Очікує на перевірку

Меджерда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меджерда
36°13′22.300000099605″ пн. ш. 7°36′11.600000099921″ сх. д. / 36.22286° пн. ш. 7.60322° сх. д. / 36.22286; 7.60322
ВитікТель-Атлас
• координати36°13′22.300000099605″ пн. ш. 7°36′11.600000099921″ сх. д. / 36.22286° пн. ш. 7.60322° сх. д. / 36.22286; 7.60322
ГирлоТуніська затока
• координати37°6′42.000000101195″ пн. ш. 10°12′51.000000101198″ сх. д. / 37.11167° пн. ш. 10.21417° сх. д. / 37.11167; 10.21417
Басейнбасейн Середземного моряd
Країни:Алжир Алжир
Туніс Туніс
Довжина460 км
Площа басейну:22000 км²
Середньорічний стік29±0,001 м³/с
Притоки:Oued Mellègued і Oued Silianad
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Меджерда (араб. نهر مجردا‎) — річка на Півночі Африки, яка протікає на території Алжиру і Тунісу.

При довжині близько 460 км. – це найдовша річка Тунісу. Свій початок Маджерда бере на північно-східних відрогах гірської системи Тель-Атлас (Алжир), потім тече на схід через Туніс, між хребтами Могодс і Крумірія і впадає в Туніську затоку Середземного моря.

Витрата води - від 3-4 м³/сек влітку до 1500-2500 м³/сек (рідше - до 13 тис.) після зимових дощів. Це єдина річка Тунісу, яка не пересихає навіть під час літньої посухи.

Річка протікає в пустельній місцевості, тому має велике значення для місцевих жителів. Долина річки важливий сільськогосподарський район, тому води річки широко використовуються для зрошення в сільському господарстві. На річці побудовано кілька дамб, створені водосховища.

Річка завжди відігравала важливу роль, і була основним водним шляхом Тунісу. Біля річки були побудовані такі важливі міста як Утіка і Карфаген. Також збереглися руїни будівель багатьох народів (бербери, фінікійці, пуни, маври, римляни, вандали, греки, візантійці, араби, османи). У долині річки знайдені такі пам'ятки як арка Александра Севера, руїни Форуму і Капітолія, храм Сатурна, святилище Юнони, будинки з мозаїками, а також театр на 3500 місць, врізаний в схил гори[1].

На річці розташовано ГЕС Сіді-Салем.

Джерела

[ред. | ред. код]

Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чудеса и достопримечатольности Туниса. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 22 травня 2013.