Маріо Сото

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Маріо Сото
Особисті дані
Народження 10 липня 1950(1950-07-10) (74 роки)
  Сантьяго, Чилі
Зріст 177 см
Вага 71 кг
Громадянство  Чилі
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969–1973 Чилі «Депортес Магальянес» 85 (0)
1974–1976 Чилі «Уніон Еспаньйола» 105 (2)
1977 Бразилія «Палмейрас»  ? (?)
1978–1985 Чилі «Кобрелоа» 235 (11)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1975–1985 Чилі Чилі 48 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2004–2005 Чилі «Уніон Сан-Феліпе»
2005–2007 Чилі «Сантьяго Вондерерз»
2010 Чилі «Кобрелоа»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Маріо Сото (ісп. Mario Soto, нар. 10 липня 1950, Сантьяго) — чилійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Футболіст року в Чилі (1982).

Виступав, зокрема, за клуби «Депортес Магальянес» та «Кобрелоа», а також національну збірну Чилі.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1969 року виступами за команду «Депортес Магальянес», в якій провів чотири сезони, взявши участь у 85 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Депортес Магальянес», був основним гравцем команди.

1974 року Маріо перейшов в інший місцевий клуб «Уніон Еспаньйола» і 1975 року з командою виграв чемпіонат Чилі і досяг фіналу Кубка Лібертадорес.

У 1977 році Сото виступав за бразильський «Палмейрас», після чого повернувся на батьківщину, перейшовши до клубу «Кобрелоа», за який відіграв 8 сезонів. Граючи у складі «Кобрелоа» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і тричі вигравав чемпіонат Чилі в 1980, 1982 і 1985 роках, а також двічі досягав фіналу Кубка Лібертадорес, в 1981 і 1981 роках, але тиак жодного разу і не виграв головний турнір Південної Америки. У 1982 році він був визнаний у Футболістом року в Чилі[1]. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Кобрелоа» у 1985 році.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

16 липня 1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Чилі в грі Кубка Америки 1975 року проти Перу (1:1). Загалом зіграв в усіх чотирьох іграх своєї команди на турнірі, де чилійці не подолали груповий етап. Натомість на наступному розіграші Кубка Америки 1979 року Сото з командою виступили значно краще, дійшовши до фіналу турніру, а сам Маріо зіграв у всіх 7 іграх.

Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії. Чилі на турнірі програло три матчі ФРН, Австрії та Алжиру і не вийшла з групи, а Сото зіграв всі три матчі повністю[2].

Востаннє в національній збірній з'явився 17 листопада 1985 року у кваліфікаційному матчі до чемпіонату світу 1986 року з Парагваєм (2:2). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 48 матчів, забивши 1 гол[3].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру 2004 року, очоливши тренерський штаб клубу «Уніон Сан-Феліпе».

2005 року став головним тренером команди «Сантьяго Вондерерз», тренував команду з Вальпараїсо два роки.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Кобрелоа», головним тренером команди якого Маріо Сото був протягом 2010 року.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Уніон Еспаньйола»: 1975
«Кобрелоа»: 1980, 1982, 1985

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Revista Deporte Total N° 94 del 29.3.1983.
  2. ↑ World Cup 1982 finals. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 21 березня 2021.
  3. ↑ Статистика на сайті RSSSF.com [Архівовано 2009-06-21 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маріо_Сото&oldid=43460454