Нік Ваал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нік Ваал
Nic Waal
Ім'я при народженніКароліна Швейгор Ніколаусен
Народилася1905
Християнія[d], Норвегія
Померла28 травня 1960(1960-05-28)[1]
Осло, Норвегія
ПохованняUllern cemeteryd
Країна Норвегія[2]
Діяльністьлікарка-психіатриня, письменниця, лікарка-педіатриня
Галузьchild psychiatryd
Alma materUniversity of Oslo Faculty of Medicined
Науковий ступінькандидат медициниd (1930)
Знання мовнорвезька
ЗакладQ19382940?
ЧленствоMot Dagd
У шлюбі зСігурд Хуль
ДітиГельге Ваалd
Нагороди

Нік Ваал (норв. Nic Waal), при народженні Кароліна Швайгор Ніколаусен (норв. Caroline Schweigaard Nicolaysen, 1905–1960) — норвезька психіатриня, педіатриня, письменниця. Засновниця Інституту Нік Ваал[3]. Роботою з дітьми та підлітками заслужила ім'я «матері норвезької дитячої та підліткової психіатрії». Під час Другої світової війни учасниця норвезького Руху Опору німецькій окупації. Ізраїльський Інститут Катастрофи і героїзму Яд ва-Шем присвоїв їй почесне звання «праведник народів світу».[4][5][6]

Біографія

[ред. | ред. код]

Кароліна Швайгор Ніколаусен була наймолодшою ​​з чотирьох дітей офіцера Вільгельма Бернхофа Ніколауса та Анни Горн (Anna Horn). Народилася та виросла в Осло. Її син Гельге Ваал, розповідав, що в дитинстві вона страждала психосоматичним захворюванням і через це навчалася вдома у свій перший рік у гімназії. Потім, з осені 1921 року, відвідувала Кафедральну школу Осло, де разом з нею вчилися такі відомі люди, як Трюгве Буль, Карл Еванг і Трюгве Бротей[4].

Вступила в Університет Осло, стала радикальною соціалісткою і закінчила навчання у 1930 році. Долучилася до комуністичного руху Мот Даг і працювала в редакції видання «Æsculap». Її політичні переконання змусили її до кінця життя займатися соціальними питаннями, особливо пов'язаними з дітьми, підлітками та жінками[4].

Студенткою Ніколаус вперше зіткнулася з психоаналізом, цьому сприяли і власні психологічні проблеми. У 1927 році вона подружилася з письменником Сігурдом Гулем. Це був практично шлюб по листуванню, і у 1936 році він закінчився розлученням. Вона продовжила вивчати психоаналіз у Берліні під керівництвом Саломеї Кемпнер, однієї з найкращих фахівців з психоаналізу того часу, що загинула у Варшавському гетто. У 1933—1934 була прийнята у німецьку і дансько-норвезьку психоаналітичні асоціації[5]. У 1936 Ніколаусен розлучилася з Гулем і в 1937 одружилася з Весселем Ваалом, взявши його прізвище[4].

У Берліні вона познайомилася з Вільгельмом Райхом і пішла за ним, коли він втік від нацистського режиму в Норвегію. Потім вчилася в іншого біженця — австрійця Отто Феніхеля, і працювала разом з Райхом до 1939, коли відкрила власну психіатричну практику і стала працювати у психіатричній лікарні Гаустада до 1947 року[6].

Під час німецької окупації Норвегії з 1940 по 1945 роки Ваал брала участь в діяльності Руху Опору. Вона була ключовою фігурою в успішній евакуації групи єврейських дітей, коли стало відомо про їх швидку депортацію з метою подальшого знищення (всі діти, вислані на судні SS «Donau», на борту якого потрапили б, безсумнівно, і врятовані, виявилися у підсумку в газових камерах Освенцима). За ці дії вона була зарахована до числа норвезьких праведників світу. Також Нік Ваал працювала в норвезькій підпільній розвідці XU.[7]. Навесні 1945 року вона була ненадовго заарештована. Втекла до Швеції.

Відразу ж після закінчення війни Ваал відновила професійну діяльність. Вона залишалася у штаті психлікарні Гаустад, а також працювала в університетської лікарні «Уллевол», у Данії, США, Швейцарії та Франції. У 1951 році вона отримала сертифікат психіатра, а в 1953 році, одна з перших в Норвегії, в галузі дитячої та юнацької психіатрії[4].

Після того, як вона не змогла отримати роботу в Інституті дитячої та юнацької психіатрії, Ваал заснувала і очолила власний (Інститут Нік Ваал)[4], яким керувала аж до своєї смерті у 1960 році, також знаходячи час, щоб допомагати неповнолітнім злочинцям.

