Охотсько-Маньчжурська тайга
 Озеро Корбохон, Буреїнський заповідник
| |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | тайга |
| Типи клімату | (Dwb) |
| Річки | Амур |
| Площа, км² | 401900 |
| Країни | Росія |
 Екорегіон позначено фіолетовим
| |
Охотсько-Маньчжурська тайга — екорегіон (WWF ID: PA0606) хвойних лісів на Далекому Сході Росії, що охоплює дельту річки Амур, західне узбережжя Охотського моря та північ Сіхоте-Аліня.
Прямує з південного заходу на північний схід через Приморський і Хабаровський краї. Це найпівденніший тайговий ліс Євразії.
Екорегіон відрізняється від навколишніх екорегіонів дещо теплішим кліматом через морський вплив і захистом гір на заході, а також змішанням видів флори і фауни з Охотсько-Камчатських екорегіонів на півночі та маньчжурських видів з півдня. Ліс на нижчих висотах — «світла тайга» (переважно модрина), а на вищих — «темна тайга» (ялина та ялиця). [1][2][3][4][5]
Екорегіон охоплює територію приблизно 700 км W-E, та на 1200 км N-S, простягається довгими вузькими смугами вздовж узбережжя Охотського моря на та хребта Сіхоте-Алінь. Межує на заході з екорегіоном Маньчжурських мішаних лісів — територія невисоких пагорбів, покритих сосново-листяним лісом; на сході обмежений Охотським морем і Сахалінська затока.
На півночі знаходиться екорегіон Східносибірської тайги — холодніший регіон модринових лісів, де менше снігу.
Екорегіон Уссурійських широколистяних і мішаних лісів розташований на півдні, з вищими температурами та мішаними широколистяними лісами.
Клімат Охотсько-Маньчжурської тайги — вологий континентальний клімат з теплим літом (за класифікацією клімату Кеппена (Dwb)), з сухою зимою. Цей клімат характеризується великими сезонними перепадами температур і теплим літом (принаймні чотири місяці з середньою температурою вище 10 °C, але жодного місяця з середньою температурою вище 22 °C[3][4].
Регіон знаходиться далі на північ і вище, ніж екорегіон Уссурійських широколистяних та мішаних лісів, який представлений монгольським дубом та іншими широколистяними видами. 36 % території — листопадні ліси, 19 % — вічнозелені хвойники, 8 % — широколистяні ліси, 13 % — решта лісів, 5 % — водно-болотні угіддя.[5]
Дельта річки Амур має велику кількість водно-болотних угідь і пов'язаних з ними рослин.
Серед ссавців варто відзначити: лисиця, росомаха, вовк, рись, бурий ведмідь, лось, олень японський і карибу[6]. На Шантарських островах і в Охотському морі є великі колонії морських птахів. Серед звичайних птахів варто відзначити: Accipiter gentilis, Strix uralensis, Cuculus optatus, Certhia familiaris.
Понад 8 % території екорегіону є заповідною, серед заповідників:
- Бочинський природний заповідник[en] — найпівнічніший заповідник, де мешкає зникаючий амурський тигр. (Площа: 2674 км²)
- Буреїнський заповідник[en] — заповідник ІА класу МСОП «суворий екологічний заповідник». (Площа: 3 584 км²)
- Джугджурський заповідник[en] — Підтримує нерестові потоки в Охотське море для кети, горбуші та кижуча. (Площа: 8 599 км²)
- Комсомольський заповідник[en] — МСОП класу Ia «суворий екологічний заповідник». (Площа: 643 км²)
- Національний парк Шантарські острови — національний парк II класу МСОП. (Площа: 5 155 км²)
- ↑ Forest Monitoring for Greenhouse Gas Information in Northeastern Asia. NEA-Forest. VITO. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
- ↑ Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ а б Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ а б Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ а б Okhotsk-Manchurian taiga (англ.). Digital Observatory for Protected Areas. Процитовано 20 жовтня 2020.
- ↑ «Climate — Okhotsk-Manchurian taiga». Global Species — Ecoregions. Global Species. Retrieved July 24, 2016. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 3 грудня 2021.
