Маслов Валерій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Маслов
Особові дані
Народження 28 квітня 1940(1940-04-28)
Хабаровський край, СРСР
Смерть 27 липня 2017(2017-07-27) (77 років)
Москва, Росія
Зріст 172 см
Позиція нападник (хокей з м'ячем)
півзахисник (футбол)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1959–1961 СРСР «Труд» (Калінінград)[ru] 40 (25)
1961–1979 СРСР «Динамо» (Москва) 350 (246)
Футбол ()
1961–1971 СРСР «Динамо» (Москва) 319 (50)
1971–1972 СРСР «Динамо» (Махачкала)  ? (4)
1973–1975 СРСР «Динамо» (Вологда)  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1961–1977 СРСР СРСР (хокей з м'ячем) 75 (41)
1964–1967 СРСР СРСР (футбол) 8 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1987–1989 СРСР «Юність» (Омськ)
1992–1997 Росія «Будівельник» (Сиктивкар)
1998–2000 Росія «Агрохім» (Березняки)
Футбол
1983 СРСР «Спартак» (Орджонікідзе)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Нагороди
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Орден Пошани
Орден Пошани

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Валерій Павлович Маслов (28 квітня 1940, Усть-Большерецький район, Хабаровский край, РРФСР, СРСР — 27 липня 2017, Москва, Росія) — радянський спортсмен. Восьмиразовий чемпіон світу із хокею з м'ячем. Заслужений майстер спорту.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині військового. Того часу Маслови мешкали у військовому містечку, що розташовувалося в Усть-Большерецькому районі Хабаровського краю. Виступав за юнацькі спортивні команди:

з 1952 — «Фрезер» (Перово, Московська область)[1];
з 1954 — «Крила Рад» (Жуковський, Московська область);
з 1956 — ФШМ (Москва)[2];
з 1958 — «Труд» (Калінінград, Московська область).

Перші тренери — Марк Семенович Левін і Михайло Іванович Мухортов. Одним з партнерів у хокейній команді «Фрезер» був Едуард Стрельцов[3].

З 1959 року виступав за хокейну команду «Труд» (Калінінград). У першому чемпіонаті підмосковна команда стала сьомою, а в наступній першості — четвертою (відразу після грандів: «Динамо» (Москва), СКА (Свердловськ)[ru] і ЦСКА). В обох сезонах ставав кращим бомбардиром клубу (11 і 18 голів). Найбільш відомим одноклубником був Віталій Данилов (п'ятиразовий чемпіон світу). Також виступав за футбольну команду клубу, що брала участь у змаганнях другого дивізіону[4].

Улітку 1961 року перейшов до хокейної команди московського «Динамо», але перші офіційні матчі провів на футбольних полях. У 40-50 роках багато спортсменів виступали впродовж усього року (Всеволод Бобров, Василь Трофімов Михайло Бичков та інші). У 60-х роках, останнім з таких універсалів, був Валерій Маслов. Протягом всієї ігрової кар'єри його найкращими рисами були витривалість і працездатність. Майже в кожному матчі було до снаги грати на високому рівні від першої до останньої хвилини. Більших успіхів досяг у хокеї з м'ячем: восьмиразовий чемпіон світу, десятиразовий чемпіон СРСР, триразовий володар Кубка європейських чемпіонів. Визнавався найкращим нападником чемпіонату світу (1973) і Радянського Союзу (1970, 1973). Тринадцять разів обирався до списку найкращих хокеїстів сезону в СРСР (1960—1964, 1968, 1970, 1972, 1974—1978). Був капітаном збірної СРСР.

Більшість часу у збірній і московському «Динамо» грав під керівництвом Василя Трофімова. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (30.05.1969) і пам'ятною медаллю міжнародної федерації «За видатні здобутки у розвитку хокею з м'ячем» (1976). 1960 року виконав норматив майстра спорту. 1965 став спочатку майстром спорту міжнародного класу, а після третьої перемоги на чемпіонаті світу — заслуженим майстром спорту.

