Стаття просто фантастична, але напочатку, у розділі про термінологію - явна натяжка про гайвей, а фото - це взагалі повна омана. Матеріал (блог) російського «неофіта» про американські дороги (на підставі якого є той пасаж про "будь-які" гайвеї) просто таки рясніє неточностями і непорозуміннями. І там, якраз, у тексті я не зустрів твердження «...будь-яка дорога загального користування, може бути навіть лише з гравійним покриттям», спеціально перечитував. Запозичений з англовікі фрагмент тексту, де є посилання на якісь архаїчні британські юридичні значення слова highway як нібито шляху руху - хоч пішого, хоч кінного, хоч повзком - явно не відповідає сучасному вжитку і в контексті цієї статті їх краще упустити. Ну, а фотографія стежки (підписаної, що це стежка! High Peak Trail - стежка на Високий Горб) - це повний нонсенс, її треба прибрати, щоб не конфузити читачів (незважаючи на те, що в англовікі це є). Тобто, якось прояснити/підкріпити, а краще упустити цю тезу. Mykola Swarnyk (обговорення) 19:10, 22 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Шановний Mykola Swarnyk. Дуже дякую за зауваження. Нарешті щось по суті, а не по граматиці, тому радий буду подиспутувати.
Отже, за пунктами.
Перше. Згідний, фраза «Часто вживана в побуті назва…» є перебільшенням. В літературі насправді це рідко зустрічається, хоча в побутовій розмові мені доводилося це чути. Отже, цей абзац вилучаю.
Друге. Щодо того, чи може дорога на наведеному знімку бути назавана гайвеєм — таки так. Згідно з означеннями в стандартах Канади (Geometric Design Standard for Ontario Highways) та США (A Policy on Geometric Design of Highways and Streets), «highway — синонім trough-way», а в іншому означенні «trough-way — дорога, що з'єднує два пункти», тобто не тупикова.
Cтандарт Транспортної Асоціації Канади — дає означення «highway — синонім дороги, найчастіше в сільській місцевості, по яких можна їхати з високою швидкістю». Жодних обмежень щодо типу покриття чи геометрії для гайвеїв не надається. Тобто, формально, навіть дорога на цьому знімку може бути названа гайвеєм, якщо вона з'єднує два населені пункти.
Щодо підпису знімку — «trail», то інше значення «trail» — це шлях, найчастіше з примітивним покриттям (наприклад, гравій чи білий щебінь). До речі, наведений Вами переклад «стежка на Високий Горб» є невірним, правильнішим буде «Шлях Високого Горба» або «Шлях Високий Горб». В статті «Автомагістраль» гайвей взагалі не обговорюється. А щодо «сучасного вжитку» — не знаю, про що йдеться, але цитати із зарубіжних стандартів я навів. Отже, у цьому я з Вами не згідний. Проте, щоб не розкручувати суперечку і не розчаровувати читачів, які щиро вважають, що гайвеї — це висококласні дороги, знімок вилучаю. З повагою, --Estabiano (обговорення) 15:37, 23 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Формально можу погодитися, але є тут один нюанс, що стосується швидше психології та мовної фізіології людини. Спрощене пояснення таке. Коли ми зустрічаємо в тексті слово «автомагістраль», то подумки його вимовляємо. А якщо це складне слово трапляється у кожному другому-третьому реченні, то це може ставати надоїдливим і незручним для читання. Коли ж ми бачимо абревіатуру «АМ», то зазвичай наш мозок лише розуміє цю скорочення, але подумки не вимовляє, що пришвидшує та полегшує читання складних тектів. Спеціалісти можуть це краще пояснити.--Estabiano (обговорення) 13:11, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Значить треба краще будувати речення і абзаци, щоб мова не була надокучливою і слово не в'язалося на зубах. Та й хіба в українській мові відсутні синоніми? Можна вживати магістраль, наприклад. Чи автотраса, траса. Коли я бачу скорочення автомагістралі до АМ, у мене миттєво виникає відчуття, що я читаю паперову енциклопедію із скороченнями кожного другого слова, бо там специфіка така — треба вмістити максимум у цілком обмежений фізичними рамкками носій. --VoidWanderer (обговорення) 13:39, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
У нас іноді навіть «шосе» вживається, тут: 66-та магістраль США. Можливо, це й справді неправильно, треба заглядати у словники. Але суть в іншому — питання підобру синонімів і якісна робота з текстом — це в інтересах номінатора. Питання синонімів та обґрунтування того чому не підходить «магістраль», «автотраса», було б добре продовжити на СО статті. --VoidWanderer (обговорення) 16:39, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
