Координати: 50°5′45″ пн. ш. 26°6′30″ сх. д. / 50.09583° пн. ш. 26.10833° сх. д. / 50.09583; 26.10833
Очікує на перевірку

Круголець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Круголець
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Тер. громада Шумська міська громада
Код КАТОТТГ UA61020150180025810
Облікова картка Круголець 
Основні дані
Засноване 1583
Населення 285
Територія 1.690 км²
Поштовий індекс 47140
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°5′45″ пн. ш. 26°6′30″ сх. д. / 50.09583° пн. ш. 26.10833° сх. д. / 50.09583; 26.10833
Водойми Вілія
Відстань до
районного центру
2 км
Найближча залізнична станція Лепесівка
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59
Карта
Круголець. Карта розташування: Україна
Круголець
Круголець
Круголець. Карта розташування: Тернопільська область
Круголець
Круголець
Мапа
Мапа

Кру́голець — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Вілія на сході району.

Населення — 285 осіб (2016).

Історія

[ред. | ред. код]

Місцевість навколо села була заселена ще за часів пізнього палеоліту, доказами чого є численні археологічні пам'ятки цього періоду. У північній частині села Круголець, на правому березі річки Вілія, знайдені пам’ятки тишнецько-комарівської культури ( доба бронзи ). На території села  знайдено скарби римських монет.  

Назва села  Круголець походить від типу заселення: будували будівлі навкруги (кругом) пагорба, щоб добре бачити сусідів у разі допомоги. Друга версія говорить про те, що люди, які проживали на околиці Шумська, були  переважно  круглолиці. На околиці  і утворилося село Круголець.

У період Русі-України територія села Круголець була частиною Шумська. У 1241 році Шумськ був пограбований ханом Батиєм. У 1259 році під Шумськом стояв грізний татарський ватажок Бурундай. У цьому ж році в Шумську проходили переговори князя Василька Романовича з татарським темником Бурундаєм. Територію села не могли  обминути монгольські вторгнення (армія Бурундая повинна була розміщуватись і забезпечуватись продовольчими товарами  саме в околицях Шумська).

У XIII ст. через напади татар і міжусобні війни Русь була ослаблена. Це використали сусідні держави,  і в 1349 році Польща захопила Галичину, а Литва – Волинь, у її складі і Шумськ. На цей час Шумськ постав як один із торгових центрів Волині. Свідчать відомості в Галицько-Волинському літописі про наявність мостів і торгових шляхів, що йшли на Київ та в Європу через шумські землі.

З 1513 року Шумськ (ймовірно і Круголець – як частина, що поєднана з містечком) в числі ряду поселень переходить у власність роду Боговитиновичів. Іван Богушович Боговитин посприяв розвитку дещо занепалого Шумська. Його син, Степан Шумський, 1583 року, платив з села Круголець за 3 дими і 5 городників. Також село згадується в тестаменті Бенедикта Боговитина 1576 р. У 1603 році за вироком трибуналу (Люблінського) сестри з’їхались до Шумська й поділили родові володіння. Маруша Малинська взяла містечко Шумськ із селом Круголець. Настасія Вільгорська, Катерина Шашкевичеві – інші частини спадку. Після смерті Маруші належну її частину успадкував єдиний син Данило Єло-Малинський.

У 1629 році, на основі сплати подимного податку, констатується належність Кругольця до Шумської волості Данила Єло-Малинського. В селі нараховували 15 димів: рільних і загородників – 9, а челяді та убозтва – 6.

У 1752 році брати Малинські  продають Шумськ литовському князю Михайлу Радзивіллу. У 1806 році Радзивілли продають Шумськ Ромуальду Бистрому, який не довго володів ним. У 1817 році за борги Бистрого, Шумськ з навколишніми землями, тобто і Круголець, продається кільком особам. З 1832 року містечком стала володіти графиня Блудова, яка експлуатувала селян, примушуючи їх цілий тиждень працювати на себе, залишаючи вільними недільні та святкові дні. Поміщиця володіла сотнями гектарів землі й лісу – від Малинева до Кордишева, використовуючи при цьому дешеву робочу силу селян, ремісників та інших категорій населення.

З початком польсько-радянської війни території були окуповані поляками. Населення зі зброєю в руках виступило проти окупантів, розгорнуло партизанську боротьбу. У жовтні повстання охопило весь Кременецький повіт. Саме у  цих роках землі села були власністю пана Ванека, який придбав їх у пана Іващенка.

17 вересня 1939 року – Червона армія вступила на територію Шумщини, а в 1940 році був утворений Шумський район. 22 серпня 1941 року нацистські війська вторглися на територію Західної України, а 28 липня 1941 року Шумськ і найближчі села були окуповані німецькими військами. Окупація  тривала  майже три роки.

Під час окупації до кожного селянина була доведена норма примусової здачі зерна. Заборонялося на жорнах молоти пшеницю і жито на борошно, різати свиней. Особливо жорстоко поводилися з тими сім’ями, у яких хтось воював у Червоній Армії. У примусовому порядку німці забирали усе, чим можна було поживитися. Юнаків і дівчат силоміць вивозили на роботу в Німеччину. Серед круголецьких  дівчат була в Німеччині Войцехівська Ганна. Для осушення круголецького лугу використовувалась примусова праця євреїв з шумського гетто. Старожили згадують, як місцеві під страхом смерті підгодовували невільників. Під час облав жителі рятувалися у зарослях лугів між Кругольцем і Шумськом.

Восени 1943 року відділ мадяр провів злочинну акцію проти мирного населення на хуторах поблизу сіл Круголець і Кордишів: були закатовані і вбиті діти і дорослі.

В 1940 році в Шумську працювали кілька нових підприємств – для розробки торфу, лісу, добування вапняку. Значну частину торфу добували саме у селі Круголець. І зараз село має  деякі запаси торфу.

Після припинення національно-визвольної боротьби в 1948 році почалася колективізація сільського господарства, створювалися колгоспи. По селу ходили ватаги оперуповноважених і примушували людей записуватись до колгоспу. Із селянських садиб почали забирати коней, інвентар, будинки. Спочатку окремий колгосп був у селі Круголець, потім  осередок колгоспу «Червона Зірка» був у селі Кордишів, головою  обраний Іван Дацюк.

Дуже важко було людям в перші роки колективізації. Техніки не було ніякої, все обробляли кіньми, а роботи збільшувалось втричі. Оплата праці була дуже низькою. Щоб люди були поступливіші, накладали на сім’ю велику позику, сплатити яку було неможливо. Завдяки наполегливій праці селян колгосп розвивався. Починаючи з 1953 року, його економіка зміцнювалась.

 У 1967 році головою колгоспу призначений В.С. Павленко, завдяки цьому керівникові в селі вперше була прокладена  асфальтована дорога.

У 1985 році В.С. Павленко передав керівництво колгоспом у руки В.І. Прокопчука, який зумів і надалі тримати колгосп, як краще господарство району. Саме він розпочав газифікацію села. У 2013 році землі сільськогосподарського призначення села Круголець увійшли до складу агрохолдингу « Мрія».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.[2]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 291 98.64%
російська 3 1.02%
польська 1 0.34%
Усього 295 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Є церква Матері Божої (1997).

Транспорт

[ред. | ред. код]

Через село проходить автошлях Р26.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють НВК, ФАП, торговий заклад.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]