Локачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Локачі
Lokachi gerb.png Lokachi prapor.png
Герб Локач Прапор Локач
Миколаївська церква
Миколаївська церква
Локачі
Lokachi Raion.svg
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Локачинський район
Рада Локачинська селищна рада
Код КОАТУУ: 0722455100
Основні дані
Засноване 1508
Статус з 1940 року
Площа 2,40 км²
Населення 3941 (01.01.2011)[1]
Густота 1642 осіб/км²
Поштовий індекс 45500
Телефонний код +380 3374
Географічні координати 50°44′18″ пн. ш. 24°38′14″ сх. д. / 50.73833° пн. ш. 24.63722° сх. д. / 50.73833; 24.63722Координати: 50°44′18″ пн. ш. 24°38′14″ сх. д. / 50.73833° пн. ш. 24.63722° сх. д. / 50.73833; 24.63722
Висота над рівнем моря 211 м
Водойма Луга-Свинорийка, Війниця
Відстань
Найближча залізнична станція: Іваничі
До станції: 26 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 57 км
Селищна влада
Адреса 45500, Волинська обл., Локачинський р-н, смт. Локачі, вул. Миру, 23, 2-18-56
Голова селищної ради Іус Богдан Євгенович
Карта
Локачі is located in Україна
Локачі
Локачі
Локачі is located in Волинська область
Локачі
Локачі

Ло́качі (пол. Łokacze) — селище міського типу, центр Локачинського району Волинської області України, розташоване на правому березі річки Луги-Свинорийки та її притоки Війниці, за 56 км на захід від обласного центру.

Назва[ред.ред. код]

Назва Локачі походить від дієслова «локати, лочити,» що означає надмірно їсти. Найменуванню містечка Локачі передувала назва Лукачі. Перекази стверджують, що таке наріччя утворилося через популярність зброї, що її виготовляли місцеві майстри, — луків. В інших переповідках йдеться про те, що назву Лукачі отримали через болотисту місцевість (луки).

Історія[ред.ред. код]

Городище (дитинець і окольне місто) (XI - XIII ст.)

Першими історичними володарями Локачів були князі Глинські. В період господарювання Чорторийських в Локачах був збудований замок на болотах близько села Козлів — навпроти Локач. Про цей замок згадує Ян Яблонський — воєвода Волинський у 1545 році. Далі володарями Локач стають князі литовські Сангушки, які з'явилися на Волині в Камені-Каширському і Ратне в 14411443 роках. Найвідомішим з цього роду був Роман Сангушко (15371571) — князь Локач та Несухоїжів.[2]

У 1625 році Локачами, які на той час вже були містечком і мали право на чотири ярмарки, володіють шляхтичі Вільги (г. Бонча). Населення займалося сільським господарством. Налічувалось в Локачах 173 двори. Крім ремісників, шевців, кравців, пекарів, перекупників була ще одна категорія — торгова знать. Становище селян в цей час було нестерпним. Феодали примушували селян відробляти шість днів панщини на тиджень, стягуючи грошові та натуральні податки.

У 1793 році після другого розподілу Польщі, Локачі, як і вся Волинь, попадають під панування Росії. Тривало це до 1917 року. 1812 року Локачі були захоплені військами наполеонівської армії. Наприкінці вересня цього ж року західну частину Волині, в тому числі й Локачі, визволили від загарбників російські війська. Більшість місцевих селян брали участь у цій війні і тому вважали, що після закінчення війни одержать свободу. Але їхні сподівання були марними, селяни так і залишилися кріпаками, виконуючи кріпосницькі повинності на користь власника містечка Людовіка Вільги — воєводи Чернігівського.

Населення Локачів жило в темряві, панувала суцільна неписьменність.[Джерело?] Лише у 1803 році було відкрите парафіяльне училище, яке через брак коштів невдовзі припинило своє існування. Лише з 1817 року розпочалося навчання в училищі, навчали польською і російською мовами. Навчання в школі майже не було, вона була закрита, лише у 1835 році відновлює свою роботу. Після реформи 1861 року в Локачах виникають перші підприємства. Діяло дві суконні фабрики, цегельний завод. Селяни займалися кустарними промислами, особливо було розвинуте столярне виробництво, виготовлення деяких сільськогосподарських знарядь, ковальська справа, ткацтво, цим займались у кожному господарстві. Вироби збувалися на місцевих ринках та ярмарках, що відбувалися в Локачах.

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань через зовнішню агресію село відходить до Польської Республіки.

У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова-Ріббентропа, село до населеного пункту увійшли радянські війська.

23 червня 1941 року в село Локачі без бою вступили німці. Гітлерівці організували в Локачах масові розстріли, під час яких знищено 3667 чоловік єврейської національності. До Німеччини на каторжні роботи було вивезено 994 чоловік. В липні 1944 року в селі Локачі було відновлено радянську владу.

З 24 серпня 1991 року містечко належить до незалежної України.

Уродженці Локач[ред.ред. код]

Сучасність[ред.ред. код]

Під Іловайськом загинув та довгий час вважався зниклим безвісти Віктор Шолуха, 27 грудня 2014 року тіло перевезене із Запоріжжя до Луцька[4].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]