У футбольній команді виступав під керівництвом Олександра Пономарьова, В'ячеслава Соловйова і Костянтина Бєскова. Чемпіон СРСР 1963 року і дворазовий володар кубка. У вищій лізі провів 319 ігор, 50 голів. Другий показник у команді за кількістю проведених матчів, на сім більше у Льва Яшина. До списку «33 кращих футболістів» країни обирався шість разів (1963, 1964, 1965, 1967, 1968, 1970). Найкращі стосунки у команді були з Віктором Анічкіним і Ігорем Численком. У збірній грав епізодично: у 1964 і 1967 роках провів вісім офіційних матчів. Головним чином, на це вплинула тогочасна система гри з двома півзахисниками (4+2+4). Основними хавбеками команди Радянського Союзу у 60-ті були «торпедівець» Валерій Воронін і киянин Йожеф Сабо.

Існує думка, що Валерій Маслов був капітаном і збірної СРСР з футболу. Однак, ця інформації не підтверджується на сайтах «Збірна Росії по футболу» і «Європейський футбол»: 1964 року капітаном був Валентин Іванов, а 1967 — Альберт Шестерньов і Йожеф Сабо (1 матч).

По завершенні ігрової кар'єри займався тренерською діяльністю.

Помер 27 липня 2017 року після тривалої хвороби в Москві. Похований на Троєкурівському цвинтарі[5][6].

Статистика[ред. | ред. код]

Хокей з м'ячем[ред. | ред. код]

  • Чемпіон світу (8): 1961, 1963, 1965, 1967, 1971, 1973, 1975, 1977
  • Чемпіон СРСР (10): 1963, 1964, 1965, 1967, 1970, 1972, 1973, 1975, 1976, 1978
  • Срібний призер (5): 1966, 1968, 1971, 1974, 1977
  • Бронзовий призер (1): 1962
  • Володар Кубка європейський чемпіонів (3): 1976, 1977, 1979
Сезон Команда Ігри Голи
1960 «Труд» 11
1961 «Труд» 18
1962 «Динамо» 8 4
1963 «Динамо» 13 6
1964 «Динамо» 18 17
1965 «Динамо» 15 14
1966 «Динамо» 18 13
1967 «Динамо» 21 18
1968 «Динамо» 15 10
1969 «Динамо» 5 1
1970 «Динамо» 28 37
1971 «Динамо» 19 8
1972 «Динамо» 25 14
1973 «Динамо» 24 19
1974 «Динамо» 26 22
1975 «Динамо» 24 16
1976 «Динамо» 23 14
1977 «Динамо» 24 15
1978 «Динамо» 23 9
1979 «Динамо» 23 6
Всього 271

Футбол[ред. | ред. код]

Дата Господарі Рахунок Гості Голи Примітки
1 20.05.1964 СРСР СРСР 1-0 Уругвай Уругвай Мудрик
2 11.10.1964 Австрія Австрія 1-0 СРСР СРСР Глехнер[en]
3 30.08.1967 СРСР СРСР 2-0 Фінляндія Фінляндія Хурцилава, Численко відбір до чемпіонату Європи
4 06.09.1967 Фінляндія Фінляндія 2-5 СРСР СРСР Пелтонен, Сюряваара[en] — Сабо (2), Маслов,
Банішевський, Малофєєв
відбір до чемпіонату Європи
5 01.10.1967 СРСР СРСР 2-2 Швейцарія Швейцарія Блаттлер, Перро  — Хурцилава, Пфіртер (автогол)
6 08.10.1967 Болгарія Болгарія 1-2 СРСР СРСР Дерменджієв — Стрельцов, Банішевський
7 15.10.1967 Австрія Австрія 1-0 СРСР СРСР Гройсам відбір до чемпіонату Європи
8 29.11.1967 Нідерланди Нідерланди 3-1 СРСР СРСР Вері (2), Ромейн — Маслов
Олімпійська збірна
1 22.07.1963 СРСР СРСР 7-0 Фінляндія Фінляндія Серебряніков (2), Казаков (2), Матвєєв (2), Біба
2 01.08.1963 Фінляндія Фінляндія 0-4 СРСР СРСР Серебряніков, Біба, Казаков, Матвєєв
3 07.06.1964 СРСР СРСР 1-1 НДР НДР Копаєв — Кляймінгер
Кубок володарів кубків
1 15.09.1971 Греція «Олімпіакос» 0-2 СРСР «Динамо» М Козлов, Гребнєв
2 30.09.1971 СРСР «Динамо» М 1-2 Греція «Олімпіакос» Сабо — Тріантафулос, Гаїтатзіс

