Лицар, Смерть і Диявол
Лицар, смерть і диявол (нім. Ritter, Tod und Teufel) — велика мідна гравюра Альбрехта Дюрера, одна з трьох так званих майстерних гравюр (нім. Meisterstiche). Створено 1513 року. Можливо створено під впливом трактату Еразма Роттердамського «Керівництво християнського вояка» (1504 рік) або відображає сутність Псалму 23: «Хоч я йду долиною тіней смерті, не злякаюсь зла». Образи просякнуто складною іконографією та символікою, про точний сенс якої сперечаються до тепер.
Створено у готичному стилі. Багато форм змішуються одна з одною. Лицар-християнин у супроводі своєї собаки їде вузькою гірською ущелиною. Поруч з ним слідують чортом з козенячою головою та свиним рилом та фігурою смерті ліворуч, що їде на блідому коні та тримає пісочний годинник. Вона зображена як бородата, хвора фігура зі зміїним волоссям, без носа і губ. Череп видно на нижньому передньому плані, прямо на шляху лицаря, а собака біжить між двома конями. Смерть, диявол і ландшафт відображено в похмурій манері Північного Відродження.
Вершник рухається не дивлячись на істоти, що ховаються навколо нього, і, здається, майже зневажливо ставиться до загроз. Лицар і його кінь оточені заплутаною масою гілок, упряжів та волосся.
Цікавою є тонка анатомічна деталізацію тіла коня, що характерно для художників Відродження, які цікавились природничими науками та анатомією. Дюрер зобразив коня згідно за каноном пропорцій, розробленим Леонардо да Вінчі.
Лицарські обладунки, кінь, листя дуба та фортеця на вершині гори є символом стійкості віри. Разом з тим може представляти земну подорож християн до Царства Небесного. Лицар демонструє презирство до небезпеки і сумнівів, що часто розглядалося як символ честі і мужності. За іншою версією — лицар є алегорією активного життя; він здійснює звитяги в боротьбі зі смертю. Годинник в руках смерті свідчить про плинність часу. Собака, що супроводжує лицаря, асоціюється з вірністю. У нижній правій частині гравюра примітна ящірка, пов'язана із завзяттям до Бога.
Австрійський історик мистецтв XIX століття Моріц Таузінг припустив, що Дюрер створив цю гравюру як частину циклу чотирьох робіт, кожен з яких мав ілюструвати один із чотирьох темпераментів. За словами Таузінга, робота мала бути представлена сангвінічністю, звідси відбиток нанеї літери «S».
Інше тлумачення було представлено в 1970 році письменником Стен Карлінг, а пізніше Урсулою Мейєр, відповідно до якого Дюрер не прагне прославити лицаря, а натомість зображує лицаря-розбійника. На це вказують відсутність християнської чи релігійної символіки та на лисицький хвіст прихований у лицаря. Хвіст лисиці був символом жадібності, хитрості та зради, а також хтивості та нахабства. Разом з тим хвіст був поширеною формою захисного оберега.
Також з огляду на праці Дюрера дослідники прийшли до висновку, що він захоплювався лідером протестантів Мартином Лютером. Тому висувається гіпотеза, що ця гравюра призначалася саме Лютеру, якого зображено в алегорійній формі.
Згадується Джорджо Вазарі як один із декількох аркушів такої досконалості, що нічого кращого неможливо досягти.
Гравюра часто копіювалася і мала великий вплив на пізніших німецьких письменників. Філософ Фрідріх Ніцше посилався на неї у своїй праці з драматичної теорії «Народження трагедії» (1872 рік), щоб продемонструвати песимізм, в той час як пізніше це було ідеалізоване нацистами як представництво расово чистого арійця, а іноді його використовували у своїх пропагандистських образах.
- Getlein, Dorothy & Getlein, Dorothy V. The Bite of the Print: Satire and Irony in Woodcuts, Engravings, Etchings, Lithographs and Serigraphs. New York: C. N. Potter, 1963
- Bailey, Martin. Dürer. London: Phidon Press, 1995. ISBN 0-7148-3334-7
- Anja Grebe, Albrecht Dürer. Künstler, Werk und Zeit, Darmstadt 2006.
- Sander, Jochen (ed). Dürer: His Art in Context. Frankfurt: Städel Museum & Prestel, 2013. ISBN 3-7913-5317-9
- ↑ а б в г д https://clevelandart.org/art/1965.231
- ↑ а б в г д е ж и к https://purl.org/nga/collection/artobject/6637
- ↑ а б в г д е ж и к л https://purl.org/nga/collection/artobject/598
- ↑ а б https://id.smb.museum/object/1057485/ritter-tod-und-teufel
- ↑ а б в https://museums.gov.il/he/items/Pages/ItemCard.aspx?IdItem=ICMS_IMJ_219759
- ↑ а б в http://collectie.boijmans.nl/object/45088
- ↑ а б https://collections.lacma.org/node/237534
- ↑ а б https://sammlung.staedelmuseum.de/de/werk/der-reiter-ritter-tod-und-teufel
- ↑ а б https://www.metmuseum.org/art/collection/search/336223
- ↑ а б https://collection.cooperhewitt.org/objects/18098853
- ↑ https://smb.museum-digital.de/object/83973
- ↑ https://viewer.cbl.ie/viewer/image/WEp_0074/1/LOG_0000/
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/391255
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/377280
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/377281
- ↑ https://www.britishmuseum.org/collection/object/P_1868-0822-198
- ↑ https://www.britishmuseum.org/collection/object/P_1910-0212-307
- ↑ https://www.britishmuseum.org/collection/object/P_E-4-139
- ↑ https://nbn-resolving.org/urn:nbn:de:bvb:22-dtl-0000087327
- ↑ http://kk.haum-bs.de/?id=a-duerer-ab3-0157
- ↑ https://id.smb.museum/object/1038573/ritter-tod-und-teufel
- ↑ https://id.smb.museum/object/1046688/ritter-tod-und-teufel
- ↑ https://objektkatalog.gnm.de/objekt/StN2197
- ↑ https://spencerartapps.ku.edu/collection-search#/object/10798
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/377282
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/377283