Лавров Петро Лаврович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лавров Петро Лаврович
Народження 2 (14) червня 1823[1][2]
Мелехово (Новоржевський район), Velikolukskiy Uyezdd, Псковська губернія, Російська імперія[2]
Смерть 6 лютого 1900(1900-02-06)[2][3] (76 років)
Париж[1][3][2]
Поховання цвинтар Монпарнас і Tombe de Pierre Lavrovd
Громадянство (підданство)  Російська імперія
Знання мов
  • російська[4][5][5]
  • Діяльність
  • історик, соціолог, антрополог, математик, журналіст, військовослужбовець, communard, публіцист, революціонер
  • Alma mater Михайлівське артилерійське училище
    Літературний напрям Russian philosophyd
    Визначний твір
  • Q116925901?

  • CMNS: Лавров Петро Лаврович у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
    S:  Роботи у  Вікіджерелах

    Петро́ Ла́врович Лавро́в (2 червня (14 червня за новим стилем) 1823, Мелехово, нині Псковського району Псковської області Росії — 25 січня (6 лютого за новим стилем) 1900, Париж) — теоретик російського революційного народництва, філософ, публіцист, соціолог.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Полковник Петро Лавров

    Народився в сім'ї поміщика. 1842 року закінчив артилерійське училише в Петербурзі.

    Від 1862 року член організації «Земля і воля».

    1866 року заарештовано. 1867 року заслано до Вологодської губернії.

    1870 року таємно виїхав за кордон — у Париж.

    1871 року Лавров виїхав у Лондон. Там він зблизився з Карлом Марксом і Фрідріхом Енгельсом. У 1873—1877 роках видавав журнал «Вперед!», у 1875—1876 роках — газету «Вперед!», які нелегально розповсюджувалися серед революційної молоді Російської імперії, зокрема в Україні.

    1877 року переїхав із Лондона в Париж.

    Примітки[ред. | ред. код]

    Література[ред. | ред. код]

    Див. також[ред. | ред. код]