Чепіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чепіль
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Балаклійський район
Рада/громада Чепільська сільська рада
Код КОАТУУ 6320286401
Облікова картка Чепіль 
Основні дані
Засноване 1707
Населення 991
Площа 2,649 км²
Густота населення 374,1 осіб/км²
Поштовий індекс 64280
Телефонний код +380 5749
Географічні дані
Географічні координати 49°19′11″ пн. ш. 36°55′02″ сх. д. / 49.31972° пн. ш. 36.91722° сх. д. / 49.31972; 36.91722Координати: 49°19′11″ пн. ш. 36°55′02″ сх. д. / 49.31972° пн. ш. 36.91722° сх. д. / 49.31972; 36.91722
Середня висота
над рівнем моря
83 м
Водойми Сіверський Дінець
Місцева влада
Адреса ради 64280, Харківська обл., Балаклійський р-н, с.Чепіль, вул.Миру,48, тел.67-5-35
Сільський голова Панова Надія Іванівна
Карта
Чепіль. Карта розташування: Україна
Чепіль
Чепіль
Чепіль. Карта розташування: Харківська область
Чепіль
Чепіль
Чепіль. Карта розташування: Балаклійський район
Чепіль
Чепіль
Мапа

Чепіль у Вікісховищі?

Че́піль — село в Україні, в Балаклійському районі Харківської області. Населення становить 991 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чепільська сільська рада[1].

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Чепіль на карті 1865 року 20191016 143425.jpg
Річка Чепіль на карті 1699 року 20191016 143724.jpg

Село розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Через село протікає річка Чепель (Чепіль), яка через 5 км впадає в Сіверський Донець. Вище за течією річки Чепіль на відстані 1 км — село Волобуївка.

На річці Чепіль неподалік від села є каньйон з крейдяних скель[2]

Назва[ред. | ред. код]

Існує версія, що етимологія назви тюркська, і це слово означає «ніж для нарізки кормів худобі»[3] (в ЕСУМ схоже за значенням слово «чепель» («ніж з обламаним кінцем») етимологізується як питомо українське, пов'язуючись з «чепіти»)[4].

За легендою, на місці села колись відбулося «велике зчеплення» між жителями села та татарами, що закінчилося перемир'ям. Спочатку назва його звучала як «Зчепіль», а потім для простішого вимовляння змінилася на «Чепіль»[5][6].

Економіка[ред. | ред. код]

Є приватне сільгосппідприємство «АЗІЗ», з 2017 року.

У селі були свино-товарна і молочно-товарна ферми.

Історія[ред. | ред. код]

Російський Державний архів древніх актів повідомляє: «В документах за 1715 год сказано: „ … въ томъ же Изюмскомъ уѣздѣ Изюмского протопопа Александра Алешкова въ урочищѣ, на рѣчкѣ Чепелѣ, на усть рѣки Донца — слободка Чепелевка. Въ той слободкѣ дворъ ево протопоповъ, в немъ живутъ дѣловые люди черкасы“»[7]. Далі документ містить перелік десяти сімей із зазначенням імені людини, відношення до глави родини. У кінці відомостей про кожну родину вказівка — відкіля і коли сім'я прийшла в цю місцину. Таким чином, враховуючи, що документ датований 1715 роком, а перші дві родини з'явилися тут «тому восем лет» [там же], вираховуємо рік прибуття їх — 1707, який і є документально підтвердженим роком заснування Чепеля.

У 1918-1919 роках в селі кілька разів змінювалась влада.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в селі Чепіль та на хуторі Вітрівка — 95 людей[8].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Охоронний знак на межі урочища Рибчине
Меморіальний комплекс пам'яті захисників села. Меморальні дошки з прізвищами загиблих жителів.

Природи[ред. | ред. код]

Монументальні[ред. | ред. код]

Пам'ятний знак жертвам політичних репресій.
  • Пам'ятний знак Жертвам політичних репресій, відкритий 2002 року;
  • Меморіальний комплекс полеглим у боях громадянської та ІІ Світової війни;
  • Пам'ятник «Слава труду».

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народилися:

Також в селі жив та навчався державний діяч Засядько Олександр Федорович (1910-1963), Герой Соціалістичної Праці, на керівній роботі у вугільній промисловості в Донбасі, згодом заступник Голови Ради Міністрів СРСР. Нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. [10] [11] [12] [13] [14]

Інше[ред. | ред. код]

  • Село Чепіль обране творцями комп'ютерної гри «У тилу ворога» як місце початкової місії кампанії «Катюша», дія якої відбувається навесні 1942 року. Восьмеро радянських бійців мають завдання звільнити село від німців[15].
  • За 6 км від села на березі Сіверського Дінця (Вітрівська коса) проходить щорічний фестиваль «Акустичної рок-музики під Балаклією», організований харківським «Клубом Любителів Руського Року».

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційний сайт
  2. Каньоны Харьковской области: Балаклейский район, село Чепель
  3. Гребенюк, Леонід Петрович (2009). Джерела, ви мої джерела... (Українська). Балаклія: ВБ Балдрук. с. 14–15. 
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  5. Чому саме "Чепіль"? (Українська). Балаклія: Серп і молот, 2000 р., 03.03. 
  6. Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій... (українська). Балаклія: ВД Балдрук. с. 131. ISBN 978 - 966 - 2138 - 14 - 6. 
  7. Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій ... Балаклія: ВБ Балдрук. с. 290. ISBN 987-966-2138-14-6 Перевірте значення |isbn= (довідка). 
  8. Мартиролог. Харківська область, ст. 314—316
  9. //Вісті Балаклійщини (2018, 11 грудня). На Харківщині створено три нові заказники (українська). Балаклія. 
  10. Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій ... (Українська). Балаклія: ВБ Балдрук. с. 41. ISBN 978 - 966 - 2138 - 14 - 6. 
  11. Гребенюк, Леонід Петрович (2009). Джерела, ви мої джерела... (Українська). Балаклія: ВД Балдрук. с. 65. 
  12. Гребенюк, Леонід Петрович (2010). Стежина до Чепіля (Українська). //Сільські вісті, 27.05. 
  13. Кригіна, І. (2011). Нова книга. Шануймо край свій... (українська). //Вісті Балаклійщини, 08.07. 
  14. Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій ... (Українська). Балаклія: ВБ Балдрук. с. 121. ISBN 978 - 966 - 2138 - 14 - 6. 
  15. Александр Зорич. Официальный сайт // Игры // В тылу врага. Архів оригіналу за 22 березня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]