Кривець (Івано-Франківський район)
| село Кривець | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Солотвинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040290050015099 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1989 |
| Населення | 1910 (2021 рік)[1] |
| Площа | 15 км² |
| Густота населення | 121,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77733 |
| Телефонний код | +380 3471 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°43′08″ пн. ш. 24°20′21″ сх. д. / 48.71889° пн. ш. 24.33917° сх. д.Координати: 48°43′08″ пн. ш. 24°20′21″ сх. д. / 48.71889° пн. ш. 24.33917° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77733 с.Кривець вул.Шевченка 45 |
| Карта | |
  Кривець | |
 Кривець | |
| Мапа | |
| |
Криве́ць — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Солотвинської селищної громади.
Географія[ред. | ред. код]
Село знаходиться на північному підніжжі Українських Карпат. Має площу 15 км². Густота населення 121,13 осіб/км².
Із західної частини села відкривається далекоглядний краєвид на сусідні поселення. В північній частині села розташована гора Клива, а на заході протікає річка Бистриця Солотвинська.
На північно-західній околиці села знаходиться ботанічна пам'ятка природи Бір «Величків» — лісовий масив з верховим болотом, де зростає реліктова рослинність: багно болотяне, журавлина дрібноплода, плавун булавоподібний, а також багато видів осоки та мохів болотних.
Назва[ред. | ред. код]
Існує декілька гіпотез про походження назви села. Одна з них розповідає, що тут була колись велика битва і через це по місцевому потічку, Кривчик, замість води текла кров. Тому спочатку назвали цю місцевість "Кровець", але згодом букву "о" було замінено на «и».
Історія[ред. | ред. код]
Село є на карті Гійома де Боплана, яка складена в 1650 році.
На 1 січня 1939 року в селі проживало 1430 мешканців (1420 українців і 10 євреїв)[2].
Село доволі старе, але офіційно сільська рада була відкрита тільки у 1989 році (раніше підпорядковувалося Раковецькій сільраді).
Сучасність[ред. | ред. код]
Кривець за незалежної України починає активно розбудовуватися. Церква і загальноосвітня школа[3] були відкриті 2011 року практично одночасно.
На території села Кривець розміщено: 2 церкви[4], монастир[5], 10 магазинів, 2 бари, будинок культури, сільська і шкільна бібліотеки і 2 гуртожитки.
При в'їзді в село ліворуч встановлено пам'ятник воїнам Другої світової війни.
Поблизу села проходить підземний нафтопровід діаметром 159 мм, що належить НГВУ «Надвірнанафтогаз».[6]
14 липня 2017 року монастир на честь преподобного Серафима Саровського села Кривець перейшов до складу УПЦ КП на правах ставропігійного монастиря[7].
13 лютого 2019 року спалахнула будівля Свято-Серафимівського чоловічого монастиря. Рятувальники загасили полум'я та врятували службову будівлю поруч, але будівля самого монастиря згоріла.[8]
Народилися[ред. | ред. код]
- Берл Локер[en] (Іврит: ιרל ιוקר; народився 27 квітня 1887 року, помер 1 лютого 1972 року) — сіоністський активіст та ізраїльський політик.
- Атаманюк Іван Миколайович (1924 р. н.) - вояк УПА (сотня Сагайдачного, 1945), псевдо — Сук. Освіта початкова. Заарештований 12.03.1946, Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 14.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 08.02.1994.
- Бойчук Василь Якович (1895-03.05.1948, невідомо) - член ОУН, станичний, псевдо — Байда. Селянин, освіта початкова. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 15.02.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 12.10.1992.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Програма соціально-економічного розвитку Солотвинської селищної ради на 2022-2024 роки — 2021 рік
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 53.
- ↑ За кошти обласного бюджету на Прикарпатті ремонтували стіни, а протікав дах. — «Вікна», 2016.04.20. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
- ↑ Церква Чуда Св. Арх. Михайла 1863. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
- ↑ Монастир на Прикарпатті перейшов під юрисдикцію Київського патріархату. ФОТО. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
- ↑ В Івано-Франківській області нафта з нафтопроводу потекла в ріку
- ↑ Монастир на Франківщині перейшов під юрисдикцію Київського Патріархату. Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 27 липня 2017.
- ↑ На Прикарпатті горить чоловічий монастир. Укрінформ. 13 лютого 2019. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
