Мауля Абд аль-Хафіз ібн аль-Хасан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мауля Абд аль-Хафіз ібн аль-Хасан
араб. عبد الحفيظ بن الحسن
Народився 1875[1][3][…]
Фес, Марокко
Помер 4 квітня 1937(1937-04-04)[1][2]
Анг'ян-ле-Бен
Країна  Марокко
Діяльність султан, політик
Знання мов арабська
Посада султан Марокко[d]
Конфесія іслам
Рід Алауїти
Батько Хасан I (султан Марокко)
Брати, сестри Мулай Юсуф і Мауля Абд аль-Азіз ібн аль-Хасан
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону

Мауля́ Абд аль-Хафі́з ібн аль-Хаса́н (Абд аль-Хафіз; 1875[джерело?] — 1937) — султан Марокко в 1908-12 роках.

Походить із династії Алауїтів (Філалідів). Син Хасана, брат Абд аль-Азіза. Намісник в Марракеші, був проголошений султаном в результаті повстання племен проти аль-Азіза. Прийшовши до влади, був вимушений визнати всі нерівноправні договори, що були підписані Марокко з європейськими державами.

В 1910 році підписав з французькими банками нову угоду про кредит. Ведення додаткових податків, посилення впливу Франції в Марокко викликали повстання племен, яким скористалась Франція для окупації Феса, Мекнеса та інших територій. Підписав Феський договір 1912 року з Францією про протекторат над Марокко. В 1912 зрікся престолу.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986