Очікує на перевірку

Маріо Бава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріо Бава
італ. Mario Bava
Маріо Бава, квітень 1975
Дата народження31 липня 1914(1914-07-31)
Місце народженняСанремо, Лігурія, Італія
Дата смерті27 травня 1970(1970-05-27) (55 років)
Місце смерті
ПохованняКампо Верано
ГромадянствоІталія Італія
Професіякінооператор, кінорежисер, сценарист
Напрямжахи (джалло)
ДітиLamberto Bavad
IMDbID 0000878
Маріо Бава у Вікісховищі

Ма́ріо Ба́ва (італ. Mario Bava; 31 липня 1914, Санремо, Лігурія, Італія — 25 травня 1970, Рим, Італія) — італійський кінооператор, кінорежисер, сценарист, майстер зі спецефектів. Визнаний майстер фільмів жахів, один із засновників жанру джалло.

Біографія

[ред. | ред. код]

Маріо Бава народився 31 липня 1914 року в місті Санремо, Італія. Його батько — Еудженіо Бава, скульптор за освітою, працював в німому кіно спочатку творцем спецефектів, потім оператором. Деякий час Маріо працював асистентом у батька та інших італійських кінематографістів. Уперше як оператор Бава виступив у 1939 році, знявши дві короткометражні стрічки спільно з Роберто Росселліні. До початку режисерської діяльності як оператор зняв близько 45-ти фільмів.

У 1957 р. Маріо Бава працював оператором над фільмом режисера Ріккардо Фреда «Вампіри». На 12-й день зйомок Фреда, через розбіжності з продюсерами фільму, покинув майданчик, і Бава закінчив фільм за декілька днів, внісши безліч змін у сценарій, дознявши кілька сцен та придумавши оригінальні спецефекти[1]. З наступним фільмом Фреда «Калтікі, безсмертний монстр» (1959) трапилася така ж історія. Після того, як Бава «врятував» таким чином декілька проектів студії Galatea Film (при цьому він не згадувався в титрах які режисер), глава студії Нелло Санті запропонував йому дебютувати режисерською роботою на будь-якому матеріалі. Першим фільмом Маріо Бава став готичний хорор «Маска Сатани». Фільми «Дівчина, яка надто багато знала» та «Шість жінок для вбивці» заклали основу жанру, нині відомого як джалло, а «Кривава затока» — один з перших слешерів.

У 1972 році Бава зняв фільм «Ліза і диявол», що не мав успіху в Італії, а в США що вийшов лише в обмежений прокат. Оскільки в тому ж році вийшов надзвичайно успішний фільм «Той, що виганяє диявола», продюсер Альфредо Леоне умовив Бава на переробку фільму, щоб надати йому схожому з успішним конкурентом вигляду. В процесі переробок Бава розсварився з Леоне і покинув знімальний майданчик. Перероблений варіант під назвою «Будинок вигнання диявола» (1975) провалився у прокаті.

Знятий у 1974 році фільм «Дикі пси» не вийшов на екран через банкрутство продюсера, в результаті якого все майно останнього, включаючи фільм, було розділено між кредиторами; фільм вийшов лише через 20 років, завершений сином режисера Ламберто і акторкою Леа Ландер. Незважаючи на фінансові проблеми, Бава що знову залишився без роботи, намагався триматися бадьоро і відхилив пропозицію Діно Де Лаурентіса зайняти режисерське крісло римейка «Кінг-Конга».

У 1977 році вийшов фільм Маріо Бави «Шок», окремі сцени в якому зняв його син Ламберто. Також спільно з сином Бава поставив телефільм «Венера на острові» за мотивами оповідання П. Меріме. У фільмі Даріо Ардженто «Інферно» Бава працював над деякими спецефектами.

Маріо Бава помер 25 травня 1970 року в Римі від серцевого нападу. Похований на кладовищі Кампо Верано.

Визнання

[ред. | ред. код]

Деякі візуальні рішення і режисерські ходи Бава вразили професійних кінематографістів, алюзії на його фільми помітні у фільмах передусім італійських та італо-американських режисерів — Федеріко Фелліні, С. Кубрика, Андрія Тарковського, М. Скорсезе, Антоніо Маргеріті, Даріо Ардженто.[2] Незважаючи на повагу й високу оцінку інтелектуалів і режисерів в усьому світі, сам Бава дуже скромно та самокритично ставився до роботи кінорежисера, воліючи називати себе «не майстром, але ремісником». У останньому інтерв'ю, даному незадовго до смерті газеті L'espresso, на питання кореспондента, що він може сказати про свої фільми, Бава з убивчою самоіронією відповів: «Усі мої фільми — повне лайно, можете не сумніватися».

