Марія Олександрівна (імператриця)
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. |
Марія Олександрівна рос. Мария Александровна нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein | ||
---|---|---|
Імператриця Російської імперії | ||
2 березня 1855 — 3 червня 1880 | ||
Попередник | Олександра Федорівна (дружина Миколи I) | |
Наступник | Марія Федорівна (дружина Олександра III) | |
Народилася | 27 липня (8 серпня) 1824 Дармштадт | |
Померла | 22 травня (3 червня) 1880 Санкт-Петербург | |
Похована | Петропавлівський собор | |
Країна | Російська імперія | |
Національність | німкеня | |
Батько | August von Senarclens de Grancyd | |
Мати | Вільгельміна Баденська | |
У шлюбі з | Олександр II (російський імператор) | |
Діти | Олександра Олександрівна, Олександр III, Володимир Олександрович, Олексій Олександрович, Марія Олександрівна, Сергій Олександрович, Павло Олександрович | |
Релігія | православна церква | |
Нагороди | ||
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Її́ Імпера́торська Вели́чність, Госуда́риня Імператри́ця Всеросі́йська Марі́я Олекса́ндрівна, уроджена принцеса Гессен-Дармштадтська (нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein; 27 липня (8 серпня) 1824, Дармштадт — 22 травня (3 червня) 1880, Санкт-Петербург) — принцеса Гессенського Дому, дружина російського імператора Олександра II і мати імператора Олександра III.
У 1838 році майбутній імператор Олександр II, подорожуючи Європою, закохався у 14-річну Марію Гессенську, згодом одружився з нею 16 квітня 1841.
З ініціативи Марії Олександрівни в Росії були відкриті жіночі гімназії та єпархіальні училища, а також заснований Червоний Хрест. Неодноразово відвідуючи з чоловіком Київ, вона посприяла відбудові Царського палацу; за її ініціативою на місці колишнього військового плацу перед палацом було закладено парк, названий на її честь Маріїнським.
Імператриця довго хворіла на туберкульоз і померла у 1880 році, ще за життя чоловіка. Останні роки були найважчі для імператриці, адже чоловік створив ще за життя дружини другу сім'ю з княжною Катериною Долгоруковою, причому княжна з дітьми від Олександра жила в Зимовому палаці, де й сама імператриця. Через місяць після її кончини імператор обвінчався з княжною, а ще менш ніж через рік був убитий.
- Олександра Олександрівна
- Олександр III
- Володимир Олександрович
- Олексій Олександрович
- Марія Олександрівна
- Сергій Олександрович
- Павло Олександрович
-
1850-ті
-
1855 рік
-
1860-ті роки
-
1870-ті роки
-
Марія Олександрівна з чоловіком (Олександр ІІ) та сином (Олександр ІІІ)
- Меглицкий Г. Т. Письмо к А. И. Голубовой / Сообщ. П. Я. Виноградовым // Исторический вестник, 1891. — Т. 43. — № 1. — С. 282—286.
- Яковлева А. И. Воспоминания бывшей камер-юнгеферы императрицы Марии Александровны // Исторический вестник, 1888. — Т. 31. — № 1. — С. 147—174; № 2. — С. 393—413; № 3. — С. 593—606.
- Соболева И. А.. Принцессы немецкие— судьбы русские. — СПб.: Питер, 2008. — 414 с: ил. — (Серия «Романовы: семейная сага русских царей»)
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Поховані в Петропавлівському соборі
- Гессенський дім
- Романови
- Народились 8 серпня
- Народились 1824
- Померли 3 червня
- Померли 1880
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Померли від туберкульозу
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святої Катерини 1 ступеня
- Люди на марках
- Люди, на честь яких названо населені пункти
- Уродженці Дармштадта