Красноїлля
| село Красноїлля | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Верховинський район |
| Тер. громада | Верховинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26020030130021971 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1649 |
| Колишня назва | Красноїлів (до 1993) |
| Населення | Близько 1200 |
| Площа | 18 км² |
| Густота населення | 71,22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78716 |
| Телефонний код | +380 03432 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°6′29″ пн. ш. 24°54′18″ сх. д. / 48.10806° пн. ш. 24.90500° сх. д. |
| Водойми | р. Річка, Дідушкова |
| Відстань до районного центру |
від обласного центру. км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78700, Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с-ще Верховина, вул. Івана Франка, 3 |
| Карта | |
  Красноїлля | |
 Красноїлля | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Красноїлля — село в Україні, у Верховинській селищній громаді Верховинського району Івано-Франківської області. У селі розташований Красноїльський ліцей.
За народними переказами назва села походить від найменування старої великої і красивої ялиці, що росла колись на присілку Вигода. Її в народі називали «красна їль». Вона була такою величезною, що з наколених із неї дощок—ґонтів вистачило вкрити новозбудовану церкву.
Про цей факт згадує у своїй книзі «На високій полонині» й Станіслав Вінценз. Він пише: «Росла там колись над Черемошем дуже велика й гарна ялиця. Саме з неї збудували в 1757році церковцю, а з грубого пня зробили вівтар. Від тієї-то ялиці назвали парафію та село – Красноїлля, тобто «гарна ялиця». [1]
За радянської влади село Красноїлля було перейменовано на Красноїлів. Івано-Франківська обласна Рада народних депутатів рішенням від 15 липня 1993 року перейменувала село з Красноїлів на Красноїлля[2].
Центр села знаходиться в долині Дідушкової річки. Він оточений горами: зі сходу – Лєльковим і Широким, з півдня – Перехресним, з заходу – Плаєм і Магурою, з півночі – Синицями з вершиною Довбушанка (1186 м над р.м), на північному сході – горою Буків’ян.
Дідушкова річка, яка протікає через село, має дві основні притоки: Білу річку, яка бере початок з гори Скупова – урочище Кривий; і Чорної річки, яка витікає з під Кринти. Дідушкову річку живлять праві потоки: Коломийський, Дубівський, Стусівський, Лупєн’єк, Жбирь, і ліві: Підмагора, Жолобівський, Рибарівський, Панькєвичівський, Буків’янський. Вона є правою притокою річки Чорний Черемош.
Село Красноїлля було засноване в часи національно-визвольної боротьби українського народу 1648-1657рр. під проводом Богдана Хмельницького. Перша письмова згадка датується 1649 роком.
1 травня 1696 власник села Думитрашко Урсакі продав другу половину села Красноїлля капітану Александру Єльському, "полякові з Ґродна (Литва), перебуваючому там з малим військом на околиці землі городенківського староства".
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Верховинської селищної громади.[3]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району[4].
У 1903 році в Красноїллі засновано читальню «Просвіта», в 1906-1907рр. в їхній бібліотеці налічувалось близько 75 книжок. Головою читальні був Федір Крамарук.[5]
1910 року групою ентузіастів на чолі з Гнатом Хоткевичем в селі Красноїлля було засновано Гуцульський театр[6].
У школі є танцювальний колектив «Чарівний каблучок», який виграє перші місця у різних конкурсах.
Пам'ятки архітектури національного значення:
- Церква Святих апостолів Петра і Павла — дерев'яна, побудована 1843 року, належить до ПЦУ; настоятель — митрофорний протоієрей Василь Данильчик.
- Дзвіниця церкви Святих апостолів Петра і Павла — дерев'яна, побудована 1843 року.
- Могила воїнів УПА.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1151 особа, з яких 525 чоловіків та 626 жінок.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1278 осіб.[8]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,92 % |
| російська | 0,08 % |
-
Горби Красноїлля -
Коні в селі -
Театр села
- ↑ Долішній М. (1997). Долішній М. Постав із скарбу храм: [ З історії спорудження каплиці у присілку Вигода с. Красноїлів Верховинського р-ну] //Тижневик Галичини – 1997 – 6 лют.
- ↑ Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Сінітович В. Театральна перлина Гната Хоткевича / В. Сінітович, Р. Сінітович. – Верховина : Гуцульщина, 2010. – 64 с.
- ↑ Гуцульський театр Гната Хоткевича: історія і сучасність. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 28 грудня 2012.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
