Олександр Гессен-Дармштадтський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Гессен-Дармштадтський
нім. Alexander von Hessen-Darmstadt
Ім'я при народженнінім. Alexander Ludwig Georg Friedrich Emil von Hessen und bei Rhein
Народився15 липня 1823(1823-07-15)
Дармштадт, Гессен, Німеччина
Помер15, грудня 1888 (65 років)
Дармштадт, Гессен, Німеччина
Країна Велике герцогство Гессенське
Місце проживанняДармштадт
Діяльністьофіцер
Знання мовнімецька
Учасникфранцузько-прусська війна, Австро-прусська війна, Австро-італо-французька війна і Russian conquest of Chechnya and Dagestand[1]
ТитулPrince of Hessed
Військове званнягенерал від кавалерії і Фельдмаршал-лейтенант[2]
РідГессен-Дармштадтський
БатькоЛюдвіг II Гессен-Дармштадтський
МатиВільгельміна Баденська
Брати, сестриМарія Олександрівна, Людвіг III і Карло Гессенськийd
У шлюбі зЮлія Баттенбергська
ДітиГенріх Баттенберг Людвіг Олександр Баттенберг Марія Баттенберг Олександр I Баттенбергского Франц Йосип Баттенберг
Нагороди
Кавалер військового ордена Марії-Терезії (Австро-Угорщина) орден Андрія Первозванного орден Святого Георгія 3 ступеня орден Святого Георгія IV ступеня Орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святої Анни I ступеня Королівський угорський орден Святого Стефана орден Чорного орла Pour le Mérite орден Спасителя лицар Великого Хреста ордена Лазні орден Слона орден Вендської корони орден Вюртемберзької корони Pour la Vertu Militaire Орден Вірності (Баден) орден Церінгеньского лева Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт) Order of Philip the Magnanimous орден Червоного орла 1-го класу

Олександр Гессен-Дармштадтський (нім. Alexander von Hessen-Darmstadt, 15 липня 1823, Дармштадт — 15 січня 1888, Дармштадт) — принц Гессенський, засновник аристократичного роду Баттенбергів, російський генерал від кавалерії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр був позашлюбним сином Вільгельміни Баденської, великої герцогині Гессенської, і її камергера барона фон Сенарклена де Грансі. Чоловік Вільгельміни, великий герцог Людвіг II Гессенський щоб уникнути скандалу і за наполяганням брата і сестер Вільгельміни визнав Олександра і його сестру Марію (майбутню імператрицю Марію Олександрівну) своїми дітьми. Незважаючи на визнання, вони продовжували жити окремо в Гайлігенберзі, в той час як Людвіг II — в Дармштадті.

Військова кар'єра

[ред. | ред. код]

Молодший син великого герцога, Олександр за військовою традицією сім'ї і 24 травня 1840 року вступив на службу в російську армію в чині ротмістра. З 1845 року брав участь в російсько-кавказькій війні. Брав участь в Даргінському поході. 6 липня 1845 був удостоєний ордена Святого Георгія 4-го ступеня .

Згодом Олександр був призначений шефом 8-го уланського Вознесенського полку і 20 липня 1859 нагороджений орденом Святого Георгія 3-го ступеня.

Брав участь в придушенні Угорського повстання в 1849 році.

Генерал-майор — 21 серпня 1849 року

Генерал-лейтенант — 28 червня 1859 року

Генерал від кавалерії — 20 лютий 1869 року

Нагороди

[ред. | ред. код]

Орден Андрія Первозванного (1841)

Орден Святого Олександра Невського (1841)

Орден Святої Анни 1 ст. (1841)

Орден Святого Георгія 4 ст. (1845)

Орден Святого Георгія 3 ст. (1859)

Орден Білого Орла (1863)

Прусський Орден Чорного орла (1863)

Прусський Орден Червоного орла 1 ст. (1863)

Баденський Орден Вірності (1863)

Баденський Орден Церінгенского лева 1 ст. (1863)

Гессенський Орден Людвіга 1 ст. (1863)

Гессенський Орден Золотого Лева (1863)

Гессенський Орден Філіпа Великодушного 1 ст. (1863)

Сім'я

[ред. | ред. код]

Його багатообіцяюча кар'єра була перервана скандалом, коли Олександр закохався в графиню Юлію фон Гаук, придворну даму його сестри Марії Олександрівни. Їх союз розглядався як мезальянс, так як дівчина була набагато нижче Олександра по статусу. Закоханим довелося втекти з Санкт-Петербурга і в 1851 році вони таємно одружилися в Бреслау, в Сілезії. Цьому роману Барбара Картленд присвятила свою книгу «Там де править Любов» (Юлія зображена під ім'ям Поліни, Олександр під ім'ям Максимуса, Марія Олександрівна під ім'ям принцеси Маргарити).

Коли пара повернулася в Гессен, старший брат Олександра, великий герцог Людвіг III, був незадоволений невибагливим династичним статусом дружини його брата. Але врешті-решт Юлії було дано титул графині Баттенберг (в честь маленького міста на півночі Гессена, де вони спочатку жили в самоті), з умовою що їхні діти не будуть включені в лінію спадкування. Графиня була пізніше прирівняна до розряду принцеси, і пара повернулася в Дармштадт.

Відмовившись від династичних домагань, Олександр і його дружина жили тихим життям. У них було 5 дітей, які отримали прізвище по титулу матері:

Марія (1852—1923)

Людвіг (1854—1921), одружений з Вікторією Гессен-Дармштадтською

Олександр (1857—1893), князь Болгарії

Генріх (1858—1896)

Франц Йосиф (1861—1924), одружений з Анною Петрович-Негош

Олександр помер 15 грудня 1888 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Egon Caesar Conte Corti Unter Zaren und gekrönten Frauen — Friedrich Pustet KG, 1936. — S. 34–37. — 448 с.
  2. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Hessen und bei Rhein, Alexander Prinz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 8. — S. 427.

Література

[ред. | ред. код]

Степанов В. С., Григорович П. І. На згадку столітнього ювілею імператорського Військового ордена Святого великомученика і Побідоносця Георгія. (1769—1869). СПб., 1869.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олександр_Гессен-Дармштадтський&oldid=43107037