приєднуюсь до цього, краще прибрати АМ, бо це буде збивати з пантелику новачків у даній темі, та реорганізувати речення. Плюс не бачу, щоб АМ було підтверджено АД. П. С. синонімів немає [1] --『 』Обг.17:00, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Те, що має бути окрема стаття, ніхто не сперечався. А ось головні типи розв'язок автомагістралей, а також якісь унікальні в інженерному плані — згадати варто. Саме так органічно поєднуються дві статті. --VoidWanderer (обговорення) 14:21, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Категорично не згідний. Якщо стаття була би про конкретну автомагістраль, то було би доречно згадати унікальні для неї транспортні розв'язки. А для загального поняття це непотрібно. В Україні всього кілька кілометрів автомагітралі, але є тисячі шляхопроводів. То навіщо їх тулити саме до автомагістралі?--Estabiano (обговорення) 20:50, 26 листопада 2018 (UTC)Відповісти
У дорожньому покритті висвітлюються всі типи дорожніх. Включно із найбільш примітвними. У статті про автомагістраль має бути зрозуміло яке у магістралей покриття, і, як я вже казав, які перспективи цього розвитку. --VoidWanderer (обговорення) 14:23, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Для автомагістралей, як і для інших доріг високих категорій, — асфальтобетон або цементобетон. Все решта — екзотика. Навіть товщини асфальтобетону та цементобетону визначаються не тим, що це автомагістраль, а розрахунковою зведеною інтенсивністю руху, яка для автомагістралі може бути навіть нижчою, ніж на інших дорогах. Перспективні та екзотичні види покриттів дуже рідко випробовуються на автомагістралях. Основна причина — кошти та безпека руху. Якщо бажаєте, можу про це детальніше розповісти на сторінці обговорення. Частіше трапляється випробування видів матеріалів для дорожньої розмітки, але знову ж, отримати дозвіл на таке надзвичайно складно і я знаю лише поодинокі приклади того. Проте є кілька ділянок закинутих автомагістралей, які інтенсивно використовуються для різного виду випробувань. Так що це не є характерною особливістю діючих автомагістралей. --Estabiano (обговорення) 20:50, 26 листопада 2018 (UTC)Відповісти
У статті нічого не сказано про деякі надсучасні технологічні рішення для автомагістралей — датчики температури полотна, вітру, вологості; рифлені узбіччя, які нотифікують водія, що він з'їжджає зі смуги гуркотом коліс, яку іноді роблять й мелодією (!); датчики, які ведуть підрахунок кількості автомобілів, і контролюють та запобігають появі пробок/тянучок через повідомлення водіям на екранах. --VoidWanderer (обговорення) 13:34, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
У статті відсутнє якісне структурування щодо автомагістралей за країною — двома окремими розділами першого рівня виділені СРСР та Україна, хоча можна було б створити спеціальний розділ, у якому хоча б основні особливості за країною розкрити. Тут мені вбачається доречним згадати мінімум США, і Німеччину із її автобанами. Важливо зосередитися саме на особливостях і відмінностях, якщо ми створюємо розділ За країною. --VoidWanderer (обговорення) 13:34, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Якщо Ви зможете пояснити, що таке «якісне структурування щодо автомагістралей», то спробую це зробити. Це ж саме щодо «особливості і відмінності». Відмінності у чому? Нормативні документи, технологія спорудження, утримання, адміністративне підпорядкування? Тут матеріалу на кілька книг, а не на статтю. «Нельзя объять необъятное». --Estabiano (обговорення) 14:13, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Я не знаю чому ви цитуєте мою репліку, обірвавши головне у ній — якісне структурування щодо автомагістралей за країною. Ви ж якось виділили розділи статті «Автомагістралі в Радянському Союзі» та «Автомагістралі в Україні»? Мова йшла про те, що раз вже почалося висвітлення за країною, цьому має бути присвячений відповідний загальний розділ — За країною чи Автомагістралі у різних країнах, де «в СРСР», «в Україні» були б лише його суб-розділами. --VoidWanderer (обговорення) 14:31, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Детальний опис за країнами? Можна було би зробити, але стаття вже важить 125 Мб. Було би ліпше мати окремі статті про автомагістралі окремих країн. Всі автомагістралі в США мають свої статті. А Україна та Радянський Союз описані, тому що це українська вікіпедія. --Estabiano (обговорення) 20:50, 26 листопада 2018 (UTC)Відповісти
