and Stories of Italy for Children»[10], опублікована в 1909 році, входила до видавничої серії — «Told to the Children», ілюстрації для якої також зробили шотландські художниці — Фібі Анна Тракер і Олів Аллен Біллер. З 1907 року Камерон також проілюструвала кілька подарункових книг для серії «Envelope Book»[11]. Її остання книга для «The Jacks» була опублікована в 1916 році під назвою «Квіти, які я люблю». Ця назва, що демонструють незвичайні і екзотичні рослини, ознаменувало перехід її художніх інтересів до її «справжньої любові» - малювання квітів. Її останнім книжковим дизайном була обкладинка книги «Скарби в мистецтві» 1939 року.
Її акварель «Тихіше! Нагадування не Еросу про його крила» було включено до книги «Жінки-художниці світу» 1905 року[12].
Дв. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б https://rkd.nl/explore/artists/14949
- ↑ RKDartists
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ Hart M. S. Проєкт Гутенберг — Project Gutenberg Literary Archive Foundation, 1971.
- ↑ https://books.google.de/books?id=Zs6qBgAAQBAJ&newbks&pg=PA60#v=onepage&q&f=false
- ↑ Katharine Cameron (Kate Cameron) RSW RE (1874-1965), Calton Gallery, Edinburgh. Архів оригіналу за 7 Березня 2022. Процитовано 15 Березня 2022.
- ↑ Katherine Cameron, R.W.S. R.E. (Scottish, 1874-1965), Gather Ye Rosebuds while ye may. Архів оригіналу за 7 Березня 2022. Процитовано 15 Березня 2022.
- ↑ Envelope Books, T.N. Foulis (Edinburgh, London, UK) Series dates: 1907-1915. Архів оригіналу за 10 Листопада 2021. Процитовано 15 Березня 2022.
- ↑ The Project Gutenberg eBook, Women Painters of the World, Edited by Walter Shaw Sparrow. Архів оригіналу за 14 Лютого 2022. Процитовано 15 Березня 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Rosemary Addison, Glasgow Girl: Katharine Cameron, Scottish Book Collector, 6:9, pp4–7, Edinburgh 2000
- Jude Burkhauser et al., Glasgow Girls: Women in Art and Design 1880-1920, Canongate, Edinburgh, 1990, ISBN 9780862413323
- John Christian, Mary Anne Stevens (eds) The Last romantics: the romantic tradition in British art, Burne-Jones to Stanley Spencer, Lund Humphries in association with Barbican Art Gallery, 1989, ISBN 978-0-85331-552-0
- Alicia Foster, Tate women artists, Volume 19, Tate, 2004, ISBN 978-1-85437-311-3
- Larousse Dictionary of women, Kingfisher, New York, 1996, ISBN 07523 0015 6
|
