Журавлина дрібноплода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Журавлина дрібноплода
Oxycocuccus microcarpus PID1176-1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Вересові (Ericaceae)
Рід: (Vaccinium)
Підрід: Журавлина (Oxycoccus)
Вид: Журавлина дрібноплода
Біноміальна назва
Vaccinium microcarpum
(Turcz. ex Rupr.) Schmalh., 1871
Синоніми
Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vaccinium microcarpum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vaccinium microcarpum
IPNI: 60432533-2
ITIS logo.svg ITIS: 894524
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 669730
The Plant List: kew-2609105

Журавли́на дрібнопло́да (Vaccinium microcarpum, синонім — Oxycoccus microcarpus[1]) — багаторічна рослина родини Вересових. Гляціальний (плейстоценовий) релікт, занесений до Червоної книги України у статусі «Вразливий». Плодоягідна і торфоформуюча культура.

Опис[ред.ред. код]

Вічнозелений сланкий кущик, хамефіт. Пагони лежачі, тонкі (майже ниткоподібні), розгалужені, завдовжки 10-30 см, підіймаються на висоту 5 см. Листки 3-6 мм завдовжки, зверху темно-зелені, знизу повстисті. Квітки рожеві, поодинокі, на голих квітконіжках. Плід — куляста темно-червона ягода 0,5-0,7 см завширшки, гіркувато-кисла на смак.

Екологія та поширення[ред.ред. код]

Рослина світло- і вологолюбна, морозостійка. Зростає на болотах високого ступеня розвитку, нерідко із диференціацією на мохові горби та зниження, у рідколісних (із сосною або ялиною) пухівково-чагарничково-сфагнових ценозах, в Карпатах — на улоговинних оліготрофних болотах. Віддає перевагу верховому малорозкладеному (5-15 %) пухівково-сфагновому та деревно-пухівково-сфагновому торфу з pH 4,1-4,8. У горах підіймається до висоти 1800 м над рівнем моря.

Квітне у травні-липні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням і вегетативно.

Ареал журавлини дрібноплодої дуже широкий. Він охоплює бореальну частину Євразії — від Скандинавії на заході до Східного Сибіру, Приморського краю Росії та Корейського півострова на сході. Через Україну пролягає південна межа розповсюдження: місцеві популяції розташовані в Карпатах і правобережному Поліссі.

Значення і статус виду[ред.ред. код]

Загрозами для виду є осушення боліт, видобуток торфу, пожежі, що виникають під час літньої посухи. Журавлина дрібноплода охороняється в заповідниках «Ґорґани», Рівненському, Поліському, в національних парках «Синевир», Карпатському, Шацькому.

Ягоди цієї рослини багаті на вітаміни і природні консерванти (бензойну кислоту). Їх вживають сирими, використовують для приготування морсу, компоту, варення, соусів. З метою охорони дикорослих популяцій збір ягід заборонено, втім журавлину дрібноплоду можна вирощувати у спеціальних умовах (на старих торфовищах, рекультивованих заболочених землях).

Синоніми[ред.ред. код]

  • Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr.
  • Vaccinium oxycoccus subsp. microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Kitam.
  • Oxycoccus quadripetalus Gilib. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Braun-Blanq.
  • Oxycoccus palustris Pers. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Nyman

Джерела[ред.ред. код]

  1. The Plant List.(англ.)

Посилання[ред.ред. код]