Мунтян Володимир Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Мунтян.

Football pictogram.svg
Володимир Мунтян
Мунтян, Владимир Фёдорович.jpg
Особові дані
Повне ім'я Володимир Федорович Мунтян
Дата народження 14 вересня 1946(1946-09-14) (70 років)
Місце народження Подільськ, Одеська область,
Українська РСР, СРСР
Зріст 169 см
Вага 68 кг
Прізвисько Муня
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1965—1977
1980
СРСР «Динамо» К
СРСР СКА (Київ)
302 (57)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1968–1976 СРСР СРСР 49 (7)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1981–1982
1986–1988
1992–1994
1995–1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003–2004
2004–2005
2008
2008—
СРСР СКА (Київ)
Мадагаскар «Косфаба»
Україна Мол. збірна України
Гвінея Гвінея
Україна «Черкаси»
Україна «Оріон» (Київ)
Україна «Таврія»
Україна «Оболонь»
Росія «Аланія»
Україна «Кривбас»
Україна «Ворскла»
Україна Мол. збірна України
Україна «Динамо» К (молодь)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Мунтян Володимир Федорович (* 14 вересня 1946,Подільськ, Одеська область) — радянський та український футболіст, згодом футбольний тренер. Як футболіст ставав сім разів чемпіоном СРСР, що є рекордом радянського футболу (разом з Олегом Блохіним). Двічі вигравав Кубок СРСР, володар Кубка Кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА, учасник чемпіонату світу 1970 року.

Після завершення кар'єри гравця тренував українські та закордонні футбольні клуби, під його керівництвом збірна Гвінеї пробилася у фінальну частину Кубка Африки 1998 року. Працював старшим тренером молодіжного складу київського «Динамо». З березня 2014 року — президент громадської організації «Ветерани футбольного клубу „Динамо“ Київ»[1].

Біографія[ред.ред. код]

Батько — Федір Степанович Мунтян (1911 р.н., поблизу Молдавії), працював арматурником на асфальтобетонному заводі. Мати — Марія Леонтіївна Мунтян (1921 р.н., Павловськ (Воронезька область)), працювала нічною нянею у лікарні. У 1947 році разом з батьками переїхав в Київ.

Ще навчаючись у школі, був запрошений в команду «Динамо», у складі якої провів всю кар'єру. На думку фахівців того часу, вважався одним з найкращих півзахисників європейського футболу. Був визнаний найкращим футболістом 1969 року в СРСР (за версією тижневика «Футбол-хокей»). Будучи гравцем, закінчив Інститут фізкультури і юридичний факультет Київського державного університету, потім — аспірантуру факультету міжнародних відносин.

У 1978 році, керуючи автомобілем, Мунтян потрапив в аварію, в якій загинув його пасажир. Сам Мунтян з переломами двох хребців та іншими травмами опинився надовго в лікарні. У результаті заведеної на нього кримінальної справи був позбавлений звання капітана МВС, тимчасово виключений з КПРС. Справу закрили через півроку у зв'язку з відсутністю складу злочину, а його відновили в партії.

У 1980 році став граючим тренером київського СКА, одночасно працюючи в Київському вищому танковому інженерному військовому училищі на кафедрі фізичної підготовки факультету з підготовки іноземних фахівців. Потім Мунтян став головою Київської міської федерації футболу і членом президії Федерації футболу України.

У 1986-1988 роках працював на Мадагаскарі, тренуючи клуб КОСФАП (Антананаріву), привів його до чемпіонського звання в 1988 році.

У 1992-1994 роках був головним тренером молодіжної збірної України. У 1994 році, спільно з Миколою Павловим, виконував обов'язки головного тренера національної збірної України. У 1995-1997 роках тренував збірну Гвінеї, вивівши її в 1998 році у фінальний турнір Кубка Африки. З 1998 по 2005 рік тренував різні клуби України і російську «Аланію». У 2008 році виконував обов'язки головного тренера молодіжної збірної України.

За збірну СРСР в 1968-1976 роках зіграв 49 матчів, забив 7 голів. Учасник чемпіонату світу 1970 року.

Голова Комітету національних збірних Федерації футболу України [2]. З квітня 2007 року — президент Асоціації ветеранів футболу України [3] .

Статистика виступів за «Динамо»[ред.ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Динамо 1965 3 0 4 0 - - 7 0
1966 26 8 2 0 - - 28 8
1967 19 4 1 0 - - 20 4
1968 36 5 - - - - 36 5
1969 27 6 3 2 4 2 34 10
1970 25 3 2 0 - - 27 3
1971 18 6 2 0 - - 20 6
1972 30 9 3 1 6 1 39 11
1973 28 6 9 2 5 0 42 8
1974 22 2 4 2 8 2 34 6
1975 29 2 0 0 4 0 33 2
1976 (в) 10 3 1 0 - - 11 3
1976 (о) 13 1 - - 8 1 21 2
1977 16 2 3 0 0 0 19 2
Всього 302 57 34 7 35 6 371 70
  • Статистика в Кубках СРСР та єврокубках подана за схемою «осінь-весна» та зарахована в рік початку турніру

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденом «За заслуги» І (2015)[4], ІІ (2007)[5] і ІІІ (2004)[6] ступенів.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]



Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.