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Фільми Маріо Бави
Рік Назва українською Оригінальна назва Оператор Режисер Сценарист
1943 Пригода Аннабелли L'avventura di Annabella Так
Святої Єлени, маленький острів Sant'Elena, piccola isola Так
1946 Рибний суп L'orecchio Так Так
1947 Чоловіки і небо Uomini e cieli Так
Любовний напій L'elisir d'amore Так
Різдво в таборі 119 Natale al campo 119 Так
к/м Легендарна симфонія Legenda Sinfonica Так Так
Свята ніч Santa notte Так Так
к/м Флавіїв амфітеатр Anfiteatro Flavio Так Так
1948 Безтями від опери Follie per l'opera Так
Блазні Pagliacci (Amore tragico) Так
1949 Симфонічні варіації Variazioni sinfoniche Так Так
1950 Міс Італія Miss Italia Так
Собаче життя Vita da cani Так
Її улюблений чоловік Her Favourite Husband Так
1951 Весняна пісня Canzone di primavera Так
1951 Антоній Падуанський Antonio di Padova Так
Поліцейські та злодії Guardie e ladri Так
Не кохаю його, але… але… Amor non ho… però… però Так
к/м Гойя Goya Так
1952 Герої недільного дня Gli eroi della domenica Так
Тато стає мамою Papà diventa mamma Так
1953 Пробач мене Perdonami! Так
Бульвар надії Il viale della speranza Так
Вілла Боргезе Villa Borghese Так
Іграшки та парфумерія Balocchi e profumi Так
1954 Старші класи Terza liceo Так
Божевільні речі Cose da pazzi Так
Грацієлла Graziella Так
1955 Добраніч… адвокат! Buonanotte… avvocato! Так
Пригоди Джакомо Казанови Le avventure di Giacomo Casanova Так
Найкрасивіша жінка світу La donna più bella del mondo (Lina Cavalieri) Так
1956 Вкрали трамвай Hanno rubato un tram Так
Коханка Нерона Mio figlio Nerone Так
1957 Вампіри I Vampiri Так Так
Подвиги Геракла Le fatiche di Ercole Так
1958 Нічне місто Città di notte Так
Смерть прийшла з космосу La morte viene dallo spazio Так
Подвиги Геракла: Геракл і цариця Лідії Ercole e la regina di Lidia Так
1959 Хаджи-Мурат — білий диявол Agi Murad il diavolo bianco Так
Калтікі, безсмертний монстр Caltiki — il mostro immortale Так Так
Гігант Марафону, або Марафонська битва La battaglia di Maratona Так Так
1960 Маска Сатани La maschera del demonio Так Так Так
Есфір і цар Esther and the King Так Так
1961 Подвиги Геракла: Геракл у царстві тіней Ercole al centro della Terra Так Так Так
Вторженці Gli invasori Так Так Так
Тисяча й одна ніч (1961) Le meraviglie di Aladino Так
1963 Дівчина, яка надто багато знала La ragazza che sapeva troppo Так Так Так
Чорна субота, або Три обличчя страху I tre volti della paura Так Так Так
Батіг і тіло La frusta e il corpo Так Так
1964 Кров і чорні мережива Sei donne per l'assassino Так Так Так
Дорога до Форту Аламо La strada per Forte Alamo Так Так
1965 Планета вампірів Terrore nello spazio Так Так Так
1966 Кров за кров I coltelli del vendicatore Так Так Так
Операція «Страх» Operazione paura Так Так Так
Доктор Голдфут і дівчата-бомби Le spie vengono dal semifreddo Так Так
Рінго з Небраски Ringo del Nebraska Так
1968 Дияболік Diabolik Так Так Так
т/с Пригоди Одіссея Odissea Так
1970 Сокира для нареченої Il rosso segno della follia Так Так Так
Рий Кольт і Вінчестер Джек Roy Colt & Winchester Jack Так Так
П'ять ляльок для серпневого місяця 5 bambole per la luna d'agosto Так
1971 Кривава затока Reazione a catena Так Так Так
1972 Камера тортур Gli orrori del castello di Norimberga Так Так
Чотири рази тієї ночі Quante volte… quella notte Так Так
1973 Будинок диявола La Casa dell'esorcismo Так Так
1974 Дикі пси Cani arrabbiati Так Так
1975 Будинок того, що виганяє диявола The House of Exorcism Так Так
1977 Шок Schock Так Так
1981 т/с Диявольські ігри I giochi del diavolo Так

Нагороди

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Маріо Бави[3]
Рік Категорія Фільм Результат
Каталонський міжнародний кінофестиваль в Сіджасі
1978 Срібна медаль за найкращий сценарій Шок Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Жак Лурселль, 2009.
  2. Бава, Марио: биография [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Нагороди та номінації Маріо Бави на сайті IMDb (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]