Петер Ерде
Петер Ерде Erdő Péter (угор.) | |
---|---|
Архієпископ Естергом-Будапешта Примас Угорщини | |
Загальна інформація | |
Народження | 25 червня 1952 (72 роки) Будапешт |
Громадянство | Угорщина |
Служіння в церкві | |
Титул | Кардинал |
Конфесія | Католицизм |
Рукоположення | 18 червня 1975 |
Матеріали до статті на Вікісховищі |
Петер Ерде (угор. Erdő Péter) ; народився 25 червня 1952) — угорський кардинал Католицької Церкви, який служить архієпископом Естергом-Будапешта та примасом Угорщини з 2003 року.
Він був президентом Ради Єпископських Конференцій Європи з 2006 по 2016 рік і був генеральним референтом Третьої позачергової Генеральної Асамблеї Синоду Єпископів у Римі.
Відомо, що Ерде має особливу маріанську побожність до Богоматері Утіхи. Він вільно володіє англійською, італійською, французькою, латинською та рідною угорською мовами. Раніше він також звертався до вірних вільною словацькою мовою.[1]
Ерде народився в Будапешті 25 червня 1952[2], першим із шести дітей Шандора та Марії (уродженої Кісс) Ерде. Навчався в семінаріях Естергома та Будапешта, а також у Папському Латеранському університеті в Римі (де здобув ступінь доктора теології та канонічного права). 18 червня 1975 року Ерде був висвячений на священника архієпископом Ласло Лекаї та інкардинований в архієпархію Естергома.[2] Він працював парафіяльним вікарієм у Дорогах, а потім продовжив навчання в Римі з 1977 по 1980 рік. Протягом наступних восьми років він викладав як професор богослов'я та канонічного права в Естергомській семінарії, а також читав гостьові лекції в кількох закордонних університетах. Ердьо служив в Угорській єпископській конференції як секретар Комісії канонічного права в 1986 році, а пізніше як її президент у 1999 році. У 1988 році він почав викладати богослов'я в Католицькому університеті імені Петера Пазмани, виконуючи обов'язки ректора з 1998 по 2003 рік. З 2005 р. Великий канцлер університету.
5 листопада 1999 року він був призначений єпископом-помічником Секешфегервара та титулярним єпископом Пуппі.[2] Він отримав свою єпископське свячення 6 січня 2000 року від Папи Римського Івана Павла ІІ разом з архієпископами Джованні Баттістою Ре та Марчелло Заго, OMI, які виступали співсвятителями. Ерде був призначений архієпископом Естергом-Будапешт 7 грудня 2002 року, який носить титул Примаса Угорщини.[2] Ерде став членом-кореспондентом Угорської академії наук у 2007 році та дійсним членом у 2013 році[3]. У 2011 році здобув ступінь почесного доктора Університету Наварри (Іспанія).
Іван Павло ІІ на консисторії 21 жовтня 2003 року призначив його кардиналом-священиком Санта-Бальбіни. Він був наймолодшим членом Священної колегії до призначення Рейнхарда Маркса у 2010 році.
У вересні 2005 року Ерде був обраний на п'ятирічний термін президентства Угорської єпископської конференції та на п'ятирічний термін президентства Ради єпископських конференцій Європи в жовтні 2006 року. 17 січня 2009 року Папа Бенедикт XVI призначив його членом Папської ради з питань культури, а 29 січня 2011 року — Державним секретаріатом (Друга секція).[4]
Ерде виступив спонсором Тринадцятого Міжнародного конгресу середньовічного канонічного права в Естергомі 3–9 серпня 2008 року. 19 жовтня 2011 року апостольська нунціатура в Перу оголосила, що він здійснить апостольську візитацію, щоб втрутитися в суперечку між Папським католицьким університетом Перу та Хуаном Луїсом Сіпріані Торном, архієпископом Ліми.[5]
18 вересня 2012 року Ерде був призначений Папою Римським Бенедиктом XVI одним з Отців Синоду на черговій Генеральній Асамблеї Синоду Єпископів з нової євангелізації, що відбудеться у жовтні 2012 року.
