Чепіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чепіль
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Балаклійський район
Рада/громада Чепільська сільська рада
Код КОАТУУ 6320286401
Облікова картка Чепіль 
Основні дані
Засноване 1707
Населення 991
Площа 2,649 км²
Густота населення 374,1 осіб/км²
Поштовий індекс 64280
Телефонний код +380 5749
Географічні дані
Географічні координати 49°19′11″ пн. ш. 36°55′02″ сх. д. / 49.31972° пн. ш. 36.91722° сх. д. / 49.31972; 36.91722Координати: 49°19′11″ пн. ш. 36°55′02″ сх. д. / 49.31972° пн. ш. 36.91722° сх. д. / 49.31972; 36.91722
Середня висота
над рівнем моря
83 м
Водойми Сіверський Дінець
Місцева влада
Адреса ради 64280, Харківська обл., Балаклійський р-н, с.Чепіль, вул.Миру,48, тел.67-5-35
Сільський голова Панова Надія Іванівна
Карта
Чепіль. Карта розташування: Україна
Чепіль
Чепіль
Чепіль. Карта розташування: Харківська область
Чепіль
Чепіль
Чепіль. Карта розташування: Балаклійський район
Чепіль
Чепіль
Мапа

Чепіль у Вікісховищі?

Че́піль — село в Україні, в Балаклійському районі Харківської області. Населення становить 991 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чепільська сільська рада[1].

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Через село протікає річка Чепель (Чепіль), яка через 5 км впадає в Сіверський Донець. Вище за течією річки Чепіль на відстані 1 км знаходиться село Волобуївка.

На річці Чепіль неподалік від села є каньйон з крейдяних скель[2]

Назва[ред. | ред. код]

Існує версія, що етимологія назви тюркська, і це слово означає «ніж для нарізки кормів худобі»[3] (в ЕСУМ схоже за значенням слово «чепель» («ніж з обламаним кінцем») етимологізується як питомо українське, пов'язуючись з «чепіти»)[4].

За легендою, на місці села колись відбулося «велике зчеплення» між жителями села та татарами, що закінчилося перемир'ям. Спочатку назва його звучала як «Зчепіль», а потім для простішого вимовляння змінилася на «Чепіль»[5][6].

Економіка[ред. | ред. код]

Є приватне сільгосппідприємство «АЗІЗ», з 2017 року.

У селі були свино-товарна і молочно-товарна ферми.

Історія[ред. | ред. код]

Російський Державний архів древніх актів повідомляє: «В документах за 1715 год сказано: „ … въ томъ же Изюмскомъ уѣздѣ Изюмского протопопа Александра Алешкова въ урочищѣ, на рѣчкѣ Чепелѣ, на усть рѣки Донца — слободка Чепелевка. Въ той слободкѣ дворъ ево протопоповъ, в немъ живутъ дѣловые люди черкасы“»[7]. Далі документ містить перелік десяти сімей із зазначенням імені людини, відношення до глави родини. У кінці відомостей про кожну родину вказівка — відкіля і коли сім'я прийшла в цю місцину. Таким чином, враховуючи, що документ датований 1715 роком, а перші дві родини з'явилися тут «тому восем лет» [там же], вираховуємо рік прибуття їх — 1707, який і є документально підтвердженим роком заснування Чепеля.

У 1918-1919 роках в селі кілька разів змінювалась влада.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в селі Чепіль та на хуторі Вітрівка — 95 людей[8].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Охоронний знак на межі урочища Рибчине
Меморіальний комплекс пам'яті захисників села. Меморальні дошки з прізвищами загиблих жителів.
природні
монументальні
Пам'ятний знак жертвам політичних репресій.
  • Пам'ятний знак Жертвам політичних репресій, відкритий 2002 року;
  • Меморіальний комплекс полеглим у боях громадянської та ІІ Світової війни;
  • Пам'ятник «Слава труду».

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народилися:

Також в селі жив та навчався державний діяч Засядько Олександр Федорович (1910-1963), Герой Соціалістичної Праці, на керівній роботі у вугільній промисловості в Донбасі, згодом заступник Голови Ради Міністрів СРСР. Нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. [10] [11] [12] [13] [14]

Інше[ред. | ред. код]

  • Село Чепіль обране творцями комп'ютерної гри «У тилу ворога» як місце початкової місії кампанії «Катюша», дія якої відбувається навесні 1942 року. Восьмеро радянських бійців мають завдання звільнити село від німців[15].
  • За 6 км від села на березі Сіверського Дінця (Вітрівська коса) проходить щорічний фестиваль «Акустичної рок-музики під Балаклією», організований харківським «Клубом Любителів Руського Року».

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційний сайт
  2. Каньоны Харьковской области: Балаклейский район, село Чепель
  3. Гребенюк, Леонід Петрович (2009). Джерела, ви мої джерела... (Українська). Балаклія: ВБ Балдрук. с. 14–15. 
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  5. Чому саме "Чепіль"? (Українська). Балаклія: Серп і молот, 2000 р., 03.03. 
  6. Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій... (українська). Балаклія: ВД Балдрук. с. 131. ISBN 978 - 966 - 2138 - 14 - 6. 
  7. Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій ... Балаклія: ВБ Балдрук. с. 290. ISBN 987-966-2138-14-6 Перевірте значення |isbn= (довідка). 
  8. Мартиролог. Харківська область, ст. 314—316
  9. //Вісті Балаклійщини (2018, 11 грудня). На Харківщині створено три нові заказники (українська). Балаклія. 
  10. Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій ... (Українська). Балаклія: ВБ Балдрук. с. 41. ISBN 978 - 966 - 2138 - 14 - 6. 
  11. Гребенюк, Леонід Петрович (2009). Джерела, ви мої джерела... (Українська). Балаклія: ВД Балдрук. с. 65. 
  12. Гребенюк, Леонід Петрович (2010). Стежина до Чепіля (Українська). //Сільські вісті, 27.05. 
  13. Кригіна, І. (2011). Нова книга. Шануймо край свій... (українська). //Вісті Балаклійщини, 08.07. 
  14. Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій ... (Українська). Балаклія: ВБ Балдрук. с. 121. ISBN 978 - 966 - 2138 - 14 - 6. 
  15. Александр Зорич. Официальный сайт // Игры // В тылу врага. 

Посилання[ред. | ред. код]