Михеєнко Михайло Макарович
Михеєнко Михайло Макарович | |
---|---|
Народився | 9 вересня 1937 Довськd, Журавицький районd, Білоруська РСР, СРСР |
Помер | 6 вересня 1998 (60 років) Київ, Україна |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Діяльність | правознавство |
Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1959) |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
Нагороди |
Михайло Макарович Михеєнко (нар. 9 вересня 1937, Довськ — пом. 6 вересня 1998, Київ) — український правознавець, доктор юридичних наук з 1975 року, професор з 1987 року; член-кореспондент Академії правових наук України з 1993 року. Заслужений юрист України з 1996 року.
Народився 9 вересня 1937 року в селі Довську (тепер Рогачовський район Гомельської області, Білорусь). Вищу освіту здобув у 1959 році на юридичному факультеті Київського університету.
Трудову діяльність розпочав на посадах молодшого, згодом старшого наукового співробітника в Секторі держави і права АН УРСР. З 1967 року працював у Київському університеті: доцентом, професором, заступником декана юридичного факультету, з 1988 року — завідувачем кафедри правосуддя. З 1993 року — віце-президент, а в 1995—1998 роках — президент Асоціації українських правників, одночасно з 1994 року — професор кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ.
Помер 6 вересня 1998 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях»[1][2].
Досліджував проблеми кримінального процесу, судоустрою, адвокатури, прокуратури. Серед робіт:
- «Советский уголовный процесс» (1978, у співавторстві);
- «Доказування в радянському кримінальному судочинстві» (1984);
- «Кримінальний процес України: Пудручник» (1992; 1999, у співавторстві);
- «Порівняльне судове право» (1993);
- «Юридичний практикум: Навчальний посібник» (1994, у співавторстві);
- «Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України» (1995);
- «Адвокатура України» (1997; чотири останні — у співавтостві).
- «Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні» (1999, у співавторстві).
- ↑ Пам'яті М. М. Михеєнка // Право України : журнал. — 1998. — № 11. — С. 174. — ISSN 0132-1331.
- ↑ Погорецький М. А. Михеєнко Михайло Макарович // Велика українська юридична енциклопедія / редкол.: В. Т. Нор та ін.; Нац. акад. прав. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. — Х.: «Право», 2020. — Т. 19: Кримінальний процес, судоустрій, прокуратура та адвакатура. — С. 453—454. — 960 с. — ISBN 978-966-998-076-2.
- Горбатенко В. П. Михеєнко [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.;
- Чернявський С. С. Михеєнко Михайло Макарович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Народились 9 вересня
- Народились 1937
- Уродженці Білоруської РСР
- Померли 6 вересня
- Померли 1998
- Померли в Києві
- Поховані на Берковецькому кладовищі
- Випускники юридичного факультету Київського університету
- Викладачі Київського університету
- Заслужені юристи України
- Українські правознавці
- Радянські правознавці
- Радянські професори
- Науковці Інституту держави і права НАН України
- Доктори юридичних наук СРСР
- Викладачі Національної академії внутрішніх справ України