Морозов Олександр Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (жовтень 2023)
Морозов Олександр Олексійович
Ім'я при народженні англ. Aleksandr Alekseyevich Morozov
Народився 16 липня 1973(1973-07-16) (50 років)
Куйбишев, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність актор, ведучий, гуморист, телеведучий
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Морозов.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Морозов Олександр.

Олександр Олексійович Морозов (рос. Александр Алексеевич Морозов; 16 липня 1973, Куйбишев, нині Самара) — російський артист естради, гуморист, телеведучий, актор.

У «Кривому дзеркалі» часто виконує ролі дівчат-«дурнушок», що виходять у Морозова особливо ефектними.

Фігурант бази даних центру «Миротворець»[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 липня 1973 року в м. Самара. Навчався в середній школі № 128 м. Самара. Займався в театральних гуртках. Закінчив училище — електрозварювальник з червоним дипломом. У 1995 році закінчив режисерський факультет Самарського державного інституту мистецтв і культури.

Викладав акторську майстерність та сценічний рух в Московському інституті телебачення і радіомовлення. Працював у театрі клоунади Терези Дурової. Брав участь у програмі «Сміхач» в дуеті з Яном Арлазаровым.

У 1999 році став лауреатом Всеросійського конкурсу артистів естради «Кубок гумору».

Вів власне кулінарне шоу «Зірковий холодильник». Один з учасників театру «Брати по Розуму» (разом з В. Розумовським і Михайлом Церишенко). Грає в антерпризних виставах. Бере участь у концертах Євгена Петросяна (клоун Ітак). Член журі Ялтинського міжнародного фестивалю гумору та естрадних мистецтв. Постійний учасник передач «Сміхопанорама», «Криве дзеркало», «Петросян Шоу». Знімався в кіножурналі «Єралаш». Учасник шоу «Вишка» і «Це смішно».

У 2012 році брав участь у передачі «Запрошує Борис Ноткин» ("Приглашает Борис Ноткин")[2], в 2013 році в передачі «Давай одружимося»).

У 2017 році для передплатників телеканалу youtube дав інтерв'ю.

Особисте життя[ред. | ред. код]

А. Морозов був одружений неофіційно шість разів (офіційно один раз). «Ну і такий момент: шість дружин у мене було — треба б і сьому знайти, латиноамериканський танець, наприклад, запально станцювати»[3].

Творчість[ред. | ред. код]

Олександр Морозов працює в жанрах клоунади і буфонади. Дуже любить «чорний гумор».

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 2016 — «Любовь и сакс»
  • 2004 — «Подарок судьбы»

Театральні роботи[ред. | ред. код]

  • «Убей меня, любимая»
  • «Отель 18+»
  • «Размороженный»
  • «Часы с кукушкой» (за п*єсою Л. Філатова)
  • «Незамужние невесты»
  • «Просто Карлсон»

Кулінарне шоу[ред. | ред. код]

В одному з інтерв'ю А. Морозов так сказав про свою телевізійну роботу: «...деякий час тому у мене на телеканалі „Довіра“ була своя кулінарна передача „Зоряний холодильник“. Я приходив у гості до „зоряних зірок“, потрошив їх холодильники, і ми разом щось писали. Але це був не стільки розповідь про приготуванні страв, скільки привід поспілкуватися. Передача виходила по неділях, у неї був дуже високий рейтинг. Однак деякі дивні люди з цього каналу прийняли рішення змінити ведучого. Божевільні! Вони не знали, як мене бабусі люблять!»[4].

Хобі[ред. | ред. код]

У вільний час захоплюється риболовлею. Дуже любить відпочивати на Кубі: «У мене є одна улюблена країна, моя любов – це Куба. Якщо я десь буваю, то волію знайомитися з людьми, а не лежати на пляжі. Тому і закохався в Кубу, зблизився з цією країною. Коли приїхав туди, оселився в місцевому селі, жив серед простих людей, у нас виникла любов з першого погляду. Кубинці дуже люблять росіян ще з того, радянського періоду, вони відкриті, але при цьому дуже бідні»[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Гран-Прі (Міжнародний конкурс артистів естради пам'яті Аркадія Райкіна)
  • Кубок Гумору (Всеросійський конкурс артистів естради) 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Центр «Миротворець»: Морозов Олександр Олексійович
  2. ↑ Александр Морозов. Приглашает Борис Ноткин. YouTube. TV Center. 30 жовтня 2012. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 3 червня 2021.
  3. ↑ [1] [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.], [2] [Архівовано 28 січня 2018 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 3 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Морозов_Олександр_Олексійович&oldid=41094995