Марс-1

«Марс-1» — автоматична міжпланетна станція для дослідження Марсу. Стартувала з космодрому Байконур 1 листопада 1962 року о 16:14:16 UTC за допомогою ракети-носія «Молния» Т103-16. Це був перший радянський космічний апарат запущений до Марсу.

«Марс-1»

Розміри і будова

Станція була значно вдосконалена в порівнянні з «Венерою-1», та і за розмірами перевершувала свою попередницю, її маса - 893,5 кг, довжина - 3,3 м, діаметр 1,1 м. Покращились характеристики всіх систем, а в першу чергу радіотелеметричної. Новинкою була двоконтурна рідинна система терморегулювання, в якій рідина, проходячи по зовнішніх радіаторах з різними оптичними характеристиками, нагрівалася або охолоджувалася і відповідно підігрівала або охолоджувала газ у середині відсіків, підтримуючи температуру в суворо заданих межах (15-30°С). Зовні станція була закутана «шубою» з багатошарової теплоізоляції. Значно підвищилися надійність і точність роботи оптичних датчиків системи орієнтації. Кришталевий сферичний купол, під яким «ховалися» датчики орієнтації на Сонце і зоряної орієнтації. Коригуюча рухова установка, розроблена колективом А. М. Ісаєва, дозволяла проводити в польоті кілька корекцій.

Період експлуатації

АМС «Марс-1» активно працювала протягом чотирьох з половиною місяців за які було здійснено 61 сеансів радіозв'язку і передано на борт близько 3000 радіокоманд. у 1963 році радянська автоматична станція «Марс-1» пройшла поблизу планети Марс, підтримуючи радіозв'язок з радянським наземним радіотехнічним комплексом дальнього космічного зв'язку, розміщеного в Криму. У результаті пошкодження системи орієнтації 21 березня 1963 року на відстані близько 106 млн км був отриманий останній сигнал, після чого «Марс-1» замовк.

Завдання польоту

• Дослідження радіомагнітних полів та радіозв'язку у міжпланетному просторі.
• Загальне дослідження космосу
• Фотографування космічнох об'єктів, в тому числі планети Марс.

Результати

У результаті польоту були отримані унікальні наукові результати і данні:

• отримані і проаналізовані нові дані про фізичні властивості космічних просторів між орбітами планет Земля і Марс
• отримані дані про інтенсивність космічного випромінювання
• досліджена напруженість магнітних полів Землі і міжпланетного простору
• вивчені потоки іонізованого газу, що йде від Сонця
• досліджений розподіл метеорної речовини

Див. також

• Дослідження Марса

Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.