Нехайчик Павло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Павло Нехайчик
Павло Нехайчик
Павло Нехайчик
Особисті дані
Повне ім'я Нехайчик Павло Олександрович
Народження 15 липня 1988(1988-07-15)[1][2] (36 років)
  Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Зріст 180 см
Вага 65 кг
Громадянство  Білорусь
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Білорусь БАТЕ
Номер 33
Юнацькі клуби
2005—2007 Білорусь БАТЕ
Професіональні клуби*
2006–2011 Білорусь БАТЕ 100 (18)
2011–2012 Росія «Динамо» (М) 13 (1)
2013 Білорусь БАТЕ 24 (2)
2014–2016 Росія «Том» 54 (14)
2016—2017 Росія «Оренбург» 16 (4)
2017–2019 Білорусь «Динамо» (Бр) 60 (19)
2020—н.ч. Білорусь БАТЕ 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2009–2011 Білорусь Білорусь U21 22 (4)
2011 Білорусь Білорусь U23 2 (1)
2011– Білорусь Білорусь 34 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 31 грудня 2019.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 26 лютого 2020.

Нехайчик Павло Олександрович (біл. Павел Аляксандравіч Няхайчык, 15 липня 1988, Мінськ) — білоруський футболіст, півзахисник клубу «БАТЕ» (Борисов) та національної збірної Білорусі.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]
Нехайчик святкує гол за «Динамо»

Вихованець мінських «Олімпії» та «Зміни», Перший тренер — Сергій Володимирович Полещук.

Професіональну кар'єру розпочав у борисовському БАТЕ в 2005 році, виступаючи за дубль. У 2007 році дебютував у чемпіонаті Білорусі та став найкращим бомбардиром сезону серед дублерів. З 2008 року — гравець основного складу БАТЕ. Двічі (2009, 2010) включався БФФ в список 22 кращих футболістів чемпіонату Білорусі.

Учасник Ліги чемпіонів 2008/09 (забив по 1 м'ячу у виїзних матчах проти «Андерлехта» й петербурзького «Зеніту») і сезонів Ліга Європи УЄФА 2009/10 та 2010/11 (на його рахунку хет-трик у ворота «Гапнарфйордура», 1 гол у матчі проти «Копенгагена» і 2 голи в двоматчевому протистоянні з київським «Динамо») у складі БАТЕ. Також допоміг жовто-синім пробитися в Лігу чемпіонів сезону 2011/12.

31 серпня 2011 року уклав 3-річну угоду з московським «Динамо»[3]. Разом з Павлом до московського клубу перейшов й Ігор Шитов. Проте за півтора року йому не вдалося закріпитися в основному складі «Динамо». 29 січня 2013 року угоду розірвали за взаємною згодою сторін[4]. За час, проведений у «Динамо», Нехайчик провів загалом 17 матчів та відзначився одним голом.

30 січня 2013 року повернувся в БАТЕ, з яким підписав 2-річний клуб[5]. У сезоні 2013 року спочатку був стабільним гравцем основного складу. Виступав переважно на позиції флангового півзахисника, але іноді використовувався й як центральний нападник. У другій половині 2013 року втратив місце у стартовому складі, виходив на поле з лави для запасних. У 2013 році відіграв за БАТЕ 27 матчів, відзначився 2 голами.

13 лютого 2014 року підписав контракт терміном на 2,5 роки з клубом «Том»[6]. Залишився в клубі після вильоту з Прем'єр-ліги влітку 2014 року. У Першості ФНЛ виступав на позиції нападника, відзначився 7-а голами та допоміг томському клубу повернутися до вищого дивізіону. Але у весняній частині сезону 2015/16 отримавши травму та вибув до кінця сезону.

16 червня 2016 року підписав контракт за схемою «1+1» з дебютантом російської Прем'єр-ліги — ФК «Оренбург»[7]. Розпочав сезон 2016/17 років як гравець основи. 16 жовтня 2016 року відзначився хет-триком у переможному для «Оренбурга» домашньому матчі проти «Томі», ця перемога стала першою для клубу з моменту участі в Прем'єр-Лізі РФПЛ. Початок 2017 року пропустив через травму, а після одужання на футбольне поле виходив рідко. По завершенні сезону «Оренбург» втратив місце у Прем'єр-лізі, після чого у червні 2017 року залишив команду вільним агентом[8].