На мою думку краще створити навігаційний шаблон за країнами, та коротко описати такий розділ за континентами виділяючи найпотужніші країни. --『 』Обг.17:00, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Розділ Символьні позначення у статті чомусь віднесено до Проектні рішення, хоча логіки як такої я не вбачаю тут. Було б доречним створити окремий розділ про знаки та символи, де згадати не тільки позначку магістралей, але й специфічні типи дорожної розмітки, можливо і позначення на інформаційних екранах, тощо. --VoidWanderer (обговорення) 13:34, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Я не пропонував переносити сюди дорожні знаки. Мова йшла про те, що символи, розмітка, умовні позначення, які є унікальними та/або широковживаними на магістралях мали б бути зібраними у один окремий розділ. Наприклад, пояснення щодо кольору різних типів у номерах автомагістралей. --VoidWanderer (обговорення) 14:51, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Кожна країна має свої особливості в знаках, проте загальне правило кольорів я згадав у розділі «Поперечник дороги». Види дорожньої розмітки (наприклад, ширина білої лінії, довжина інтервалів, віддаль від початку зміни розмітки до вилки розгалуження — у кожної країни свої. Це варто описувати в статтях про автомагістралі за країнами світу. --Estabiano (обговорення) 20:50, 26 листопада 2018 (UTC)Відповісти
«Тому явище спостерігається на наших магістралях» — а на яких це «наших»? Кілька кілометрів Бориспільського щосе? Вони на особливому утриманні і колійність там відсутня. Проблема колійності якраз найменше стосується автомагістралей. Це набагато частіше зустрічається на дорогах нижчих категорій. Теж саме щодо «гальмівних хвиль» (shoving), які найчастіше зустрічаються на міських вулицях. Загалом існують десятки різних видів дефектів та пошкоджень дорожніх покриттів та земляного полотна, але всі вони не є притамані лише автомагістралям. Зображення, що Ви навели, — це не автомагістраль; за українськими нормативами вона тягне на дорогу ІІ-ї категорії і є взірцевим прикладом відвертої халтури при будівництві або проектуванні та експлуатації. --Estabiano (обговорення) 20:50, 26 листопада 2018 (UTC)Відповісти
У статті не сказано нічого про інженерне обладнання автомагістралей — ринв для відводу води, чи інших рішень. Дуже мало сказано про шумові панелі для захисту населених пунктів. Не сказано про містки для тварин через магістралі, що мають висаджену рослинність для можливості диким звірям перетинати магістралі. --VoidWanderer (обговорення) 13:34, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Ринви для відводу води — це не інженерне обладнання і взагалі, не термін з дорожнього будівнцтва. Шумові панелі (насправді шумозахисні екрани), містки для тварин (насправді екодук) не особливістю автомагістралей. В Канаді, наприклад, такий міст споруджено не через АМ. --Estabiano (обговорення) 14:13, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Мова не про термін «ринва» як такий. Йшлося про інженерні рішення щодо відводу води взагалі:
По-перше, це знову ж таки не є прерогатива автомагістралей. По друге, нанесення канавок (поверхнева обробка незатверділого бетону або фрезерування готового бетону) призначене лише для підвищення коєфіцієнту зчеплення між колесом та покриттям, а не «керованості». --Estabiano (обговорення) 20:50, 26 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Перший розділ у статті починається із якогось канцеляриту з постановами Кабінету міністрів, якому місце максимум у розділі «Автомагістралі в Україні». Стаття має починатися із того що було передумовами виникнення автомагістралей, та які їх спільні риси дозволяють виділити їх у окрему сутність. --VoidWanderer (обговорення) 13:34, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Всі попередні зауваження — це були названі просто напрямки, де стаття може бути розширена, а відтак там не йшлося про недотримання правил Вікі. Але у цьому випадку мова йде саме про відхилення від стандартів, які були закладені у правилах Вікі — Кабінет міністрів України не є надійним джерелом для висвітлення явища автомагістралей як такого. Тому що авторитетними джерелами найвищої якості щодо автомагістралей можуть бути спеціалізовані роботи від фахівців-інженерів та статті у провідних виданнях у цій галузі, тощо, які не прив'язані до окремої країни. Державні Будівельні Норми (2015 року) від українського Кабміну — це лише регуляторний документ від виконавчого органу однієї країни для визначення стандартів будівництва на її території. Документ, звісно, містить визначення того, що Кабмін України вважає автомагістраллю на своїй території, але найбільш органічно вони виглядатимуть тільки у розділі про Україну. В результаті, перший же розділ означення не містить живого означення, натомість він містить сухі витяги із документів. Це далеко не те, що очікуєш від статті рівня «Вибрана». --VoidWanderer (обговорення) 15:50, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Урядові органи не створюють технічні норми та стандарти для доріг. Вони лише робить їх офіційними. А розробляють їх в Україні