Координати: 49°18′24″ пн. ш. 26°15′29″ сх. д. / 49.30667° пн. ш. 26.25806° сх. д. / 49.30667; 26.25806
Очікує на перевірку

Мартинківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мартинківці
Герб Прапор
Дамба на р.Збруч
Дамба на р.Збруч
Дамба на р.Збруч
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Тер. громада Сатанівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA68040350180065055
Основні дані
Засноване 1756
Населення 124
Площа 0,537 км²
Густота населення 230,91 осіб/км²
Поштовий індекс 32014
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°18′24″ пн. ш. 26°15′29″ сх. д. / 49.30667° пн. ш. 26.25806° сх. д. / 49.30667; 26.25806
Середня висота
над рівнем моря
264 м
Місцева влада
Адреса ради 32034, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Сатанів, вул. Бузкова, 68
Карта
Мартинківці. Карта розташування: Україна
Мартинківці
Мартинківці
Мартинківці. Карта розташування: Хмельницька область
Мартинківці
Мартинківці
Мапа
Мапа

CMNS: Мартинківці у Вікісховищі

Марти́нківці — село в Україні, у Сатанівській селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 124 осіб. В селі на річці Збруч знаходиться Мартинківська ГЕС.

Історія

[ред. | ред. код]

За однією з версій, у V тис. до н.е. спільнота села Мартинківці однією з перших на теренах сучасного Городоцького району Хмельницької області приручила коней, а сама назва села утворена від поєднання санскритських слів мард+атя+іна+їв+ці, що означає «полюванням на коней багато живуть»[1].

Згідно з камеральним і топографічним описом поселень Проскурівського повіту Подільської губернії 1797-1799 рр., село мало назву Мартынковцы і належало одній із найвідоміших жінок в Речі Посполитій XVIII століття, княгині Ізабелі Любомирській. В селі знаходилась дерев’яна православна церква Святого Архистратига Михаїла[2].

Зараз у селі є каплиця, а по дорозі на Сатанів — три кургани[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 124 100%

Символіка

[ред. | ред. код]

Герб та прапор затверджені 22 грудня 2017 р. рішенням №14 XIV сесії сільської ради VII скликання. Автор — П.Б.Войталюк.

Щит поділений срібною нитяною ламаною в три згини кроквою. У першій синій частині золоте шістнадцятипроменеве сонце, у нижній золоте кільце, від якого розходяться три золотих хрести. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "МАРТИНКІВЦІ".

Ламана кроква — стилізована перша літера назви села, золоте сонце — символ Поділля, пробите кільце з хрестами — родовий символ Ліпінських, колишніх власників села.

Туризм

[ред. | ред. код]

Село Мартинківці — бальнеологічний пункт у межах Збручанського бальнеологічного підрайону, де ключовим курортом є смт Сатанів[5]. Сюди приїжджають заради мінеральної води «Збручанська» типу "Нафтуся". Тут також знаходяться відпочинкові комплекси "Мартинківці", "Софія" і "Заграва". Є невелике водосховище, де можна порибалити чи покататися на катамаранах[6].

У 2022 р. в рамках проєкту «Будуємо Україну разом» у Мартинківцях відремонтовано покинутий дитячий табір "Над Збручем" для відпочинку родин-переселенців[7].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Осецький, Й.П. (2017). Закономірності становлення і господарсько-екологічної діяльності доісторичних спільнот на землях Городоччини: дані системного аналізу. 2. Подільська старовина. с. 169—175.
  2. Дячок, В.В. (2016). Поселення Проскурівського повіту в кінці XVIII століття (за камеральним і топографічним Подільської губернії) (PDF). Т. 9. Хмельницькі краєзнавчі студії: науково-краєзнавчий збірник.
  3. Археологія та стародавня історія Городоцького району. www.zamky.com.ua. Процитовано 24 грудня 2022.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Бронецький, Роман (2009). Курорт Сатанів: сучасний функціональний стан та перспективи розвитку. 2. Наукові записки.
  6. Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 23 червня 2018. Процитовано 24 грудня 2022.
  7. Жук, Тетяна (3 серпня 2022). Переселенці для переселенців. Як на Хмельниччині будують табір для відпочинку ВПО.