Координати: 49°26′29″ пн. ш. 36°36′6″ сх. д. / 49.44139° пн. ш. 36.60167° сх. д. / 49.44139; 36.60167
Очікує на перевірку

П'ятигірське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище П'ятигірське
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Ізюмський район
Тер. громада Донецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA63040070140052116
Облікова картка П'ятигірське 
Основні дані
Засновано 1685
Площа 0,739 км²
Населення 2600
Густота 3502,03 осіб/км²;
Поштовий індекс 64252
Телефонний код +380 5749
Географічні координати 49°26′29″ пн. ш. 36°36′6″ сх. д. / 49.44139° пн. ш. 36.60167° сх. д. / 49.44139; 36.60167
Висота над рівнем моря 186 м
Водойма Дінець


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса 64250, Харківська область, Ізюмський район, селище Донець, вул. Центральна, 40
Карта
П'ятигірське. Карта розташування: Україна
П'ятигірське
П'ятигірське
П'ятигірське. Карта розташування: Харківська область
П'ятигірське
П'ятигірське
П'ятигірське. Карта розташування: Ізюмський район
П'ятигірське
П'ятигірське
Мапа

П'ятигірське — селище в Україні, у Донецькій селищній громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 2588 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — П'ятигірська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Селище П'ятигірське складається з 2-х частин, рознесених на приблизно на 1 км. За 3 км протікає річка Сіверський Донець. Через селище проходить автомобільна дорога Т 2110. Навколо багато газових свердловин. Сходяться кілька газо-і газоконденсатопроводів.

Історія

[ред. | ред. код]

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Червоному Донці, П'ятигірському, Червоногірському (Червоній Гірці), Жовтневому, Червоноандріївському, Копанках — 1204 людини[1].

До 2020 село було центром П'ятигірської сільської ради Балаклійського району. Після адміністративно-територіальної реформи Пʼятигірське перейшло в підпорядкування обʼєднаної Донецької селищної громади і разом із нею увійшло до складу Ізюмського району.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 2523 особи, з яких 1230 чоловіків та 1293 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 2586 осіб[3].

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 51,04 %
російська 48,45 %
молдовська 0,08 %
циганська 0,08 %
білоруська 0,04 %
болгарська 0,04 %
вірменська 0,04 %
німецька 0,04 %

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Шебелинське відділення бурових робот, сел. П'ятигірське. Входить в TOP-100 Україна найбільших забруднювачів навколишнього середовища.[5]
  • Поряд з селищем велика птахо-товарна ферма ВАТ «Курганський бройлер».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 323—350 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 30 вересня 2015.
  2. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. ↑ Офіційний сайт ДЕІАМ — 100 об'єктів. Архів оригіналу за 3 січня 2009. Процитовано 6 серпня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Харківська область Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27ятигірське&oldid=42955590