Киселиця Одарка Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Киселиця Одарка Олексіївна

портрет роботи Ореста Криворучка
Народження1 квітня 1912(1912-04-01)
Берегомет, Вижницький повіт, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть19 січня 1999(1999-01-19) (86 років)
 Чернівці, Україна
ПохованняЛукавці
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 Румунське королівство
 СРСР
 Україна
Жанрпортрет, натюрморт і пейзаж
НавчанняПразька академія образотворчих мистецтв (1939)
Діяльністьхудожниця
ВчительВидинівський Пантелеймон Федорович і Вратислав Нехлебаd
ЧленСпілка радянських художників України
БатькоКиселиця Лесь
Роботи в колекціїЧернівецький художній музей і Чернівецький краєзнавчий музей
Нагороди

Одарка Олексіївна Кисели́ця (1 квітня 1912, Берегомет — 19 січня 1999, Чернівці) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1954 року. Лауреат Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича за 1996 рік, заслужений художник України з 1997 року[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 1 квітня 1912 року в селі Берегометі (нині селище Вижницького району Чернівецької області, Україна). Дитинство та юність пройшли у селі Лукавцях, де її батько, Лесь Киселиця, працював директором школи[2]. Протягом 1928—1930 років студіювала малярство у майстернях художника-аматора Рацького та живописця Пантелеймона Видинівського в Чернівцях; у 1930—1939 роках навчалась у Празькій академії образотворчих мистецтв у Вратислава Нехлеби[3].

Протягом 1949—1951 років працювала у Чернівецькому відділенні Художнього фонду УРСР. Мешкала у Чернівцях в будинку на проспекті Незалежності, № 103, квартира № 34. Померла у Чернівцях 19 січня 1999 року. Похована в селі Лукавцях.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкового живопису, створювала портрети, натюрморти, карпатські краєвиди. Серед робіт:

  • «Буковинська дівчина» (1949);
  • «Мати-героїня з дитиною» (1953; 1954, Бердянський художній музей)[4];
  • «Солом'янки» (1953; 1967);
  • «Буковинка» (1957, Чернівецький краєзнавчий музей)[4];
  • «Заслужена артистка Р. Раїсова» (1957);
  • «Заслужена артистка УРСР Р. Б. Борисова» (1959, Чернівецький краєзнавчий музей)[4];
  • «Натюрморт» (1959);
  • «Доярка В. Бойчук» (1960);
  • «Польові квіти» (1965; 1980);
  • «Сумні спогади» (1966);
  • «Дівчина» (1966);
  • «Безсмертники» (1966, Саратовський художній музей; 1973)[4];
  • «Гуцульський натюрморт» (1967);
  • «Домініка і Віорика» (1968);
  • «Смуток» (1969);
  • «Віорика і Марічка» (1970);
  • «Чорнобривці» (1970);
  • «Гуцулка з Косівщини» (1970);
  • «Спогад про літо» (1970);
  • «Жінка» (1971);
  • «Студент медичного інституту В. Самораш» (1971);
  • «Дівчина з книгою (Студентка Індюкова)» (1971);
  • «Робітниця комбінату „Восход“ А. Тарнавська» (1971);
  • «Подруга» (1971);
  • «Напровесні» (1971);
  • «Студентка В. Каплунська» (1972);
  • «Вічне» (1972);
  • «Барви осені» (1973);
  • «Буковинський натюрморт» (1975);
  • «Осінь» (1980-ті);
  • «Подруги» (1980);
  • «Квіти смутку» (1983).

Брала участь у виставках з 1950 року, у республіканських — з 1954 року. Персональні виставки відбулися у Чернівцях у 1974, 1988, 1992, 1996—1997 роках та посмертна у 2004 році, Сучаві у 1990 році, Києві у Національному художньому музеї України у 1997 році.

Крім згаданих музеїв, роботи художниці зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, приватних колекціях.

Галерея

[ред. | ред. код]

Вшанування

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 17 лютого 1997 року № 152/97 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
  2. О.Киселиця / Чернівецький обласний художній музей.
  3. Митці Буковини, 1998, с. 53, Т. 1.
  4. а б в г Художники народов СССР, 1995, с. 503, Т. 4, кн. 2.
  5. Обласна адміністрація шукає претендентів на премію Одарки Киселиці / acc.cv.ua. 19 серпня 2015.
  6. Чернівецька обласна державна адміністрація - Про перейменування об’єктів топоніміки населених пунктів Чернівецької області. bukoda.gov.ua (ua) . Процитовано 31 липня 2024.

Література

[ред. | ред. код]