Мієломна хвороба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мієлома)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хвороба (значення).
Множинна мієлома
Мікрографія плазмоцитоми
Мікрографія плазмоцитоми
Мікрографія плазмоцитоми
Спеціальністьгематологія
Препаратиbortezomib[1], цисплатин[1], циклофосфамід[1], мелфалан[1], талідомід[1], альдеслейкін[1], procarbazined[1], doxorubicin hydrochlorided[1], ixazomibd[2], (RS)-lenalidomided[3], dexamethasone acetated[4], plerixaford[5], (S)-thalidomided[6], циклофосфамід[7] і талідомід[8]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11XH4XA9 і 2A83.1
МКХ-10C90.0
МКХ-ОM9732/3
OMIM254500
DiseasesDB8628
MedlinePlus000583
eMedicinemed/1521
MeSHD009101
CMNS: Multiple myeloma у Вікісховищі

Мієломна хвороба, або множинна мієлома, застаріле — хвороба Рустицького-Калера, плазмоцитома, плазмоклітинна мієлома (від дав.-гр. μυελός — кістковий мозок та -ωμα — закінчення у назвах пухлин, від ὄγκωμα — пухлина) — захворювання, що характеризується пухлинним розростанням плазматичних клітин кісткового мозку. Одним з першовідкривачів хвороби був український хірург Йосип Олександрович Рустицький, часто раніше хворобу називали захворюванням Рустицького-Калера.

Захворювання тривалий час може не викликати скарг, супроводжуючись упродовж років лише підвищеним ШОЕ. Надалі можуть з'явитися скарги на загальну слабкість, схуднення, біль у кістках. Рентгенологічно виявляють обмежені ділянки розрідження кісткової тканини, особливо у плоских кістках — черепі, груднині, ребрах та кістках таза, деяких змішаних кістках — хребцях. У пізнішій стадії ураження кісток може ускладнитися переломами ребер, хребта. У всіх хворих в міру прогресування хвороби розвивається анемія, причому прямої залежності між її ступенем та величиною кісткових уражень немає. Можлива лейкопенія.

У сироватці крові збільшений вміст загального білка до 100—120 г/л внаслідок появи крупнодисперсного парапротеїну, який виробляється плазматичними клітинами. Цей білок може виділятися із сечею (білок Бенс-Джонса).

Серйозне ускладнення хвороби — ураження нирок (мієломна нирка, амілоїдоз).

Лікування

[ред. | ред. код]

Для лікування застосовують цитостатичні засоби, променеву терапію, кортикостероїдні препарати, анаболічні стероїди, ортопедичні заходи. Хірургічне лікування застосовується зрідка, тільки під час ремісії.

Генотерапія

[ред. | ред. код]

У 2022 році регулятори схвалили кілька клітинних і генних терапій, серед яких Carvykti та Abecma для множинної мієломи[9].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и NDF-RT
  2. ↑ Inxight: Drugs Database
  3. ↑ Inxight: Drugs Database
  4. ↑ Inxight: Drugs Database
  5. ↑ Inxight: Drugs Database
  6. ↑ Inxight: Drugs Database
  7. ↑ Inxight: Drugs Database
  8. ↑ Inxight: Drugs Database
  9. ↑ Kromer, Michael (12 січня 2023). What The Market Overlooked in 2022: A Letter from Cathie Wood, ARK Founder, CEO, & CIO. ARK Invest (амер.). Процитовано 13 січня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мієломна_хвороба&oldid=40438909