Перейти до вмісту

Марія Олександрівна (імператриця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марія Олександрівна
рос. Мария Александровна
нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein
Марія Олександрівна рос. Мария Александровна нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein
Марія Олександрівна
рос. Мария Александровна
нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein
Портрет Франца Вінтергальтера, 1857 рік (Ермітаж)
Імператриця Російської імперії
2 березня 1855 — 3 червня 1880
ПопередникОлександра Федорівна (дружина Миколи I)
НаступникМарія Федорівна (дружина Олександра III)

Народилася27 липня (8 серпня) 1824
Дармштадт
Померла22 травня (3 червня) 1880
Санкт-Петербург
ПохованаПетропавлівський собор
КраїнаРосійська імперія
Національністьнімкеня
БатькоAugust von Senarclens de Grancyd
МатиВільгельміна Баденська
У шлюбі зОлександр II (російський імператор)
ДітиОлександра Олександрівна, Олександр III, Володимир Олександрович, Олексій Олександрович, Марія Олександрівна, Сергій Олександрович, Павло Олександрович
Релігіяправославна церква
Нагороди

Її́ Імпера́торська Вели́чність, Госуда́риня Імператри́ця Всеросі́йська Марі́я Олекса́ндрівна, уроджена принцеса Гессен-Дармштадтська (нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein; 27 липня (8 серпня) 1824, Дармштадт — 22 травня (3 червня) 1880, Санкт-Петербург) — принцеса Гессенського Дому, дружина російського імператора Олександра II і мати імператора Олександра III.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1838 році майбутній імператор Олександр II, подорожуючи Європою, закохався у 14-річну Марію Гессенську, згодом одружився з нею 16 квітня 1841.

З ініціативи Марії Олександрівни в Росії були відкриті жіночі гімназії та єпархіальні училища, а також заснований Червоний Хрест. Неодноразово відвідуючи з чоловіком Київ, вона посприяла відбудові Царського палацу; за її ініціативою на місці колишнього військового плацу перед палацом було закладено парк, названий на її честь Маріїнським.

Імператриця довго хворіла на туберкульоз і померла у 1880 році, ще за життя чоловіка. Останні роки були найважчі для імператриці, адже чоловік створив ще за життя дружини другу сім'ю з княжною Катериною Долгоруковою, причому княжна з дітьми від Олександра жила в Зимовому палаці, де й сама імператриця. Через місяць після її кончини імператор обвінчався з княжною, а ще менш ніж через рік був убитий.

Родовід

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Меглицкий Г. Т. Письмо к А. И. Голубовой / Сообщ. П. Я. Виноградовым // Исторический вестник, 1891. — Т. 43. — № 1. — С. 282—286.
  • Яковлева А. И. Воспоминания бывшей камер-юнгеферы императрицы Марии Александровны // Исторический вестник, 1888. — Т. 31. — № 1. — С. 147—174; № 2. — С. 393—413; № 3. — С. 593—606.
  • Соболева И. А.. Принцессы немецкие— судьбы русские. — СПб.: Питер, 2008. — 414 с: ил. — (Серия «Романовы: семейная сага русских царей»)