Мигунов Євген Тихонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євген Мигунов
Євген Тихонович Мигунов
Народження27 лютого 1921(1921-02-27)
Москва, РРФСР
Смерть1 січня 2004(2004-01-01) (82 роки)
 Москва, Росія
ПохованняМіусський цвинтар
КраїнаСРСР СРСРРосія Росія
Жанрхудожник-мультиплікатор, ілюстратор, карикатурист
НавчанняВсеросійський державний інститут кінематографії
Діяльністьхудожник, аніматор, карикатурист, карикатурист, кінорежисер, сценарист
НагородиОрден Вітчизняної війни II ступеня

Євген Тихонович Мигунов (рос. Евгений Тихонович Мигунов; 27 лютого 1921 — 1 січня 2004) — російський радянський художник-мультиплікатор, ілюстратор і карикатурист.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1939 року поступив на художній факультет ВДІКа.
У 1941 року після початку Великої Вітчизняної війни пішов в ополчення. Восени 1941 року відновив навчання в інституті.

У 1943 році закінчив ВДІК і прийшов на кіностудію «Союзмультфільм». Працював в якості художника-постановника (до 1946 року — спільно з А. П. Сазоновим) в знімальних групах групах І. П. Іванова-Вано, О. В. Іванова, сестер Брумберг, М. С. Пащенка, В. Г. Сутєєва, Л. А. Амальрік і В. І. Полковникова. Близько року очолював цех промальовування.

В 1949 і 1951 роках вперше в мультиплікації застосував олійні фарби для виготовлення фонів (фільми «Полкан і шавка», «Лісові мандрівники»). Був співавтором методичної програми навчання художників-мультиплікаторів і прорисовщиків на курсах при студії, викладав конструкцію персонажа.

В 1954 році дебютував як режисер, вставши біля витоків відновлення виробництва лялькових мультиплікаційних фільмів в СРСР. Спільно з механіком С. І. Етлісом запатентував і застосував у виробництві мультфільмів нові технічні прийоми — оригінальний спосіб кріплення ляльки до макету, виготовлення оболонки з пінистого латексу, удосконалення шарнірних каркасів ляльки. Брав участь в організації технічної бази для покадрової зйомки об'ємних об'ёктов, створив технологічну записку з основ виробничого процесу зйомки лялькового мультфільму.

Брав участь в розробці сатиричного мультиплікаційного кіножурналу «Дятел», оснащував віршованими текстами і переробляв пропоновані сюжети.

Підготував титри і оформлення ряду ігрових художніх фільмів. Був членом художньої ради кіностудії «Союзмультфільму», з якої був звільнений в 1960 року за статтею 47 «б» КЗпП («за браком приміщень» або «в зв'язку з частковим скороченням плану»[1].

У 1961—1966 роках працював за договором в редакціях журналів «Веселі картинки», «Крокодил», редагував серію брошур «Бібліотека Крокодила», пізніше працював в книжковій і журнальній графіці, малював карикатури, діафільми.

Був художником деяких діафільмів з серіалу по книзі Олександра Волкова про Смарагдове місто, ілюстрував книги Кира Буличова про Алісу Селезньову, Євгена Велтістова про Електроніка і книги Стругацьких «Казка про Трійку» і «Понеділок починається в суботу» . Було два варіанти ілюстрацій до «Понеділок починається в суботу», — перший для видання 1965 року народження, другий, модернізований — для видання 1979 року[2]. Переніс з мультиплікації в поліграфію одне з головних властивостей своїх ілюстрацій — динамічність: практично всі фігури були дані в русі.

Автор спогадів та есе про карикатурі, шаржі та мультиплікації.

Помер в Москві 1 січня 2004 року. Похований в Москві на Міуському кладовищі[3].

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Дружина — Ніна Романівна Караваєва (1918—2005). Вони одружилися в 1945 році[4].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про Хитрука. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  2. Ілюстрації. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  3. Могила Мигунова. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  4. Ніна Караваєва. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]