Гравюрний кабінет (Берлін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гравюрний кабінет
нім. Kupferstichkabinett Berlin
52°30′30″ пн. ш. 13°22′01″ сх. д. / 52.50840000002777685° пн. ш. 13.367000000027779549° сх. д. / 52.50840000002777685; 13.367000000027779549Координати: 52°30′30″ пн. ш. 13°22′01″ сх. д. / 52.50840000002777685° пн. ш. 13.367000000027779549° сх. д. / 52.50840000002777685; 13.367000000027779549
Тип художня галерея і гравюрний кабінетd
Частина від Державні музеї Берліна
Країна  Німеччина
Адреса Matthäikirchplatz
Засновано 1832
Сайт smb.museum/museen-und-einrichtungen/kupferstichkabinett/home.html
Гравюрний кабінет (Берлін). Карта розташування: Німеччина
Гравюрний кабінет (Берлін)
Гравюрний кабінет (Берлін) (Німеччина)
Мапа

CMNS: Гравюрний кабінет у Вікісховищі

Берлінський гравюрний кабінет (нім. Kupferstichkabinett Berlin) — мистецьке зібрання у складі Державних музеїв Берліна, найбільша колекція графіки в Німеччини. У фондах музею зберігаються понад 500 тисяч гравюр і близько 110 тисяч інших творів (малюнків, пастелей та акварелей). Гравюрний кабінет розташований в Культурфорумі неподалік від Потсдамської площі в районі Тіргартен.

Історія[ред. | ред. код]

Гравюрний кабінет був створений 1831 hjry на основі художньої колекції з 2 500 малюнків і акварелей, придбаної 1652 року курфюрстом Фрідріхом Вільгельмом. Колекція зберігалася в його придворній бібліотеці. У XIX столітті колекція розширилася за рахунок придбання великих приватних зібрань, наприклад, колекції генерал-поштмейстера Карла Фердинанда Фрідріха фон Наглера в 1835 році, яка складалася з понад 50 тисяч творів, переважно друкованої графіки XV—XVII століть, а також малюнків Альбрехта Дюрера, Матіаса Грюневальда та інших старих німецьких майстрів. У наступні десятиліття колекція поповнилася іншими цінними експонатами, зокрема ілюстраціями Сандро Ботічеллі до «Божественної комедії» Данте.

Тривалий час малюнки німецьких художників XIX і XX століть (зокрема, 6 тисяч аркушів графіки Адольфа Менцеля) збирала Національна галерея. 1986 року цю колекцію було передано в Гравюрний кабінет. Після Другої світової війни колекція гравюрного кабінету була доповнена експресіоністськими роботами, які за часів Третього рейху були оголошені так званим «дегенеративним мистецтвом».

1994 року нова будівля гравюрного кабінету відкрилася в Культурфорумі, де об'єдналися розділені Берлінською стіною західна і східна графічні колекції.

Колекція[ред. | ред. код]

Основу колекції утворюють малюнки і друкована графіка, що охоплює період від Середньовіччя до сучасності. У гравюрнму кабінеті також представлені середньовічні та ренесансні ілюміновані рукописи, географічні мапи, ескізи та гравюрні дошки. У фондах гравюрного кабінету представлені численні графічні твори італійських, німецьких та голландських художників (Андреа Мантенья, Сандро Ботічеллі, Майстер ES, зокрема його гравюра «Сад кохання з шахістами», Альбрехт Дюрер, Альбрехт Альтдорфер, Матіас Грюневальд, Ієронім Босх, Пітер Брейгель Старший, Рембрандт, Джованні Баттіста Тьєполо), та роботами XIX століття (Даніель Ходовецький, Каспар Давид Фрідріх, Карл Фрідріх Шинкель, Адольф Менцель). Окрім того важливе місце в експозиції займають твори класичного модернізму (Едвард Мунк, Ернст Людвіг Кірхнер, Пабло Пікассо), поп-арту (Річард Гамільтон, Енді Воргол, Джаспер Джонс, Френк Стелла) концептуального мистецтва та мінімалізму.

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Малюнки Дюрера[ред. | ред. код]

Малюнки Грюневальда[ред. | ред. код]

Інші художники[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Alexander Dückers (Hrsg.): Das Berliner Kupferstichkabinett. Akademie Verlag, Berlin 1994, ISBN 3-05-002488-7.
  • Albert Giesecke: Handzeichnungen venezianischer Meister des 18. Jahrhunderts im Berliner Kupferstichkabinett. Die Kunstwelt, Deutsche Zeitschrift für die bildende Kunst, Jahrgang 1912/1913, S. 265—278 (Онлайн)

Посилання[ред. | ред. код]