Майкл Конлен
Майкл Конлен  | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
 Ірландія |
| Народився |
19 листопада 1991 (32 роки) Белфаст, Велика Британія |
| Вагова категорія |
легша напівлегка друга напівлегка |
| Зріст | 172 см |
| Розмах рук | 175 см |
| Промоутер | Top Rank |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 17 березня 2017 |
| Останній бій | 2 грудня 2023 |
| Боїв | 21 |
| Перемог | 18 |
| Перемог нокаутом | 9 |
| Поразок | 3 |
| Нічиїх | 0 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Ірландія
| |||
| Бокс | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Бронза | Лондон 2012 | легша | |
| Чемпіонат світу з боксу | |||
| Золото | Доха 2015 | легша | |
| Чемпіонат Європи з боксу | |||
| Золото | Самоков 2015 | легша | |
| Срібло | Мінськ 2013 | легша | |
Представник .svg){kind=small} Північна Ірландія
| |||
| Ігри Співдружності | |||
| Золото | Глазго 2014 | легша | |
Майкл Конлен (англ. Michael Conlan, 19 листопада 1991) — ірландський боксер-професіонал напівлегкої та другої легшої ваги, олімпійський медаліст. Чемпіон світу та Європи 2015 року серед аматорів.
Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]
Олімпійські ігри 2012[ред. | ред. код]
(до 52 кг)
- 1/8 фіналу. Переміг Дюка Мічана (Гана) — 19-8
- 1/4 фіналу. Переміг Нордіна Убаалі (Франція) — 22-18
- 1/2 фіналу. Програв Робейсі Раміресу (Куба) — 10-20
Чемпіонат Європи 2013[ред. | ред. код]
(до 52 кг)
- 1/8 фіналу. Переміг Нарека Абгаряна (Вірменія) — 3-0
- 1/4 фіналу. Переміг Сергія Лобана (Білорусь) — TKO 2
- 1/2 фіналу. Переміг Овіка Оганнісяна (Росія) — 2-1
- Фінал. Програв Ендрю Селбі (Уельс) — 1-2
Чемпіонат світу 2013[ред. | ред. код]
(до 52 кг)
- 1/16 фіналу. Переміг Крістіан Наді (Угорщина) — 3-0
- 1/8 фіналу. Переміг Браяна Гонсалеса (Мексика) — 3-0
- 1/4 фіналу. Програв Володимиру Нікітіну (Росія) — 0-3
Ігри Співдружності 2014[ред. | ред. код]
(до 56 кг)
- 1/16 фіналу. Переміг Метью Мартина (Науру) — 3-0
- 1/8 фіналу. Переміг Шива Тапа (Індія) — 3-0
- 1/4 фіналу. Переміг Башира Насира (Уганда) — 3-0
- 1/2 фіналу. Переміг Шона Макголдрика (Уельс) — 3-0
- Фінал. Переміг Кайс Ашфак (Англія) — 3-0
Чемпіонат Європи 2015[ред. | ред. код]
(до 56 кг)
- 1/8 фіналу. Переміг Ентоні Брета (Франція) — 3-0
- 1/4 фіналу. Переміг Фредріка Єнсена (Данія) — 3-0
- 1/2 фіналу. Переміг Франческо Маєтта (Італія) — 3-0
- Фінал. Переміг Кайс Ашфак (Велика Британія) — 3-0
Чемпіонат світу 2015[ред. | ред. код]
(до 56 кг)
- 1/8 фіналу. Переміг Робенілсона де Хесус (Бразилія) — 2-0
- 1/4 фіналу. Переміг Тайфура Алієва (Азербайджан) — 3-0
- 1/2 фіналу. Переміг Дмитра Асанова (Білорусь) — 3-0
- Фінал. Переміг Муроджона Ахмадалієва (Узбекистан) — 3-0
Олімпійські ігри 2016[ред. | ред. код]
(до 56 кг)
- 1/8 фіналу. Переміг Арама Авагяна (Вірменія) — 3-0
- 1/4 фіналу. Програв Володимиру Нікітіну (Росія) — 1-2
Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]
17 березня 2017 року провів свій дебютний поєдинок у професійному боксі, у якому нокаутом переміг американця Тіма Ібарра [1].
22 грудня 2018 року переміг британця Джейсона Канінгема і завоював вакантний інтерконтинентальний титул WBO у напівлегкій вазі.
3 серпня 2019 року, перемігши аргентинця Дієго Руїза, додав вакантний інтерконтинентальний титул WBA.
14 грудня 2019 року відбувся бій-реванш між суперниками по Олімпіаді 2016 Майклом Конленом і росіянином Володимиром Нікітіним. На профірингу переконливу перемогу за очками здобув ірландець.
30 квітня 2021 року завоював вакантний інтернаціональний титул WBO у другій легшій вазі.
12 березня 2022 року в бою за титул WBA World у напівлегкій вазі програв нокаутом британцю Лі Вуду, зазнавши першої поразки. Нокаут у цьому поєдинку був визнаний нокаутом 2022 року за версією журналу «Ринг».
27 травня 2023 року вийшов на бій проти чемпіона світу за версією IBF в напівлегкій вазі мексиканця Луїса Альберто Лопеса і зазнав поразки нокаутом у п'ятому раунді.[2]
2 грудня 2023 року в бою за вакантний титул інтернаціонального чемпіона WBA у другій напівлегкій вазі зазнав чергової невдачі, програвши нокаутом у сьомому раунді ексчемпіону Європи за версією EBU у напівлегкій вазі Джордану Гіллу (Велика Британія).
