Лицар, Смерть і Диявол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лицар, Смерть і Диявол
англ. Knight, Death, and the Devil[1]
Творець:Альбрехт Дюрер[2][3]
Час створення:1513[2][3][…]
Висота:24,8 см
Ширина:19 см
Матеріал:папір верже[3] і copper engraving printd[4]
Техніка:Мідьорит[2][3]
Жанр:алегорія[d]
Зберігається:Державна картинна галерея (Карлсруе)
Національна галерея мистецтв[2][3]
Клівлендський музей мистецтв[1]
Музей Ізраїлю[5]
Музей Бойманса - ван Бенінгена[6]
Bamberg State Libraryd
Німецький національний музей
Музей:Національна галерея мистецтв[2][3], Бібліотека Честера Бітті, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес[7], гравюри у Національній галереї мистецтва СШАd[2][3], Колекція Розенвальдаd[2], Клівлендський музей мистецтв[1], Музей Ізраїлю[5], Музей Бойманса - ван Бенінгена[6], Штедель[8], Музей мистецтва Метрополітен[9], Національний музей дизайну Купер—Г'юїт[10], Британський музей, Bamberg State Libraryd, Музей герцога Антона Ульріха, Альбертіна, Гравюрний кабінет (Берлін)[11], Німецький національний музей, Graphic Art Collection of the City of Nurembergd, Spencer Museum of Artd, Національний музей (Ґданськ), Державна картинна галерея (Карлсруе), Національний музей Сан Карлос і Рейксмузей
Інвентарний номер:WEp 0074[12], 1965.231[1], 219759[5], 66.521.95[13], 70.1[7], 31412 D[8], 20.46.23[14], 1984.1203.40[15], 1896-3-39[10], 1868,0822.198[16], 1910,0212.307[17], E,4.139[18], I D 32[19], ADürer AB 3.157[20], DG1930/1437, DG1930/1549, DG1930/1550, 83-2[21], 4573-1877[22], AM 107-1987[4], StN2197[23], Gr.A. 12855, Gk 11028, 1969.0091[24], RP-P-OB-1269, 1943.3.3519[2], 1941.1.20[3], DN 1334/285 (PK)[6], 19.73.110[25], 43.106.2[9] і 65.690.1[26]
CMNS: Лицар, Смерть і Диявол у Вікісховищі

Лицар, смерть і диявол (нім. Ritter, Tod und Teufel) — велика мідна гравюра Альбрехта Дюрера, одна з трьох так званих майстерних гравюр (нім. Meisterstiche). Створено 1513 року. Можливо створено під впливом трактату Еразма Роттердамського «Керівництво християнського вояка» (1504 рік) або відображає сутність Псалму 23: «Хоч я йду долиною тіней смерті, не злякаюсь зла». Образи просякнуто складною іконографією та символікою, про точний сенс якої сперечаються до тепер.

Створено у готичному стилі. Багато форм змішуються одна з одною. Лицар-християнин у супроводі своєї собаки їде вузькою гірською ущелиною. Поруч з ним слідують чортом з козенячою головою та свиним рилом та фігурою смерті ліворуч, що їде на блідому коні та тримає пісочний годинник. Вона зображена як бородата, хвора фігура зі зміїним волоссям, без носа і губ. Череп видно на нижньому передньому плані, прямо на шляху лицаря, а собака біжить між двома конями. Смерть, диявол і ландшафт відображено в похмурій манері Північного Відродження.

Вершник рухається не дивлячись на істоти, що ховаються навколо нього, і, здається, майже зневажливо ставиться до загроз. Лицар і його кінь оточені заплутаною масою гілок, упряжів та волосся.

Цікавою є тонка анатомічна деталізацію тіла коня, що характерно для художників Відродження, які цікавились природничими науками та анатомією. Дюрер зобразив коня згідно за каноном пропорцій, розробленим Леонардо да Вінчі.

Сенс зображень

[ред. | ред. код]

Лицарські обладунки, кінь, листя дуба та фортеця на вершині гори є символом стійкості віри. Разом з тим може представляти земну подорож християн до Царства Небесного. Лицар демонструє презирство до небезпеки і сумнівів, що часто розглядалося як символ честі і мужності. За іншою версією — лицар є алегорією активного життя; він здійснює звитяги в боротьбі зі смертю. Годинник в руках смерті свідчить про плинність часу. Собака, що супроводжує лицаря, асоціюється з вірністю. У нижній правій частині гравюра примітна ящірка, пов'язана із завзяттям до Бога.

Австрійський історик мистецтв XIX століття Моріц Таузінг припустив, що Дюрер створив цю гравюру як частину циклу чотирьох робіт, кожен з яких мав ілюструвати один із чотирьох темпераментів. За словами Таузінга, робота мала бути представлена ​​сангвінічністю, звідси відбиток нанеї літери «S».

Інше тлумачення було представлено в 1970 році письменником Стен Карлінг, а пізніше Урсулою Мейєр, відповідно до якого Дюрер не прагне прославити лицаря, а натомість зображує лицаря-розбійника. На це вказують відсутність християнської чи релігійної символіки та на лисицький хвіст прихований у лицаря. Хвіст лисиці був символом жадібності, хитрості та зради, а також хтивості та нахабства. Разом з тим хвіст був поширеною формою захисного оберега.

Також з огляду на праці Дюрера дослідники прийшли до висновку, що він захоплювався лідером протестантів Мартином Лютером. Тому висувається гіпотеза, що ця гравюра призначалася саме Лютеру, якого зображено в алегорійній формі.

Оцінка

[ред. | ред. код]

Згадується Джорджо Вазарі як один із декількох аркушів такої досконалості, що нічого кращого неможливо досягти.

Вплив

[ред. | ред. код]

Гравюра часто копіювалася і мала великий вплив на пізніших німецьких письменників. Філософ Фрідріх Ніцше посилався на неї у своїй праці з драматичної теорії «Народження трагедії» (1872 рік), щоб продемонструвати песимізм, в той час як пізніше це було ідеалізоване нацистами як представництво расово чистого арійця, а іноді його використовували у своїх пропагандистських образах.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Getlein, Dorothy & Getlein, Dorothy V. The Bite of the Print: Satire and Irony in Woodcuts, Engravings, Etchings, Lithographs and Serigraphs. New York: C. N. Potter, 1963
  • Bailey, Martin. Dürer. London: Phidon Press, 1995. ISBN 0-7148-3334-7
  • Anja Grebe, Albrecht Dürer. Künstler, Werk und Zeit, Darmstadt 2006.
  • Sander, Jochen (ed). Dürer: His Art in Context. Frankfurt: Städel Museum & Prestel, 2013. ISBN 3-7913-5317-9
  1. а б в г д https://clevelandart.org/art/1965.231
  2. а б в г д е ж и к https://purl.org/nga/collection/artobject/6637
  3. а б в г д е ж и к л https://purl.org/nga/collection/artobject/598
  4. а б https://id.smb.museum/object/1057485/ritter-tod-und-teufel
  5. а б в https://museums.gov.il/he/items/Pages/ItemCard.aspx?IdItem=ICMS_IMJ_219759
  6. а б в http://collectie.boijmans.nl/object/45088
  7. а б https://collections.lacma.org/node/237534
  8. а б https://sammlung.staedelmuseum.de/de/werk/der-reiter-ritter-tod-und-teufel
  9. а б https://www.metmuseum.org/art/collection/search/336223
  10. а б https://collection.cooperhewitt.org/objects/18098853
  11. https://smb.museum-digital.de/object/83973
  12. https://viewer.cbl.ie/viewer/image/WEp_0074/1/LOG_0000/
  13. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/391255
  14. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/377280
  15. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/377281
  16. https://www.britishmuseum.org/collection/object/P_1868-0822-198
  17. https://www.britishmuseum.org/collection/object/P_1910-0212-307
  18. https://www.britishmuseum.org/collection/object/P_E-4-139
  19. https://nbn-resolving.org/urn:nbn:de:bvb:22-dtl-0000087327
  20. http://kk.haum-bs.de/?id=a-duerer-ab3-0157
  21. https://id.smb.museum/object/1038573/ritter-tod-und-teufel
  22. https://id.smb.museum/object/1046688/ritter-tod-und-teufel
  23. https://objektkatalog.gnm.de/objekt/StN2197
  24. https://spencerartapps.ku.edu/collection-search#/object/10798
  25. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/377282
  26. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/377283