Круголець
село Круголець | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький район |
Тер. громада | Шумська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61020150180025810 |
Облікова картка | Круголець |
Основні дані | |
Засноване | 1583 |
Населення | 285 |
Територія | 1.690 км² |
Поштовий індекс | 47140 |
Телефонний код | +380 3558 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°5′45″ пн. ш. 26°6′30″ сх. д. / 50.09583° пн. ш. 26.10833° сх. д. |
Водойми | Вілія |
Відстань до районного центру |
2 км |
Найближча залізнична станція | Лепесівка |
Відстань до залізничної станції |
23 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59 |
Карта | |
Мапа | |
Кру́голець — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Вілія на сході району.
Населення — 285 осіб (2016).
Місцевість навколо села була заселена ще за часів пізнього палеоліту, доказами чого є численні археологічні пам'ятки цього періоду. У північній частині села Круголець, на правому березі річки Вілія, знайдені пам’ятки тишнецько-комарівської культури ( доба бронзи ). На території села знайдено скарби римських монет.
Назва села Круголець походить від типу заселення: будували будівлі навкруги (кругом) пагорба, щоб добре бачити сусідів у разі допомоги. Друга версія говорить про те, що люди, які проживали на околиці Шумська, були переважно круглолиці. На околиці і утворилося село Круголець.
У період Русі-України територія села Круголець була частиною Шумська. У 1241 році Шумськ був пограбований ханом Батиєм. У 1259 році під Шумськом стояв грізний татарський ватажок Бурундай. У цьому ж році в Шумську проходили переговори князя Василька Романовича з татарським темником Бурундаєм. Територію села не могли обминути монгольські вторгнення (армія Бурундая повинна була розміщуватись і забезпечуватись продовольчими товарами саме в околицях Шумська).
У XIII ст. через напади татар і міжусобні війни Русь була ослаблена. Це використали сусідні держави, і в 1349 році Польща захопила Галичину, а Литва – Волинь, у її складі і Шумськ. На цей час Шумськ постав як один із торгових центрів Волині. Свідчать відомості в Галицько-Волинському літописі про наявність мостів і торгових шляхів, що йшли на Київ та в Європу через шумські землі.
З 1513 року Шумськ (ймовірно і Круголець – як частина, що поєднана з містечком) в числі ряду поселень переходить у власність роду Боговитиновичів. Іван Богушович Боговитин посприяв розвитку дещо занепалого Шумська. Його син, Степан Шумський, 1583 року, платив з села Круголець за 3 дими і 5 городників. Також село згадується в тестаменті Бенедикта Боговитина 1576 р. У 1603 році за вироком трибуналу (Люблінського) сестри з’їхались до Шумська й поділили родові володіння. Маруша Малинська взяла містечко Шумськ із селом Круголець. Настасія Вільгорська, Катерина Шашкевичеві – інші частини спадку. Після смерті Маруші належну її частину успадкував єдиний син Данило Єло-Малинський.
У 1629 році, на основі сплати подимного податку, констатується належність Кругольця до Шумської волості Данила Єло-Малинського. В селі нараховували 15 димів: рільних і загородників – 9, а челяді та убозтва – 6.
У 1752 році брати Малинські продають Шумськ литовському князю Михайлу Радзивіллу. У 1806 році Радзивілли продають Шумськ Ромуальду Бистрому, який не довго володів ним. У 1817 році за борги Бистрого, Шумськ з навколишніми землями, тобто і Круголець, продається кільком особам. З 1832 року містечком стала володіти графиня Блудова, яка експлуатувала селян, примушуючи їх цілий тиждень працювати на себе, залишаючи вільними недільні та святкові дні. Поміщиця володіла сотнями гектарів землі й лісу – від Малинева до Кордишева, використовуючи при цьому дешеву робочу силу селян, ремісників та інших категорій населення.
З початком польсько-радянської війни території були окуповані поляками. Населення зі зброєю в руках виступило проти окупантів, розгорнуло партизанську боротьбу. У жовтні повстання охопило весь Кременецький повіт. Саме у цих роках землі села були власністю пана Ванека, який придбав їх у пана Іващенка.
17 вересня 1939 року – Червона армія вступила на територію Шумщини, а в 1940 році був утворений Шумський район. 22 серпня 1941 року нацистські війська вторглися на територію Західної України, а 28 липня 1941 року Шумськ і найближчі села були окуповані німецькими військами. Окупація тривала майже три роки.
Під час окупації до кожного селянина була доведена норма примусової здачі зерна. Заборонялося на жорнах молоти пшеницю і жито на борошно, різати свиней. Особливо жорстоко поводилися з тими сім’ями, у яких хтось воював у Червоній Армії. У примусовому порядку німці забирали усе, чим можна було поживитися. Юнаків і дівчат силоміць вивозили на роботу в Німеччину. Серед круголецьких дівчат була в Німеччині Войцехівська Ганна. Для осушення круголецького лугу використовувалась примусова праця євреїв з шумського гетто. Старожили згадують, як місцеві під страхом смерті підгодовували невільників. Під час облав жителі рятувалися у зарослях лугів між Кругольцем і Шумськом.
Восени 1943 року відділ мадяр провів злочинну акцію проти мирного населення на хуторах поблизу сіл Круголець і Кордишів: були закатовані і вбиті діти і дорослі.
В 1940 році в Шумську працювали кілька нових підприємств – для розробки торфу, лісу, добування вапняку. Значну частину торфу добували саме у селі Круголець. І зараз село має деякі запаси торфу.
Після припинення національно-визвольної боротьби в 1948 році почалася колективізація сільського господарства, створювалися колгоспи. По селу ходили ватаги оперуповноважених і примушували людей записуватись до колгоспу. Із селянських садиб почали забирати коней, інвентар, будинки. Спочатку окремий колгосп був у селі Круголець, потім осередок колгоспу «Червона Зірка» був у селі Кордишів, головою обраний Іван Дацюк.
Дуже важко було людям в перші роки колективізації. Техніки не було ніякої, все обробляли кіньми, а роботи збільшувалось втричі. Оплата праці була дуже низькою. Щоб люди були поступливіші, накладали на сім’ю велику позику, сплатити яку було неможливо. Завдяки наполегливій праці селян колгосп розвивався. Починаючи з 1953 року, його економіка зміцнювалась.
У 1967 році головою колгоспу призначений В.С. Павленко, завдяки цьому керівникові в селі вперше була прокладена асфальтована дорога.
У 1985 році В.С. Павленко передав керівництво колгоспом у руки В.І. Прокопчука, який зумів і надалі тримати колгосп, як краще господарство району. Саме він розпочав газифікацію села. У 2013 році землі сільськогосподарського призначення села Круголець увійшли до складу агрохолдингу « Мрія».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.[1]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 291 | 98.64% |
російська | 3 | 1.02% |
польська | 1 | 0.34% |
Усього | 295 | 100% |
Є церква Матері Божої (1997).
Через село проходить автошлях Р26.
Діють НВК, ФАП, торговий заклад.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Б. Хаварівський. Круголець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 249. — ISBN 966-528-199-2.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |