Нестеренко Олексій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олексій Олексійович Нестеренко
Народився 20 лютого (4 березня) 1904(1904-03-04)
Пристань
Помер 3 листопада 1997(1997-11-03) (93 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна Україна Україна
Діяльність економіст, викладач університету
Галузь економіка[1]
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор економічних наук
Членство НАН України
Партія КПРС
У шлюбі з Нестеренко Тетяна Яківна
Нагороди
Орден Трудового Червоного ПрапораЗаслужений діяч науки УРСР

Олексій Олексійович Нестеренко (20 лютого (4 березня) 1904(19040304), Пристань — 3 листопада 1997, Київ) — український економіст, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України18 листопада 1958 року[2]).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 лютого (4 березня) 1904 року в селі Пристані (тепер Охтирської міської ради Сумської області) в селянській родині. Протягом 19261930 років навчався в Харківському інституті комуністичної освіти.

Після закінчення інституту працював у Сталінградському регіоні: у середніх і вищих навчальних закладах міста і області викладав політекономію. Одночасно працював на адміністративній роботі в органах народної освіти. В 19381941 роках навчався в аспірантурі по кафедрі політекономії при Московському університеті імені М. В. Ломоносова, де захистив кандидатську дисертацію.

У період німецько-радянської війни служив в діючій армії. Брав участь в обороні Сталінграда; був начальником 7-ї Сталінградської спецшколи військово-повітряних сил.

Після закінчення війни повернувся в Україну і протягом 19451951 років працював у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка (доцентом і завідувачем кафедри політекономії, завідувачем кафедри історії народного господарства). В 1950 році захистив докторську дисертацію. У 1951 році ученою радою Київського університету йому було присвоєно наукове звання професора.

У 19511953 роках — директор Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові, завідувач відділу економіки. Під його керівництвом було розроблено організаційну структуру Інституту, сформовано відділи і вчену раду, налагоджено видання «Наукових записок».

У 19531965 роках — директор Інституту економіки АН УРСР; з 1966 року професор кафедри політекономії Київського торгово-економічного інституту.

Могила Олексія Нестеренка

У 1987 році вийшов на пенсію[3]. Помер на 94-му році життя 3 листопада 1997 року. Похований разом з родиною в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′04″ сх. д. / 50.417611° пн. ш. 30.501139° сх. д. / 50.417611; 30.501139).

Родина[ред. | ред. код]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджував політекономію, історію розвитку промисловості України.

Праці:

  • Розвиток промисловості на Україні. — Т. 1—3. — Київ, 1959—1966.
  • Очерки истории промышленности и положения пролетариата Украины. — Киев, 1954.
  • Закономерности социально-экономического развития города и деревни. — Киев, 1975.
  • Возвышение потребностей в условиях развитого социализма. — Киев, 1981.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Заслужений діяч науки УРСР (з 1974 року). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database
  2. Сайт Національної академії наук України. Архів оригіналу за 30 травня 2008. Процитовано 30 травня 2008.
  3. Пам'яті Олексія Олексійовича Нестеренка (1904—1997)

Література[ред. | ред. код]