Вона народила двох дітей від Весселя Ваала — психіатра Гельге Ваала (який став її біографом) і дитячого психолога Беріт Ваал Скаслієн. У 1951 році вона розлучилася з чоловіком і пошлюбила Алекса Гелью. Він загинув через нещасний випадок на воді у 1954 році[4]. Потім вони з Ваалом знову зійшлися і жили разом до її смерті.

Професійна діяльність

[ред. | ред. код]

Почавши професійний шлях під впливом особистих психологічних проблем, Нік Ваал проявила неабияку ретельність у дослідницькій та громадській діяльності, а також у викладанні. Вона зробила внесок у такі дисципліни[4]:

  • Психоаналіз і психіатрія. При цьому Ваал, увібравши ідеї Райха, не опинилася під їх впливом і працювала незалежно. Зробила внесок в психіатрично-соматичні техніки діагностики;
  • Норвезька дитяча і підліткова психіатрія, в яких вона була піонеркою;
  • Людська сексуальність, в тому числі дитяча та підліткова;
  • Освіта. Її інститут розробив освітні програми для навчання шести професіям, в тому числі і не пов'язаних з психіатрією і медициною, наприклад, психологія, соціальна робота і клінічна освіта.

Інститут Нік Ваал, хоча він і був через деякий час перейменований, залишається одним з провідних у Норвегії[3].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Waal, Nic (1938). Filmen og barna (Norwegian) . Oslo: Tiden. — a book on the medium of film and its effect on children.
  • Waal, Nic (1948). Vi og smårollingene våre i det første året (Norwegian) . Oslo: Tiden. — a book on parenting infants.
  • Waal, Nic; Bjørn Christiansen; Bjørn Killingmo (1956). Personlighetsdiagnostikk med henblikk på strukturbeskrivelse : utkast til begrepssystem (Norwegian) . Oslo: Nic Waals Institutt. — "Personality diagnosis with the purpose of structural descriptions — a publication of her institute.
  • Waal, Nic; Anne Grieg; Mogens Rasmussen (1957). Nic Waal's metode for somatisk psykodiagnostikk : beskrivelse av undersøkelsesmetoden med utkast til begrepssystem (Norwegian) . Oslo: Nic Waals Institutt. — an outline of Waal's somatic diagnostic methodology.
  • Waal, Nic (1962). Er det foreldrenes skyld? (Norwegian) . Oslo: Cappelen. — published posthumously, but translated to several languages, on the role of parenting and sexual neuroses.
  • Waal, Nic (1969). Anne-Marie Auestad, Borger Haavardsholm (ред.). Utvalgte faglige skrifter (Norwegian) . Oslo. — selected writings by Nic Waal.
  • Waal, Helge (1991). Nic Waal : det urolige hjerte (Norwegian) . Oslo: Pax. ISBN 82-530-1530-5. — biography authored by her son, Helge Waal.
  • Rottem, Øystein (1996). LystLesninger : åtte essays om kjønn og identitet i norsk litteratur (Norwegian) . Oslo: Cappelen akademisk forlag. ISBN 82-456-0034-2. — biographical essays of Henrik Ibsen, Knut Hamsun, Sigurd Hoel, Agnar Mykle, and others
  • Waal, Nic; Einar Moe (2003). Nic Waals institutt : pioner og aktør i norsk barne- og ungdomspsykiatri gjennom 50 år. Oslo: Nic Waals Institutt. ISBN 82-991501-9-1. — anniversary publication for her institute.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б The Righteous Among the Nations Database
  2. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
  3. ↑ а б Nic Waals Institutt (норв.). Oslo: Lovisenberg Diakonale Sykhus. Архів оригіналу за 31 жовтня 2007. Процитовано 3 жовтня 2008.
  4. ↑ а б в г д е ж и Lange, Jon (2002). Nic Waal - norsk barne- og ungdomspsykiatris mor. Tidsskrift for Nen norske Lægeforening (норв.). Oslo: Legeforeningen (Norwegian Medical Association). Процитовано 2 жовтня 2008.
  5. ↑ а б Psychoanalytikerinnen. Biografisches Lexikon/Nic Waal (нім.). Psychoanalytikerinnen. Процитовано 2 жовтня 2008.
  6. ↑ а б von der Lippe, Anna. Nic Waal (норв.). Oslo: Pax. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 2 жовтня 2008.
  7. ↑ Sæter, Einar; Sæter, Svein (2007) [2007]. XU - I Hemmeleg Teneste 1940-45 (норв.) (вид. 3rd (revised)). Oslo: Det Norske Samlaget. с. 305. ISBN 978- 82-521-7208-9.

Посилання

[ред. | ред. код]


Персоналії Норвегії Це незавершена стаття про особу Норвегії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нік_Ваал&oldid=43326713