14 жовтня 2013 року Папа Римський Франциск призначив Ерде генеральним ретором Третьої позачергової Генеральної асамблеї Синоду Єпископів, яка проходила з 5 по 19 жовтня 2014 року. Обрана тема: «Виклики сім'ї в контексті євангелізації».[6] Він відновив своє призначення генеральним релятором, коли Синод знову зібрався в жовтні 2015 року[7] У книзі 2015 року The Rigging of a Synod? Ватиканський кореспондент Едвард Пентін стверджував, що кардинал Лоренцо Балдіссері чинив тиск на Ерде, щоб той пом'якшив формулювання свого звернення до Синоду у 2014 році.[8] У 2015 році друга промова Ерде на Синоді була описана журналістами, такими як Деміан Томпсон із The Spectator і Джон Л. Аллен молодший з Boston Globe, як більш теологічно консервативна за своїм тоном.[8][9]
Як кардинал-виборник, Ерде брав участь у папських конклавах 2005 та 2013, на яких були обрані Бенедикт XVI і Франциск. Його згадували як можливого кандидата на обрання наступним Папою Римським у 2022 році[10], і він матиме право брати участь у наступних конклавах до 2032 року, до свого 80-річчя. Зокрема, у 2013 році його згадували як можливого кандидата на обрання Папою.[11]
У березні 2023 року його титулярну церкву було змінено на Санта-Марія-Нуова після того, як його попередню титулярну церкву, Санта-Бальбіна, закрили через руйнування конструкції.[12]
Ерде звернувся до Генеральної прокуратури Угорщини з проханням юридично, морально та політично реабілітувати кардинала Йожефа Міндсенті, його попередника, який боровся з комуністичним режимом Угорщини та був заарештований сталінською диктатурою в країні, після чого він шукав притулку в американському посольстві в Будапешті. Офіс головного прокурора остаточно реабілітував Міндсенті у 2012 році завдяки втручанню Ерде.[13] У 2006 році він надіслав лист подяки президенту США Джорджу Бушу до 50-ї річниці примусового арешту кардинала Міндсенті за політичну підтримку, яку американці надали Міндсенті в той час.[14]
Під час прес-конференції у Ватикані в жовтні 2014 року Ерде висловив опозицію проти ідеї дозволити розлученим і повторно одруженим католикам приймати Святе Причастя.[15]
Під час європейської міграційної кризи 2015 року Ерде заявив, що прийом біженців означав би торгівлю людьми.[16][17]
Ерде писав про особливі соціально-економічні умови ромського народу і відкрито замислювався над тим, як правильно їх євангелізувати.[18]
Ерде зосередився на потребі Угорщини відновити свою віру та надію, відзначаючи опівнічну месу в базиліці Святого Стефана в Будапешті, щоб відзначити Різдво.[19]
- ↑ Oslávili 400. výročie smrti mučeníkov. Katolícke noviny (словац.). 9 вересня 2019. Процитовано 17 серпня 2022.
- ↑ а б в г Bio. catholic-hierarchy.com. Процитовано 19 березня 2010.
- ↑ Members (угор.). Hungarian Academy of Sciences. Архів оригіналу за 19 травня 2008. Процитовано 19 березня 2010.
- ↑ Rinunce e Nomine.
- ↑ Everything is set for apostolic visit to Peru's "rebel university". La Stampa. 30 листопада 2011. Процитовано 22 грудня 2023.
- ↑ RINUNCE E NOMINE. vatican.va.
- ↑ Synod15 – 1ª Congregazione Generale: Relazione introduttiva del Relatore Generale, Card. Péter Erdő.
- ↑ а б The Vatican 'Family synod' and the sex abuse scandal that could engulf Pope Francis. The Spectator. October 2015. Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015.
- ↑ Allen Jr., John L. (5 жовтня 2015). On Day One of Synod 2015, conservatives strike first. Crux.
- ↑ Will it be a Hungarian Pope?. Catholic Herald. 28 червня 2022.
- ↑ Andrew Brown: How will the next pope be chosen? [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] The Guardian, 5 March 2013
- ↑ Ferenc pápa új címtemplomot jelölt ki Erdő Péter bíboros számára. Roman Catholic Archdiocese of Esztergom–Budapest. Процитовано 26 червня 2023.
- ↑ Chief Prosecutor's Office fully rehabilitates exiled Cardinal Mindszenty. Politics.hu. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ Letter of Cardinal Erdő to George W. Bush. cardinalrating.com. Архів оригіналу за 17 березня 2008.
- ↑ "Remarried divorcees belong to the Church," says Synod's Relator. La Stampa. 6 жовтня 2014.
- ↑ Frayer, Lauren (30 вересня 2015). Hungary's Catholics Largely Absent From Refugee Drama. National Public Radio.
- ↑ Koranyi, Balazs (5 вересня 2015). A nation divided: Hungarians loathe and help refugees. Reuters.
- ↑ Pastorale des tziganes : quelle attitude adopter ?. cardinalrating.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008.
- ↑ Nation needs restoration of faith and love, says Cardinal. cardinalrating.com. Архів оригіналу за 7 вересня 2008.
- Erdő Card. Péter. Holy See Press Office. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 26 листопада 2017.
- Cardinal Erdő bio