Міхал Язловецький (староста хмільницький)
Частина інформації в цій статті застаріла.(квітень 2018) |
Міхал Язловецький | |
---|---|
Псевдо | Михайло Язловецький |
Народився | близько 1546 |
Помер | бл. 1583, чи після 1591 |
Підданство | Королівство Польське Річ Посполита |
Діяльність | військовик, урядник |
Відомий завдяки | зверхник реєстрових козаків |
Посада | староста хмільницький |
Рід | Язловецькі |
Батько | Єжи (Юрій) Язловецький |
Мати | Ельжбета Тарло |
У шлюбі з | Катажина з Вільхівця Свірчівна |
Міхал Язловецький, або Михайло Язловецький (пол. Michał Jazłowiecki, близько 1546 — 1582[1] до 1583[2]) — польський шляхтич, військовик, урядник Польського королівства й Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Язловецьких гербу Абданк.
Найстарший син великого гетьмана коронного, кальвініста Єжи (Юрія) Язловецького та його дружини Ельжбети Тарло (доньки чесника коронного, старости пілзенського[3] Яна Тарла. Мав невисокий зріст.[4] З 1569 р. до, принаймні, 1579 року (під наглядом батька) був королівським ротмістром на Русі та Поділлі, під кінець керуючи важкоозброєною корогвою. Брав участь у виборчому сеймі 1573 року.
Посади: староста хмільницький (з 1571 року, отримав від батька,[1] або від Миколая Потоцького — сина чоловіка тітки Друзяни Якуба Потоцького[5])[6], снятинський староста. Інформація українського історика Николи Андрусяка, що з 1591 року — зверхник козацького контингенту (тобто реєстрових козаків)[7] — суперечить відомостям польських дослідників (помер у 1582/83 році).
Криштоф (Христофор) Косинський, готуючись до нападу на маєтності Острозьких, сказав, що староста Міхал Язловецький не поспішає виплатити козакам належну платню. М. Язловецький на чолі королівських комісарів вислав із табору під Фастовом заклик до повстанців видати К. Косинського, але був змушений погодитися віддати посаду зверхника іншому.[7]
Був одружений із Катажиною з Вільхівця Свірчівною (донька Яна Свірча-молодшого та Анни Лянцкоронської (доньки Гієроніма Лянцкоронського, скальського старости); шлюб після 1576 року[1]). Дітей не мали.[6] Дружина у 1581 році продала половину Городка з прилеглими селами комусь з Потоцьких.[2]
Згідно з джерелами, володів містом Товсте[8]. Є версія (джерело — інформація краєзнавчого музею смт. Товсте (Заліщицького району Тернопільської області), що Товстим у другій половині XVI ст. володів Михайло Хмельницький — батько гетьмана Богдана, у Товстому нібито знаходився родинний маєток Хмельницьких, Михайло проживав там у 1569–1592 роках[джерело?]. Міхал Язловецький і Михайло Хмельницький мали однаковий родовий герб — Абданк.
Був власником міст Гусятина (дідич[2]), Косова, Товстого; сіл Косова, Рожнева, Новоселиці, Залужжя в Коломийському повіті.[1]
- ↑ а б в г Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Jerzy h. Abdank… — S. 123.
- ↑ а б в Boniecki Adam. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 219.
- ↑ Tarłowie (01) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Barącz S. Pamiątki jazłowieckie [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodwego im. Ossolińskych», 1862. — S. 45. (пол.)
- ↑ Plewczyński M. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1572) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 104. (пол.)
- ↑ а б Jazłowieccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 29.
- ↑ Tłuste // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 353. (пол.)
- Boniecki A. Buczaccy — Jazłowieccy — Monasterscy // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 219. (пол.)
- Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Jerzy h. Abdank // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1964. — T. XI/1, zeszyt 48. — 160 s. — S. 121—123. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |