Магнезіоферит

Магнезіоферит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Mfr
Хімічна формула	MgFe³⁺₂O₄
Nickel-Strunz 10	4.BB.05
Dana 8	7.2.2.1
Ідентифікація
Сингонія	кубічна сингонія
Просторова група	кристалографічна група 227d
Колір риси	гранатовий
Інші характеристики
Названо на честь	магній, залізо(III)d
Типова місцевість	Везувій
Магнезіоферит у Вікісховищі

Магнезіоферит (рос. магнезиоферрит; англ. magnesium ferrite; нім. Magnesioferrit m) — мінерал, оксид магнію і заліза координаційної будови з гр. шпінелі. Хімічна формула: MgFe₂O₄. Містить (%): MgO — 20,16; Fe₂O₃ — 79,64. Сингонія кубічна. Форми виділення: щільні грубо- або тонкозернисті агрегати. Густина 4,54-4,65. Твердість 6,50-6,75. Колір чорний до коричнювато-чорного. Риса чорна. Сильно магнітний. Блиск металічний до напівметалічного. Ізотропний. У чистому вигляді зустрічається рідко. Знайдений у вулканічних породах, а також у фумаролах Везувію, Етни (Італія), Стромболі й Вулькано (Ліпарські острови). Від магнезіо… й назви мінералу фериту (C.E.Rammelsberg, 1859).

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Магнезіоферит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Магнезіоферит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.