Таблиця боїв[ред. | ред. код]
| 18 Перемог (9 нокаутом, 9 за рішенням суддів), 3 Поразки (3 нокаутом, 0 за рішенням суддів) | |||||||
| Результат | Рекорд | Суперник | Спосіб | Раунд, час | Дата | Місце проведення | Примітки |
| Поразка | 18-3 | .svg){kind=small} Джордан Гілл
|
TKO | 7 (12) | 2 грудня 2023 | The SSE Arena (Odyssey Arena), Белфаст
|
Бій за вакантний титул WBA International в другій напівлегкій вазі |
| Поразка | 18-2 |  Луїс Альберто Лопес
|
KO | 5 (12) | 27 травня 2023 | The SSE Arena (Odyssey Arena), Белфаст
|
Бій за титул чемпіона світу за версією IBF в напівлегкій вазі |
| Перемога | 18-1 |  Карім Герфі
|
TKO | 1 (12) | 10 грудня 2022 | The SSE Arena (Odyssey Arena), Белфаст
|
|
| Перемога | 17-1 |  Мігель Марріага
|
UD | 10 | 6 серпня 2022 | The SSE Arena (Odyssey Arena), Белфаст
|
|
| Поразка | 16-1 | Лі Вуд
|
TKO | 12 (12), 1:25 | 12 березня 2022 | Motorpoint Arena, Ноттінгем
|
Бій за титул чемпіона WBA (Regular) в напівлегкій вазі. |
| Перемога | 16-0 | Ті Джей Дохені
|
UD | 12 | 6 серпня 2021 | Falls Park, Белфаст
|
Виграв вакантний титул тимчасового чемпіона WBA в напівлегкій вазі. |
| Перемога | 15-0 |  Йонут Белуте
|
MD | 12 | 30 квітня 2021 | York Hall, Лондон
|
Виграв титул чемпіона WBO International в другій легшій вазі. |
| Перемога | 14-0 | Софьян Такучт
|
TKO | 10 (10), 1:54 | 15 серпня 2020 | York Hall, Лондон
|
|
| Перемога | 13-0 |  Володимир Нікітін
|
UD | 10 | 14 грудня 2019 |  Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
|
Захистив титул чемпіона WBO Inter-Continental в напівлегкій вазі. |
| Перемога | 12-0 |  Дієго Аьберто Руїс
|
TKO | 9 | 3 серпня 2019 | Falls Park , Белфаст
|
Захистив титул чемпіона WBO Inter-Continental в напівлегкій вазі. Виграв вакантний титул чемпіона WBA Inter-Continental в напівлегкій вазі. |
| Перемога | 11-0 | Рубен Гарсія Ернандес
|
UD | 10 | 17 березня 2019 | Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
|
Захистив титул чемпіона WBO Inter-Continental в напівлегкій вазі. |
| Перемога | 10-0 | Джейсон Каннінгем
|
UD | 10 | 20 грудня 2018 | Manchester Arena, Манчестер
|
Виграв вакантний титул чемпіона WBO Inter-Continental в напівлегкій вазі. |
| Перемога | 9-0 |  Нікола Чіполлетта
|
TKO | 7 | 20 жовтня 2018 | Park Theater, Лас-Вегас
|
|
| Перемога | 8-0 |  Адейлсон Дос Сантос
|
UD | 8 | 30 червня 2018 | SSE Arena, Белфаст
|
|
| Перемога | 7-0 |  Ігон Ларрінага
|
UD | 8 | 12 травня 2018 | Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
|
|
| Перемога | 6-0 |  Давід Барна
|
TKO | 2 (8), 1:00 | 17 березня 2018 | Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
|
|
| Перемога | 5-0 | Луіс Фернандо Моліна
|
UD | 6 (6) | 9 грудня 2017 | Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
|
|
| Перемога | 4-0 | Кенні Гузман
|
KO | 2 (6), 2:59 | 22 вересня 2017 | Tucson Convention Center, Тусон, Аризона
|
|
| Перемога | 3-0 | .svg){kind=small} Джарретт Овен
|
TKO | 3 (6), 1:56 | 2 липня 2017 | Lang Park, Брисбен
|
|
| Перемога | 2-0 | Альфредо Ченез
|
TKO | 3 (6), 2:59 | 26 травня 2017 | UIC Pavilion, Чикаго, Іллінойс
|
|
| Перемога | 1-0 | Тім Ібарра
|
TKO | 3 (6), 0:59 | 17 березня 2017 | Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
|
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Результаты пятницы: успешный дебют Конлана, рядовая победа Каннингхэма и осечка Синтрона. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 10 грудня 2017.
- ↑ iSport.ua (28 травня 2023). Лопес захистив чемпіонський пояс, ефектно нокаутувавши Конлана. iSport.ua (укр.). Процитовано 28 травня 2023.
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
- Досьє на sport.references.com [Архівовано 13 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Майкл Конлен(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
- Народились 19 листопада
- Народились 1991
- Уродженці Белфаста
- Ірландські боксери
- Боксери на літніх Олімпійських іграх 2012
- Боксери на літніх Олімпійських іграх 2016
- Бронзові призери літніх Олімпійських ігор 2012
- Чемпіони світу з боксу серед любителів
- Ірландські чемпіони світу
- Чемпіони Європи з боксу
- Ірландські бронзові олімпійські медалісти
- Боксери легшої ваги
- Боксери напівлегкої ваги
- Чемпіони Ігор Співдружності з боксу
- Срібні призери чемпіонатів Європи з боксу