Петер Керте

Петер Керте
нім. Peter Körte
Народився	26 червня 1896(1896-06-26) Берлін, Німецький Райх
Помер	13 січня 1947(1947-01-13) (50 років) Білефельд, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Країна	Німеччина
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Орден Святого Станіслава 3 ступеня з мечами Хрест Левенфельда Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами Балтійський хрест

Петер Керте (нім. Peter Körte; 26 червня 1896, Берлін — 13 січня 1947, Білефельд) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

11 грудня 1914 року вступив в 3-й піший гвардійський полк. Учасник Першої світової війни. 5 березня 1915 року перевелений в 53-й резервний піхотний полк, командир взводу, потім — роти. 7 січня 1919 року демобілізований. 15 лютого 1919 року повернувся в армію і був зарахований в 1-й гвардійський резервний полк. 10 липня 1919 року перейшов в стрілецький полк «Балтія», 1 січня 1920 року — в 1-й батальйон 6-го морського полку, 24 червня 1921 року — в 5-му батальйоні берегової оборони 3-ї морської бригади Вільфріда фон Левенфельда. 5 вересня 1921 року звільнений у відставку.

1 січня 1922 року вступив в охоронну поліцію Берліна. 1 липня 1924 року переведений в охоронну поліцію Білефельда. З 21 квітня по 25 липня 1925 року пройшов присокрений курс оберлейтенанта поліції у вищому поліцейському училищі Айхе, з 2 жовтня по 6 листопада 1925 року — курс фізичної підготовки в поліцейському училищі Шпандау. З 1 грудня 1927 року — інструктор поліцейського училища Гільдесгайма. З січня по 3 лютого 1934 року перебував на тактичних курсах армії в Зеннелагері, з 5 по 24 лютого 1934 року — на спеціальному тактичному курсі у вищому поліцейському училищі Айхе. 1 липня 1934 року переведений в поліцію Везермюнде, 8 грудня 1934 року — в поліцію Альтони. З 18 січня по 1 лютого 1935 року і з 1 липня 1935 року — заступник командира поліції Альтони. 15 жовтня 1935 року перейшов у вермахт і призначений командиром роти 5-го, 6 жовтня 1936 року — роти 25-го, 12 жовтня 1937 року — допоміжного батальйону 96-го піхотного полку.

З 10 листопада 1938 року — командир 1-го батальйону 96-го піхотного полку, з 19 вересня 1941 року — командир 26-го піхотного полку. 5 березня 1944 року відправлений в командний резерв ОКГ. З 8 вересня по 7 жовтня 1944 року пройшов курс командира дивізії. 9 жовтня 1944 року відряджений до головнокомандувача на Заході. З 7 листопада 1944 року — командир 246-ї народно-гренадерської дивізії. 2 січня 1945 року важко поранений і відправлений на лікування. 5 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 28 серпня 1946 року звільнений. Помер від наслідків поранення.

Звання

• Доброволець (11 грудня 1914)
• Унтерофіцер (квітень 1915)
• Віце-фельдфебель (21 травня 1915)
• Лейтенант резерву (4 листопада 1915)
• Оберлейтенант резерву запасу (27 квітня 1921)
• Оберлейтенант поліції (1 січня 1922)
• Гауптман поліції (30 червня 1926)
• Гауптман (1 серпня 1935)
• Майор (1 квітня 1936)
• Оберстлейтенант (1 жовтня 1939)
• Оберст (1 березня 1942)
• Генерал-майор (1 січня 1945)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (24 грудня 1915)
  • 1-го класу (13 листопада 1917)
• Почесна грамота (8 жовтня 1917)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (24 червня 1918)
• Балтійський хрест (11 серпня 1919)
• Знак Західної армії (Російська імперія; 1919)
• Орден Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами (Російська імперія; 1919)
• Хрест Левенфельда (31 травня 1920)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (11 січня 1935)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно.
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (23 вересня 1939)
  • 1-го класу (29 травня 1940)
• Німецький хрест в золоті (5 або 8 червня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (13 липня 1942)
• Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами (Фінляндія; 6 червня 1943)
• Лицарський хрест Залізного хреста (27 липня або 28 вересня 1943)

Література

• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

Посилання

• Біографічні дані. [Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.]