Статистика клубних виступів:

Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок Інші турніри Разом
Ігри Голи Ігри Голи Т Ігри Голи Ігри Голи
1961 «Динамо» (Москва) Д-1 11 3 11 3
1962 «Динамо» (Москва) Д-1 27 3 3 1 30 4
1963 «Динамо» (Москва) Д-1 38 3 4 0 42 3
1964 «Динамо» (Москва) Д-1 32 2 5 1 37 3
1965 «Динамо» (Москва) Д-1 30 7 1 0 31 7
1966 «Динамо» (Москва) Д-1 30 8 2 0 32 8
1967 «Динамо» (Москва) Д-1 29 5 6 2 Пр. 2 0 37 7
1968 «Динамо» (Москва) Д-1 38 5 2 0 Пр. 5 0 45 5
1969 «Динамо» (Москва) Д-1 32 8 1 0 33 8
1970 «Динамо» (Москва) Д-1 34 6 6 0 40 6
1971 «Динамо» (Москва) Д-1 18 0 КК 2 0 20 0
Всього 319 50 30 4 9 0 358 54

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

Роки Вид спорту Команда Посада Примітки
1981–1982 футбол СРСР «Спартак» (Орджонікідзе) тренер
1983 футбол СРСР «Спартак» (Орджонікідзе) головний тренер
1986–1987 футбол СРСР «Локомотив» (Москва) селекціонер
1987–1989 хокей з м'ячем СРСР «Юність» (Омськ) головний тренер
1989–1990 футбол СРСР «Сокіл» (Саратов) тренер
1990–1992 хокей з м'ячем СРСР «Юність» (Омськ) тренер-консультант
1992–1997 хокей з м'ячем Росія «Будівельник» (Сиктивкар) головний тренер
1993–1996 хокей з м'ячем Росія РОсія (юніори) головний тренер
1998–2000 хокей з м'ячем Росія «Агрохім» (Березняки) головний тренер
2004 футбол Росія «Титан» (Москва) головний тренер
2005–2011 футбол Росія «Локомотив» (Москва) селекціонер
Досягнення
  • 1993 — «Будівельник» (Сиктивкар) став срібним призером першого чемпіонату Росії;
  • 1994 — юніорська збірна Росії стала чемпіоном світу;
  • 1994 — відзначений званням «Заслужений тренер Росії»;
  • 1998 — нагороджений орденом Пошани.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У 1968 році місто Перово ввійшло до складу Москви.
  2. ФШМ — Футбольна школа молоді.
  3. https://books.google.com.ua/books?id=NdOLDwAAQBAJ&pg=PT22&lpg=PT22&dq=хоккей+фрезер+Стрельцов&source=bl&ots=yS9XXZYiFi&sig=ACfU3U3FlS_MJKo_eV2-jANbHi5WKZEN5w&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjl8s-bncDoAhUfwcQBHeTDDFgQ6AEwBHoECAoQAQ#v=onepage&q=хоккей%20фрезер%20Стрельцов&f=false Эдуард Стрельцов: в жестоком офсайде. Сушко Юрий Михайлович. - Изд-во: Эксмо, 2018. - ISBN 978-5-699-99356-7
  4. Чемпіонат СРСР 1961 [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 11 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Скончался легендарный спортсмен и легенда «Динамо» Валерий Маслов /Новости России-24, 27.07.2017/. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 11 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]