Петер Балаж (есперантист)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Петер Балаж.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балаж.
Петер Балаж
словац. Peter Baláž
Народився8 жовтня 1979(1979-10-08)[1][2] (45 років)
Партизанське, Тренчинський край, Словаччина[2]
Країна Словаччина
Діяльністьесперантист, видавець
Знання мовесперанто, словацька, польська, англійська, німецька, чеська і російська
ЧленствоE@I
НапрямокEsperanto movementd
Нагороди
Peter Baláž

Петер Балаж (словац. Peter Baláž), в комуні есперантистів знаний як Петро (народився 8 жовтня 1979 року в місті Партизанське), словацький есперантист і видавець, координатор організації E@I.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Живе в Партизанське. Окрім есперантської діяльності присвятив себе графіці, зйомкам і написанню статей. Любить музику в жанрі Metal, науково-фантастичні фільми, психологію та медитацію. Володіє словацькою, чеською, німецькою, англійською, польською, російською мовами та есперанто.[3]

Нежонатий, бездітний. 1-го серпня 2015 року, під час урочистого закриття 100 Конгресу в Ліллі, він публічно, на подіумі, на очах у всіх конгресменів освідчився давно знайомій подружці Дороті Родзянко, яка прийняла його пропозицію.[4]

Робота та Волонтерська праця

[ред. | ред. код]

Після навчання в академії Готельного Ремесла працював близько 2 років у Німеччині та Австрії.

Активний учасник міжнародного Есперантського руху та навчальних проектів. У 2003 році спів-заснував Асоціацію юних словаків есперантистів та з 2003 по 2008 був її президентом.[5] У 2004 був обраний віце-президентом Словацької федерації есперанто.[6] Також координатор E@I (від 2003 року активний учасник та від 2005 року координатор). Від 2005 член правління Європейської асоціації есперанто.[7] Член правління Wikimedia Slovenská republika (Vikimedio Slovakio) (березень 2012 — вересень 2012) та дійсний член її комітету з розгляду (вересня 2012—2019).[8] Є власником приватного видавництва Надія, яке публікує твори мовою есперанто. Видавничий дім знаходиться в Словаччині і був заснований у 2003 році.

Є президентом місцевого організаційного комітету 101-го Всесвітнього конгресу есперантистів, який відбудеться в липні 2016 року в Нітрі (Словаччина).

Премії

[ред. | ред. код]

У 2006—2009 та у 2011—2012 роках був номінований на міжнародну премію есперантист року, яку організувала газета La Ondo de Esperanto. У 2008 році посів друге місце, в 2011 році третє[9], і нарешті у 2012 році став лауреатом цієї премії за створення, розвиток і догляд за важливими вебпроектами; близьку співпрацю з національними та європейськими інстанціями; створення Літньої школи есперанто і наукової конференції KAEST; видання важливих записів, книг, брошур і фільмів на/про есперанто; й тому, що йому вдається стимулювати і (ре)активізувати багато талановитих молодих людей, які без нього можливо б втратити інтерес до есперанто.[10]

У 2005 році, на засіданні Словацької есперанто Федерації його обрано «Есперантистом року»[11]в рамках Словаччини. Його діяльність неодноразово відзначена нагородою в номінації «Есперантський діяч», зокрема у 2007 році за організацію Слов'янська школа есперанто (пізніше перейменована в Літню школу есперанто) (SES) і за організацію 2008 році Ago-Semajno (AS).[11]

Твори

[ред. | ред. код]
  • Baláž, Peter. Európsky preukaz pre deti. Partizánske: Espero, 10 p.
  • Baláž, Peter. Internaciaj vortoj en Esperanto / Medzinárodné slová v Esperante. Partizánske: Espero, 2005, 46 p. ISBN 8096904256

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1018975225 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Gorecka H., Korĵenkov A. Nia diligenta kolegaro: Biografioj de 200 eminentaj esperantistoj — Litova Esperanto-Asocio, Sezonoj, 2018. — 500 екз.
  3. ↑ Estraro[недоступне посилання з квітня 2019].
  4. ↑ UK 2015 Lillo: Fermo (Edziĝpeto de Petro Baláž) [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.] (YouTube)
  5. ↑ Pri Peter Baláž [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.] (2011-11-30).
  6. ↑ FEIFIČOVÁ, Magdaléna; GONDŽÚR, Juraj (2004).
  7. ↑ Estraro (Mandato 2011-2014) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.].
  8. ↑ Ľudia(slovake) (2012-04-09).
  9. ↑ La Esperantisto de la Jaro [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.].
  10. ↑ Korĵenkov, Aleksander (1 2013).
  11. ↑ а б kontribuantoj de vikio.esperanto.sk (2011-01-15).

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петер_Балаж_(есперантист)&oldid=40061478