ДерждорНДІ із залученням провідних спеціалістів інших університетів, зокрема, КТУ (колишнього КАДІ), ХНАДУ (колишній ХАДІ), Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства. Більш авторитетнішого інституту, ніж ДерждорНДІ, в Україні немає. Колись у Радянському Союзі СоюздорНИИ та ГосдорНИИ (попередник ДерждорНДІ) були законодавцями у дорожній галузі. А «живе» означення подано в першому абзаці. --Estabiano (обговорення) 20:50, 26 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Йдемо далі. Питання проектування та прокладення автомагістралей. Тут йдеться саме про обрання оптимальних маршрутів для прокладення магістралі, розрахунок навантаження магістралі, якими є типові та граничні радіуси повротів та під які швидкості вони проектуються, тощо — все це було б добре мати у статті, щоб розуміти як вони створюються та якими методами цей розрахунок здійснюється. --VoidWanderer (обговорення) 16:14, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Нічого специфічного там немає. Нормативні навантаження такі ж, як і на інші дороги високих категорій. Єдине, що різниться — розрахункова зведена інтенсивність руху. Це вже з теми дорожніх покриттів. --Estabiano (обговорення) 20:50, 26 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Питання проблем та спротиву місцевого населення, які виникають, коли так вийшло, що через населений пункт прокладається магістраль. Імовірно, такі матеріали буде важко знайти у систематизованому вигляді, але в ідеальній статті було б добре їх мати. --VoidWanderer (обговорення) 16:14, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Через населені пункти автомагістралі не прокладаються (мається на увазі для транзитного проїзду). Можете уявити невелике містечко a la райцентр, що розділене навпіл автомагістраллю? Для великих міст нові автомагістралі можуть споруджуватися як радіальні дороги швидкого доступу до центру чи до окремих районів.--Estabiano (обговорення) 15:23, 27 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Відображення у культурі. Вплив на соціальні, культурні процеси. Наприклад, знаменита 66-та магістраль США, нині закинута. Вона дала життя цілому явищу, придорожнім ресторанам, закусочним і мотелям, які виникли посеред пустелі, і створили свій власний неповторний вид екстер'єрного оформлення. Пройшов час, і вони зникли, після того як магістраль закрили у 1985 році. Проте ця магістраль має дуже багато відображень у культурі, піснях, графіці, тощо. І це тільки один приклад. --VoidWanderer (обговорення) 16:14, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Є такі приклади, проте вони однаково стосуються як автомагістралей, так і швидкісних доріг з нерозділеними смугами руху. Згідний, можна про це згадати. Зроблю це за кілька днів. Дякую за ідею.--Estabiano (обговорення) 20:50, 26 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Не зрозуміло, при чому тут «пантелик». До 1936 року, тому що до того були лише одиничні випадки побудови автомагістралей, які згодом задали стиль і технічні умови для подальшого розвитку таких доріг. --Estabiano (обговорення) 20:50, 26 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Не сильно важливо: Зображення в таблицях не відображаються в мобільній версії (можливо також буде проблема з прокруткою вліво-вправо, що не зручно). Розгляньте можливість галереї з mode=packed--『 』Обг.17:00, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Коментар Я, не фахівець-автодорожник, коментувати зміст статті не буду. Просто сьогодні, користуючись нагодою, спеціально показав статтю одному з експертів Мінінфраструктури — він був «приємно здивований» її рівнем. Шановні вікіпедисти, це не нормально, що гідна стаття, яка відповідає критеріям вибраної статті і має достатній рівень науковості, «висить» тут непорушно вже три місяці. Досконалості нема меж, але давайте ситуацію не доводити до абсурду. Ігнор з підбиттям підсумків недобре впливає і на сам проект «ВС» — дописувачі не хочуть зв'язуватись з такими «рецензентами» і йдуть мимо. І на головній сторінці вікі «презентативна» стаття не мінялась з вересня (!). Прошу адміністраторів-учасників проекту 19 січня підбити підсумок спираючись на Вікіпедія:Критерії вибраної статті, бо я підіб'ю його сам. @Brunei, TnoXX, AlexKozur та VoidWanderer: --Павло (обговорення) 19:30, 15 січня 2019 (UTC) P.S. Років п'ять тому був період коли довго не було нових кандидатів на вибрану. То для динаміки в презентаційний розділ на головну ставили випадковим чином раніше вибрані статті повторно (TnoXX, якщо не помиляюсь, в курсі).Відповісти
Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з транспортом. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
ВС