У липні 2017 року став гравцем берестейського «Динамо»[9]. У команді закріпився як основний лівий півзахисник. У липні 2018 року обраний капітаном команди. У січні 2019 року з'явилася інформація про можливий перехід Павла в мінське «Динамо», але в результаті півзахисник продовжив контракт з берестейським клубом[10]. У сезоні 2019 року з капітанською пов'язкою допоміг «Динамо» виграти чемпіонство, з 12 голами став одним з найкращих бомбардирів команди.

У січні 2020 року підписав контракт з БАТЕ[11].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи 2011 в Данії. Зіграв 4 матчі, 3 з яких — у стартовому складі. Виступав за олімпійську збірну Білорусі в товариських матчах. Зіграв 2 матчі, в яких відзначився 1 голом.

Дебютний виклик до збірної Білорусі отримав у березні 2011 року на поєдинок кваліфікації чемпіонату Європи 2012 року проти Албанії та на товариський матч проти Канади (в обох матчах на поле не виходив). Дебютував за національну команду 10 серпня 2011 року в переможному (1:0) товариському матчі проти Болгарії.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]
Станом на 9 листопада 2018
Клуб Сезон Ліга Кубки Єврокубки Інше Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
БАТЕ 2007 3 0 1 0 0 0 0 0 4 0
2008 29 4 9 3 12 2 0 0 50 9
2009 26 4 7 2 12 0 0 0 45 6
2010 23 3 4 1 9 6 1 0 37 10
2011 19 7 0 0 8 1 1 1 28 9
2013 24 2 1 0 1 0 1 0 27 2
Загалом 124 20 22 6 42 9 3 1 191 36
«Динамо» (Москва) 2011/12 7 1 1 0 0 0 0 0 8 1
2012/13 6 0 1 0 2 0 0 0 9 0
Загалом 13 1 2 0 2 0 0 0 17 1
«Том» 2013/14 10 1 1 0 0 0 2 0 13 1
2014/15 24 6 0 0 0 0 0 0 24 6
2015/16 18 7 0 0 0 0 0 0 18 7
Загалом 52 14 1 0 0 0 2 0 55 14
«Оренбург» 2016/17 17 4 2 0 0 0 1 0 20 4
Загалом 17 4 2 0 0 0 1 0 20 4
«Динамо» (Берестя) 2017 15 4 1 0 0 0 0 0 16 4
2018 21 3 4 0 4 2 0 0 29 5
Загалом 36 7 5 0 4 2 0 0 45 9
Усього за кар'єру 241 46 32 6 48 11 6 1 328 64

Голи за збірну

[ред. | ред. код]
Рахунок та результат збірної Білорусі в таблиці подано на першому місці.
# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 18 листопада 2014 Борисов-Арена, Борисов, Білорусь Мексика Мексика 3–2 3–2 Товариський матч
2. 13 листопада 2017 Рамаз Шангелія, Кутаїсі, Грузія Грузія Грузія 2–2 2–2
3. 23 лютого 2020 СК «Аль-Хамрія», Аль-Хамрія, Об'єднані Арабські Емірати Узбекистан Узбекистан 1–0 1–0

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
БАТЕ
«Динамо»
«Том»
«Динамо-Берестя»
Молодіжна збірна Білорусі

Особисті

[ред. | ред. код]
  • Білорусь У списках 22 кращих футболістів чемпіонату Білорусії (2): 2018, 2019
  • Трофей «BelSwissBank» ім. Олександра Прокопенка в номінації «За футбольний талант і самовіддачу в грі за Білорусь»: 2011
  • Найкращий бомбардир Чемпіонату Білорусі 2007 серед дублерів Вищої ліги

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ FBref
  3. ↑ БАТЭ подтвердил переход Нехайчика в «Динамо» (рос.). Sports.ru. 31 серпня 2011. Процитовано 12 червня 2014.
  4. ↑ «Динамо» расторгло контракт с Нехайчиком (рос.). Sports.ru. 29 січня 2013. Процитовано 12 червня 2014.
  5. ↑ Нехайчик перешел в БАТЭ (рос.). Sports.ru. 30 січня 2013. Процитовано 12 червня 2014.
  6. ↑ «Томь» подписала контракт с Нехайчиком (рос.). Sports.ru. 13 лютого 2014. Процитовано 12 червня 2014.
  7. ↑ Павел Нехайчик подписал контракт с «Оренбургом» (рос.)
  8. ↑ Нехайчик и Бордачев покинули «Оренбург», став свободными агентами (рос.)
  9. ↑ Брестское «Динамо» объявило о подписании Павла Нехайчика (рос.)
  10. ↑ Нехайчик остается в Бресте (рос.)
  11. ↑ Нехайчик подписал контракт с БАТЭ (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нехайчик_Павло_Олександрович&oldid=32188789