Князька волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Князька волость | ||||
Центр | Княже | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 9891 (1885) | |||
Населення | 3191 осіб (1885) | |||
Густота | 29.5 осіб / км² | |||
Князька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Княже. Наприкінці ХІХ ст. волость було ліквідовано, територію та усі поселення приєднано до Підберезької волості.
Станом на 1885 рік складалася з 9 поселень, 9 сільських громад. Населення — 3191 особа (1634 чоловічої статі та 1557 — жіночої), 374 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 3629 | 2847 |
Приватної власності | 6017 | 2805 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 245 | 210 |
Загалом | 9891 | 5862 |
Основні поселення волості:
- Княже — колишнє власницьке село за 60 верст від повітового міста, волосне правління, 445 осіб, 67 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряк.
- Бодячів — колишнє власницьке село, 296 осіб, 37 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряк.
- Квасів — колишнє власницьке село, 434 особи, 58 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Ляшки — колишнє власницьке село, 214 осіб, 24 двори, православна церква, водяний млин.
- Охлопів — колишнє власницьке село, 440 осіб, 53 двори, православна церква, постоялий будинок, ярмарок.
- Фусів — колишнє власницьке село, 360 осіб, 43 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, вітряк, цегельний завод.
- Шпиколоси — колишнє власницьке село, 338 осіб, 50 дворів, православна церква, постоялий будинок, 4 вітряки.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |