Ліхтенштейнський діалект
| Ліхтенштейнський діалект | |
|---|---|
| Liachtaschtänerisch | |
| Поширена в |  Ліхтенштейн |
| Писемність | латиниця |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Ліхтенштейнський діалект (нім. Liechtensteinische, на діалекті — Liachtaschtänerisch) — це збірна назва усіх алеманських діалектів на території Ліхтенштейну.
Територія сучасного князівства Ліхтенштейн у часи Римської імперії піддалася активної романізації, проте вже з XIII століття починаючи з Фельдкірху сліди романізації стають дедалі менш помітні, що пов'язано з експансією алеманських діалектів. У XIV столітті германо-романська мовна межа пролягала на південь від Бальцерсу. В цілому ж романський субстрат відчутний і по сьогоднішній день на усій території поширення ліхтенштейнського діалекту.
Ліхтенштейнський діалект можна розділити на три більш локальних діалекти.
- Так званий унтерландський діалект (Unterländisch) — поширений на півночі князівства в Руґґелі (Ruggäll), Шелленберзі (Schellebärg), Гампріні (Gamprii), Ешені (Escha) та Маурені (Mura). ⓘ
- Оберландський діалект (Oberländisch) поширений на півдні у Планкені (Planka), Шані (Schaa), Вадуці (Vadoz), Трізені (Tresa) та Бальцерсі (Baltsers). ⓘ
- Нарешті, вальзерський діалект (Walser) — поширений у громаді Трізенберг (Trisabäärg). ⓘ
Різниця між унтерландським та оберландським діалектами найбільш яскраво помітна у вимові німецького (середньоверхньонімецького) дифтонгу /ei/, який на унтерландському діалекті вимовляється як /oo/, тоді як на оберландському — /ää/.
| Середньоверхньонімецька | Унтерландський діалект | Оберландський діалект | Вальзерський діалект | Німецька | Переклад українською |
|---|---|---|---|---|---|
| ei | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Stein | Камінь |
| ei | Òòcha, ⓘ | ⓘ | ⓘ | Eiche | Дуб |
| ou | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Laub | Листя |
| ie | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Riemen | Ремінь (пасок) |
| uo | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Blume | Квітка |
| iu | ⓘ | ⓘ | ⓘ | tief | Глибокий |
| â | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Abend | Вечір |
| i | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Wiese | Лука |
| ir | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Birne | Груша |
| ur | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Turm | Вежа |
| or | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Korn | Зерно |
| rn | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Horn | Ріг |
| k- | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Käse | Сир |
| s | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Eis | Лід |
| nd | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Hund | Собака |
| – | ⓘ | ⓘ | ⓘ | Ameise | Мураха |
| – | Wèschpl | Wèschkì | Wäschgi | Wespe | Оса |
Порівняння відмінностей у назвах держави:
- Fürstentum Liechtenstein — німецькою мовою
- Різновиди ліхтенштейнського діалекту:
- Füarschtatum Liachtaschtoo — унтерландський діалект
- Förschtatum Liachtaschtää — оберландський діалект
- Fürschtatum Liachtaschtei — вальзерський діалект
- Leo Jutz: Die Mundart von Südvorarlberg und Liechtenstein. Heidelberg 1925 (Germanische Bibliothek. Sammlung 1. Reihe 1. Bd. 15).
- Leo Jutz: Vorarlbergisches Wörterbuch mit Einschluß des Fürstentums Liechtenstein, 2 Bände, Wien 1955-65 (Band 2 aus dem Nachlass, redigiert von E. Gabriel und E. Kranzmayer).
- Philipp Albert Schaedler: Einiges über die Mundart der Talgemeinden Liechtensteins, in: Jahrbuch des Historischen Vereins für das Fürstentum Liechtenstein, 1915, Bd. 15, S. 5-74.
- Arthur Gassner und Annie Hilbe: Der Walserdialekt in Triesenberg. Schaan 2009 [erweiterte Ausgabe von Arthur Gassner: Der Walserdialekt in Triesenberg. o.O. 1980].
- Hans Stricker et al.: Liechtensteiner Namenbuch. Die Orts- und Flurnamen des Fürstentums Liechtenstein, Band 5 Lexikon. Vaduz 1999. ISBN 3-906393-25-9
- Hans Stricker et al.: Liechtensteiner Namenbuch. Die Orts- und Flurnamen des Fürstentums Liechtenstein, Band 6 Einführung, Quellen, Register. Vaduz 1999 (besonders Seiten 65-86). ISBN 3-906393-25-9
