Молнія (ракета-носій)
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2018) |
 | ||||
| Призначення | виведення апаратів до Місяця, Марса, Венери, на високоеліптичні орбіти | |||
|---|---|---|---|---|
| Країна |
 СРСР | |||
| вартість запуску () | 39 млн доларів у цінах 1985 року | |||
| Розміри | ||||
| Висота | 40 м | |||
| Діаметр | 2,99 м | |||
| Маса | 303 500 кг | |||
| Ступенів | 4 | |||
| Вантаж | ||||
| Вантаж на трансмарсіанську траєкторію |
900 кг | |||
| Споріднені ракети | ||||
| Родина | Р-7 | |||
| Історія запусків | ||||
| Статус | недіюча | |||
| Космодроми | Байконур | |||
| Всього запусків | 20 | |||
| Успішних | 8 | |||
| Невдалих | 11 | |||
| Частково невдалих | 1 | |||
| Перший запуск | 10 жовтня 1960 | |||
| Останній запуск | 3 грудня 1965 | |||
| Перший ступінь - Блоки Б, В, Г, Д | ||||
| Довжина | 19 м | |||
| Діаметр | 2,68 м | |||
| Маса порожнього | 3 800 кг | |||
| Повна маса | 43 400 кг | |||
| Двигуни | 4 РД-107 | |||
| Тяга | 995 300 кН | |||
| Тривалість горіння | 119 с | |||
| Паливо | рідкий кисень/гас | |||
| Другий ступінь - Блок А | ||||
| Довжина | 28 м | |||
| Діаметр | 2,99 м | |||
| Маса порожнього | 6'800 кг | |||
| Повна маса | 100'500 кг | |||
| Двигуни | 1 РД-108 | |||
| Тяга | 941'000 кН | |||
| Тривалість горіння | 301 с | |||
| Паливо | рідкий кисень/гас | |||
| Третій ступінь - Блок І | ||||
| Довжина | 2,84 м | |||
| Діаметр | 2,56 м | |||
| Маса порожнього | 2 000 кг | |||
| Повна маса | 24 300 кг | |||
| Двигуни | 1 РД-0108 | |||
| Тяга | 294 000 кН | |||
| Тривалість горіння | 200 с | |||
| Паливо | рідкий кисень/гас | |||
| Четвертий ступінь - Блок Л | ||||
| Довжина | 2,84 м | |||
| Діаметр | 2,56 м | |||
| Маса порожнього | 1 080 кг | |||
| Повна маса | 5 100 кг | |||
| Двигуни | 1 11Д33 | |||
| Тяга | 65,41 кН | |||
| Тривалість горіння | 192 с | |||
| Паливо | рідкий кисень/гас | |||
«Молнія»[1] (рос. Молния, укр. Блискавка, індекс ГРАУ — 8К78) — радянська чотириступенева ракета-носій середнього класу сімейства Р-7.
Історія створення[ред. | ред. код]
Спроєктована ОКБ-1 в 1959—1960 роках. Виробник: ГНП РКЦ «ЦСКБ-Прогресс». Розроблялась для запуску міжпланетних апаратів на Венеру та Марс, згодом — для запусків місячних апаратів серій Е-6 і Е-6С («Луна-4»… «Луна-14»), для цього систему управління суттєво модифікували. Стала відомою після запусків супутників зв'язку «Молнія» на високоеліптичні орбіти. Пізніше використовувалася також для запусків супутників системи попередження про ракетний напад (СПРН) «Око» також на синхронні високоеліптичні орбіти.
1965 року після модернізації двигунів першого та другого ступенів нову модифікацію назвали «Молнія-М».
Список запусків[ред. | ред. код]
З 10 жовтня 1960 року по 3 грудня 1965 року з космодрому Байконур відбулось 20 запусків ракети-носія «Молнія».
| № | Дата | Апарат | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1 | 10 жовтня 1960 року | «Марс 1960А» (1М № 1) | Перша радянська спроба міжпланетного запуску. Спрацювала система аварійного підриву ракети. |
| 2 | 14 жовтня 1960 року | «Марс 1960Б» (1М № 2) | Друга радянська спроба міжпланетного запуску. Не увімкнувся двигун третього ступеня. |
| 3 | 4 лютого 1961 року | «Супутник-7» (Венера 1ВА № 1) | Третій ступінь вивів апарат на проміжну орбіту. Не увімкнувся четвертий ступінь для польоту до Венери. |
| 4 | 12 лютого 1961 року | «Венера-1» (1ВА № 2, «Супутник-8») | Перший у світі космічний апарат, запущений до Венери. |
| 5 | 25 серпня 1962 року | «Супутник-19» (Венера 2МВ-1 № 1) | Четвертий ступінь ракети-носія працював менше запланованого часу, апарат залишився на орбіті Землі. |
| 6 | 1 вересня 1962 року | «Супутник-20» (Венера 2МВ-1 № 2) | Не відкрився клапан подачі палива в четвертому ступені. |
| 7 | 12 вересня 1962 року | «Супутник-21» (Венера 2МВ-2 № 1) | Не увімкнувся двигун четвертого ступеня. |
| 8 | 24 жовтня 1962 року | «Супутник-22» (Марс-2 МВ-4 № 1) | Вибухнув двигун четвертого ступеня і пошкодив апарат. |
| 9 | 1 листопада 1962 року | «Марс-1» (2МВ-4 № 2, «Супутник-23») | Перший вдалий радянський запуск до Марса. |
| 10 | 4 листопада 1962 року | «Супутник-24» (Марс 2МВ-3 № 1) | Не увімкнувся двигун четвертого ступеня. |
| 11 | 11 листопада 1963 року | «Космос-21» (Венера 3МВ-1А № 1) | Під час перебування на орбіті четвертий ступінь втратив правильну позицію. |
| 12 | 4 червня 1964 року | «Молнія-1 № 2» | Перша спроба запуску першого радянського супутника зв'язку. |
| 13 | 22 серпня 1964 року | «Космос-41» (Молнія-1 № 1) | Вдалий запуск першого радянського супутника зв'язку. Збій в роботі антен апрата не дозволив використати його за призначенням. |
| 14 | 30 листопада 1964 року | «Зонд-2» (Марс 3МВ-4А № 2) | Вдалий запуск апрата до Марса. Збій у роботі системи зв'язку у квітні 1965 року. |
| 15 | 10 квітня 1965 року | Луна Є-6 № 8 | Збій в роботі двигуна третього ступеня. |
| 16 | 23 квітня 1965 року | Молнія-1-01 | Перший оприлюднений запуск радянського супутника зв'язку. |
| 17 | 18 липня 1965 року | «Зонд-3» (Марс 3МВ-4А № 3) | Вдалий запуск апарата до Марса з прольотом біля Місяця. Апарат вийшов на геліоцентричну орбіту. |
| 18 | 4 жовтня 1965 року | «Луна-7[ru]» (Є-6 № 11) | Вдалий запуск апарата для м'якої посадки на Місяць, апарат розбився при посадці. |
| 19 | 14 жовтня 1965 року | Молнія-1-02 | Другий супутник типу «Молнія-1». |
| 20 | 3 грудня 1965 року | «Луна-8[ru]» (Є-6 № 12) | Вдалий запуск апарата для м'якої посадки на Місяць, апарат розбився при посадці. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Космічний радіозв'язок [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ракета-носій Молнія-М «ЦСКБ-Прогрес»(рос.)
- Ракета-носій Молнія 8К78 [Архівовано 9 березня 2019 у Wayback Machine.] Енциклопедія астронавтики(англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
