Реція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Реція
Зображення
Названо на честь Рети
Континент Європа
Держава Стародавній Рим
Столиця Аугсбург
Спільний кордон із Upper German-Raetian Limesd
Замінений на Остготи
Історичний період Римська імперія
Положення на карті
CMNS: Реція у Вікісховищі

Координати: 47°21′36″ пн. ш. 8°33′36″ сх. д. / 47.36000000002777455° пн. ш. 8.56000000002777917° сх. д. / 47.36000000002777455; 8.56000000002777917

Історія Австрії
Austria Bundesadler.svg
Гальштатська культура
Доісторична Австрія
Римські провінції
(Норик • Реція)
Карантанія
Східна марка
Герцогство Австрія
Ерцгерцогство Австрія
Священна Римська імперія
(Габсбурзька монархія)
Австрійська імперія
Австро-Угорщина
(Цислейтанія)
Німецька Австрія
Перша Австрійська Республіка
Федеративна держава Австрія
Аншлюс
Окупація Австрії союзниками
Австрійська Республіка

Портал «Австрія»

Реція (лат. Raetia) — найзахідніша з дунайських провінцій Римської імперії.

Реція була обмежена зі сходу Нориком і землею венетів, з півдня — Транспаданською Галлією, із заходу — Гельвецією, з півночі — Верхньою Германією; до складу її входили південні частини нинішніх Баден-Вюртемберга та Баварії, північно-східна і східна частини Швейцарії, Тіроль і частина Ломбардії.

Головна маса ретів (лат. Raeti, грец. Ραιτοί, тобто горяни — від кельтського Raiti), споріднених імовірно італійським разенам або етрускам, займала гірську країну між Нориком, Гельвецією, перевалом Сант Годард, Боденським озером і долиною річки Інну, розпадаючись на племена камунів, ленонтіїв, веностів, бріксентів, мезіатів, евганеїв, трідентійців та інших. Північніше від них жили вінделікійці. Населення Реціі займалося скотарством, виноробством і частково землеробством.

У 15 до н. е. Рим вирішив убезпечити північний кордон Італії. Тиберій і Друз вдерлися до Реції (перший — через Гельвецію, другий — з Італії, вгору по долині річки Еч) і в один літній похід завоювали провінцію. Тоді ж було прокладено дороги, що з'єднували головні поселення Північної Італії з верхнім Дунаєм, Боденським озером і східною Швейцарією. Центром римського управління й культури стало місто Augusta Vindelicorum (сучасний Аугсбург), де сходилися дороги з Італії. Одна з них йшла від Комо на Кіавенну і Кур до Бріганції (Брегенц) на Боденському озері, а звідти — в Аугсбург, інша — з Аквіли, через Карнійські Альпи, до Вельдідени (Вільде) на Інні у Реціі; тут з нею зустрічалася третя, найзначніша дорога з Верони на Трієнт, вгору по долині річки Еч, потім через Бреннер долиною Інну та Баварських Альп до Вельдідени й Аугсбурга. Ця дорога в 47 році була завершена Клавдієм і продовжена до верхнього Дунаю; за його ім'ям, вона стала називатися via Claudia.

Посилання[ред. | ред. код]

Реція у швейцарському історичному лексиконі (нім.)

Див. також[ред. | ред. код]