Кривець (Івано-Франківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кривець
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Солотвинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26040290050015099
Основні дані
Засноване 1989
Населення 1910 (2021 рік)[1]
Площа 15 км²
Густота населення 121,13 осіб/км²
Поштовий індекс 77733
Телефонний код +380 3471
Географічні дані
Географічні координати 48°43′08″ пн. ш. 24°20′21″ сх. д. / 48.71889° пн. ш. 24.33917° сх. д. / 48.71889; 24.33917Координати: 48°43′08″ пн. ш. 24°20′21″ сх. д. / 48.71889° пн. ш. 24.33917° сх. д. / 48.71889; 24.33917
Місцева влада
Адреса ради 77733 с.Кривець вул.Шевченка 45
Карта
Кривець. Карта розташування: Україна
Кривець
Кривець
Кривець. Карта розташування: Івано-Франківська область
Кривець
Кривець
Мапа
Мапа

Криве́ць — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Солотвинської селищної громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село знаходиться на північному підніжжі Українських Карпат. Має площу 15 км². Густота населення 121,13 осіб/км².

Із західної частини села відкривається далекоглядний краєвид на сусідні поселення. В північній частині села розташована гора Клива, а на заході протікає річка Бистриця Солотвинська.

На північно-західній околиці села знаходиться ботанічна пам'ятка природи Бір «Величків» — лісовий масив з верховим болотом, де зростає реліктова рослинність: багно болотяне, журавлина дрібноплода, плавун булавоподібний, а також багато видів осоки та мохів болотних.

Назва[ред. | ред. код]

Існує декілька гіпотез про походження назви села. Одна з них розповідає, що тут була колись велика битва і через це по місцевому потічку, Кривчик, замість води текла кров. Тому спочатку назвали цю місцевість "Кровець", але згодом букву "о" було замінено на «и».

Історія[ред. | ред. код]

Село є на карті Гійома де Боплана, яка складена в 1650 році.

На 1 січня 1939 року в селі проживало 1430 мешканців (1420 українців і 10 євреїв)[2].

Село доволі старе, але офіційно сільська рада була відкрита тільки у 1989 році (раніше підпорядковувалося Раковецькій сільраді).

Сучасність[ред. | ред. код]

Кривець за незалежної України починає активно розбудовуватися. Церква і загальноосвітня школа[3] були відкриті 2011 року практично одночасно.

На території села Кривець розміщено: 2 церкви[4], монастир[5], 10 магазинів, 2 бари, будинок культури, сільська і шкільна бібліотеки і 2 гуртожитки.

При в'їзді в село ліворуч встановлено пам'ятник воїнам Другої світової війни.

Поблизу села проходить підземний нафтопровід діаметром 159 мм, що належить НГВУ «Надвірнанафтогаз».[6]

14 липня 2017 року монастир на честь преподобного Серафима Саровського села Кривець перейшов до складу УПЦ КП на правах ставропігійного монастиря[7].

13 лютого 2019 року спалахнула будівля Свято-Серафимівського чоловічого монастиря. Рятувальники загасили полум'я та врятували службову будівлю поруч, але будівля самого монастиря згоріла.[8]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Берл Локер[en] (Іврит: ιרל ιוקר; народився 27 квітня 1887 року, помер 1 лютого 1972 року) — сіоністський активіст та ізраїльський політик.
  • Атаманюк Іван Миколайович (1924 р. н.) - вояк УПА (сотня Сагайдачного, 1945), псевдо — Сук. Освіта початкова. Заарештований 12.03.1946, Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 14.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 08.02.1994.
  • Бойчук Василь Якович (1895-03.05.1948, невідомо) - член ОУН, станичний, псевдо — Байда. Селянин, освіта початкова. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 15.02.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 12.10.1992.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Програма соціально-економічного розвитку Солотвинської селищної ради на 2022-2024 роки — 2021 рік
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 53.
  3. За кошти обласного бюджету на Прикарпатті ремонтували стіни, а протікав дах. — «Вікна», 2016.04.20. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  4. Церква Чуда Св. Арх. Михайла 1863. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  5. Монастир на Прикарпатті перейшов під юрисдикцію Київського патріархату. ФОТО. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
  6. В Івано-Франківській області нафта з нафтопроводу потекла в ріку
  7. Монастир на Франківщині перейшов під юрисдикцію Київського Патріархату. Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 27 липня 2017.
  8. На Прикарпатті горить чоловічий монастир. Укрінформ. 13 лютого 2019. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019.